Рішення № 95604583, 16.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/929/21)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Мазнова Д.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043)

про стягнення суми боргу у розмірі 265 738,77 грн.

Представники:

від позивача представник Мельников А.О. дов. № 3 від 04.01.21р.

від відповідача представник Захарченко О.В. дов. № 141 від 20.10.20р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 265 738,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №30-0724-02 від 01.09.2020 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 23.02.2021 о 10:45 год. Явку в судове засідання повноважних представників учасників справи визнано обов`язковою. Запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу: - відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні); відповідачу: - відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України; докази надсилання відзиву позивачу; сторонам: - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

23.02.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити. Суд прийняв до відома відзив відповідача.

23.02.2021 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач заперечував проти тверджень відповідача викладених у відзиві на позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Суд прийняв до відома відповідь відзив.

В судовому засіданні 23.02.2021 судом було оголошено перерву до 16.03.2021.

16.03.2021 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив. Суд прийняв до відома заперечення на відповідь на відзив.

16.03.2021 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.03.2021р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" (підрядник - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (замовник – відповідач) укладено договір підряду №30-0724-02, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик, в порядку і на умовах цього договору та за завданням замовника виконати роботи з капітальних ремонтів (надалі - «роботи») основних засобів замовника (надалі «об`єкти»), запланований перелік яких зазначається сторонами в Специфікаціях цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, роботи, передбачені в Специфікаціях є плановими і допускається їх коригування за вказівкою замовника згідно тимчасового регламенту бюджетування ПАТ "ДМК". Роботи виконуються на території ПАТ «ДМК». якщо інше не вказано в Специфікаціях.

Згідно з п. 2.1. договору, строки виконання робіт, передбачені цим договором, а також їх окремих об`ємів (об`єкти, етапи, види) визначаються відповідними додатками (специфікаціями) на капітальні ремонти (даті - «Специфікації»), які є невід`ємною частиною цього договору. В межах строків виконання робіт, вказаних в специфікації, робота ведеться за винятком вихідних, святкових та неробочих днів, якщо інше не вказано в специфікації. Строк виконання роботи за цим договором починає перебіг з дати фактичного прийняття об`єкта робіт відповідно до п. 5.3 Договору. У випадку несвоєчасного прийняття об`єкта робіт строк початку виконання робіт починається з останнього дня строку, зазначеного в п. 5.3 цього Договору.

Фактично кінцевий строк завершення робіт по окремим об`єктам (об`єми, етапи, види робіт) визначається датою підписання замовником акту приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2В з додатками (форма 01 «Акт про передачу основних та допоміжні матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підряднику», форма 02 «Акт на оприбуткування ТМІД отриманих при розробці (демонтажу) частини, компонентів, вузлів, тощо., під час ремонту (послуги), форма 03 «Акт про витрачені під час ремонту матеріали далі додаток до Акту КБ-2В), підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (далі - Акт КБ-2в і довідки КБ-3). В Специфікації може бути визначений інший склад документів, які підтверджують фактичний строк завершення робіт (п. 2.3. договору).

Пунктами 3.1., 3.3. договору сторони узгодили, що ціна робіт, виходячи із особливості та способів виконання робіт визначається на підставі затверджених замовником кошторисів (КФР), договірних цін, калькуляцій, протоколів узгодження договірної вартості робіт та вказана у відповідних додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість цього Договору складає суму вартості всіх робіт, виконаних за договором і вказаних у відповідних додатках (Специфікаціях).

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання наступною оплатою 50% протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В, 50% - 30 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В (J50М) з додатками до актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів. узгоджених сторонами згідно з п. 2.3 цього договору), на підставі наданих підрядником рахунків і податкових накладних, якщо інше не вказано в Специфікаціях.

Оплата замовником виконаних підрядником робіт здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника (п. 4.2. договору).

Датою оплати є дата списання коштів з поточного рахунку замовника (п. 4.11 договору).

Відповідно до п. 8.3. договору, приймання виконаних робіт проводиться на території замовника. В окремих випадках, за попередньою домовленістю сторін (в письмовій формі), приймання виконаних робіт можливо на території підрядника або субпідрядника.

Згідно з п.п. 8.4., 8.5. договору, зобов`язання, щодо складання Актів форми КБ-2в з додатками і довідок КБ-3 (чи інших документів, узгоджених сторонами у відповідності з п. 2.3 даного Договору), покладається на підрядника. Оригінали Актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3 (або інших документів, узгоджених сторонами у відповідності з п. 2.3 даного Договору), передаються замовнику у п`яти примірниках, після підписання і скріплення печаткою, кожного екземпляра підрядником, вказавши адресу, яка є частиною реквізитів у цьому Договорі.

Відповідно до п. 8.6. договору, замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів від дати отримання актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3 (або інші документи, що узгоджені сторонами у відповідності з п. 2.3 даного Договору), провести огляд результатів виконання робіт підрядником і при відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані підрядником Акти КБ-2в і довідки КБ-3 (або інші документи узгоджені сторонами згідно з п. 2.3 даного договору). Якщо при прийомці результатів виконання робіт будуть виявлені недоліки, сторони керуються п.4.5 даного Договору.

Пунктом 10.2. договору, у випадку порушення строків оплати виконаних робіт. Замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день затримки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з п. 15.5. договору, цей договір діє до 31 грудня 2021 року включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.

02.10.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Специфікацію №1, за умовами якої замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах Договору роботи з капітального ремонту, в тому числі:

- ПЦ. Капітальний ремонт нагрівальної методичної печі № 3 (монтажні роботи) інв. № 0512961 згідно КФР№ 18-180 1 (залишок робіт) ПТК 1069;

- ПЦ. Капітальний ремонт нагрівальної методичної печі №3 інв. №0512961 згідно КФР№ 18-180/3 (залишок робіт) ПТК 1069.

Загальна вартість робіт, зазначений у Специфікації №1 складає 1 616 479,57 грн. з ПДВ.

Строк виконання робіт - 60 діб з дати передачі об`єкту в ремонт на підставі акту, підписаного представниками обох сторін (п.3 Специфікації №1).

Умови оплати за цією Специфікацією: оплата замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання з наступною оплатою 50 % протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В, 50 % - 30 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В(J50М) (п. 4 Специфікації №1).

Відповідно до п. 5 Специфікації №1, результати виконаних робіт за цією Специфікацією оформлюються актом КБ-2В.

На виконання умов договору та Специфікації №1 від 02.10.2020р. позивачем було виконано, а відповідачем прийнято без зауважень роботи з капітального ремонту нагрівної методичної печі №3, на загальну суму 783 677,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних підрядних робіт №23 від 29.09.2020 на суму 175 133,21грн.

- Акт приймання виконаних підрядних робіт №24 від 29.09.2020 на суму 196 946,64грн.

- Акт приймання виконаних підрядних робіт №26 від 29.10.2020 на суму 148 810,36грн.

- Акт приймання виконаних підрядних робіт №27 від 29.10.2020 на суму 97 398,43грн.

- Акт приймання виконаних підрядних робіт №29 від 30.11.2020 на суму 93 126,11грн.

- Акт приймання виконаних підрядних робіт №30 від 30.11.2020 на суму 72 263,02грн.

На оплату виконаних підрядних робіт, позивачем було надано відповідачу рахунки на загальну суму 783 677,77 грн.

Враховуючи умови п. 4 Специфікації №1 відповідач повинен був оплатити виконані роботи у такому порядку:

За актом №23 від 29.09.2020р. (рахунок №231 на суму 175 133,21 грн.:

- в сумі 87 566,61грн. до - 14.10.2020р.

- в сумі 87 566,60грн. до - 29.10.2020р.

За актом №24 від 29.09.2020р. (рахунок №24) на суму 196 946,64 грн.:

- в сумі 98 473,32грн. до - 14.10.2020р.

- в сумі 98 473,32грн. до - 29.10.2020р.

За актом №26 від 29.10.2020р. (рахунок №26) на суму 148 810,36 грн.

- в сумі 74 405,18грн. до-13.11.2020р.

- в сумі 74 405,18грн. до - 28.11.2020р.

За актом №27 від 29.10.2020р. (рахунок №27) на суму 97 398,43 грн.

- в сумі 48 699,22грн. до - 13.11.2020р.

- в сумі 48 699,21грн. до - 28.11.2020р.

За актом №29 від 30.11.2020р. (рахунок №29) на суму 93 126,11 грн.

- в сумі 46 563,06грн. до - 15.12.2020р.

- в сумі 46 563,05грн. до - 30.12.2020р.

За актом №30 від 30.11.2020р. (рахунок №30) на суму 72 263,02 грн.

- в сумі 36 131,51грн. до-15.12.2020р.

- в сумі 36 131,51грн. до-30.12.2020р.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору та Специфікації №1, відповідачем було частково оплачено виконані роботи на загальну суму 522 451,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Роботи на суму 261 225,94 грн. відповідач не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.12.2020, в якій просив відповідача сплатити заборгованість за виконані підрядні роботи. Вказана претензія залишилась без відповіді та без задоволення.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №30-0724-02 від 01.09.2020 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 261 225,94 грн., пеню у розмірі 2 476,96 грн. та 3% річних у розмірі 2 035,87 грн., що і є причиною виникнення даного спору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору та взяті за ним зобов`язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини підряду, які регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 321 ГК України, ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень, а відповідач не виконав покладених на нього обов`язків щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи.

Факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 261 225,94грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 476,96 грн. за період з 15.10.2020 по 09.02.2021 та 3% річних у розмірі 2 035,87 грн. за період з 15.10.2020 по 09.02.2021.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 10.2. договору, у випадку порушення строків оплати виконаних робіт. Замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день затримки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 476,96 грн. за період з 15.10.2020 по 09.02.2021 підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що позивачем не було враховано, що 2020 рік має 366 днів, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 035,87 грн. за період з 15.10.2020 по 09.02.2021 підлягають частковому задоволенню у розмірі 2032,63 грн.

В частині стягнення з відповідача 3% річних 3,24 грн. суд відмовляє.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в частині заявлених позивачем до стягнення 3% річних та пені, посилаючись на те, що позивачем було визначено строк оплати виконаних робіт з урахуванням умов Специфікації №1. Водночас відповідач зазначає, що відповідно до п.7.1.12 Договору підрядник зобов`язаний надати замовнику рахунки, акти КБ-2в (або інші документи, що узгоджені сторонами у відповідності з п. 2.3 цього Договору) на протязі 3 календарних днів з моменту закінчення робіт (документи передаються «з рук в руки», про що проводиться відповідна відмітка в реєстрі передачі документів, надсилаються рекомендованим листом або іншим узгодженим сторонами способом. Останній строк надання документів - передостанній робочий день звітного місяця.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до п.8.6 Договору замовник зобов`язаний протягом 10 календарних днів від дати отримання актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3 провести огляд результатів виконання Робіт і при відсутності недоліків прийняти їх та підписати Акти КБ-2В та довідки КБ-3.

З урахуванням наведеного відповідач стверджує, що відповідно до умов договору реквізит «дата» в номері Акту не є датою ані отриманні Акту відповідачем, ані датою підписання Акту, оскільки Договором передбачений порядок та строк передачі підрядником замовнику зазначених вище Актів та інших передбачених Договором документів, які є підставою для оплати.

Таким чином, відповідач вважає відсутнім прострочення зобов`язання з оплати виконаних робіт, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та 3% річних.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. За приписами ст. 4 даного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

В силу приписів ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення).

Згідно пунктів 2.1, 2.4, 2.5 Положення визначено відповідно, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо неотримання ним рахунків на оплату, з огляду на те, що як вбачається з банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, відповідач здійснюючи часткові оплати виконаних робіт, посилався саме на рахунки, які позивач виставив для оплати цих робіт. Таким чином, твердження відповідача про неотримання таких рахунків, є безпідставним.

Щодо посилань відповідача на те, що дата підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, не є датою складання цих актів, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних підрядних робіт підписані представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача без зауважень з зазначенням дати їх складання. Вказані акти мають всі необхідні реквізити, які передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, вказані акти не містять іншої дати їх підписання, в разі їх підписання сторонами в інших день ніж в день їх складення. З огляду на вищевикладене, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У позовній заяві позивач просить суд витрати на правничу допомогу в сумі 12 000 грн. покласти на відповідача.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В даному випадку представником позивача не подано суду доказів на підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу (доказів оплати позивачем витрат на правничу допомогу, рахунків, актів приймання виконаних робіт, тощо).

У відповіді на відзив представником позивача було зазначено, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим суд не вирішує питання про розподіл вказаних витрат позивача під час прийняття рішення у даній справі.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129,232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення суми боргу у розмірі 265 738,77 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" (49018, м. Дніпро, вул. Гідропаркова, буд. 9, кв.52, код ЄДРПОУ 33857210) суму основного боргу у розмірі 261 225,94 грн., пеню у розмірі 2 476,96 грн. та 3% річних у розмірі 2032,63 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 986,03 грн.

В частині стягнення з відповідача 3% річних 3,24 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.03.2021р.

Суддя І.В. Владимиренко