Ухвала суду № 95601812, 18.03.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1940/21

Провадження № 1-кс/185/522/21

У Х В А Л А

18 березня 2021 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Юдіна С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., прокурора Зейналова І.А., слідчого Козелецького Б.О., захисника – адвоката Михайлюка Б.Л., у присутності підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Козелецького Б.О. про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -

В С Т А Н О В И В :

Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 17 березня 2021 року, погодженим з прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, 14 березня 2021 року, об 00 годині 15 хвилини, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , проходили повз магазину «Продукти - 282» ТОВ «АТБ-маркет», який розташований по вул. Центральній, 39 у м. Павлограді, Дніпропетровської області, де побачили раніше незнайомого ОСОБА_3 . В цей час у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , заздалегідь розподіливши ролі між собою, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб, дійшовши до колишнього кафе «Старий Павлоград», розташованого на перехресті вул. Центральної та вул. Озерної у м. Павлограді, підбігли до ОСОБА_3 та, смикнувши за руку останнього, ОСОБА_1 наніс один удар в область голови, від якого ОСОБА_3 впав на землю. Після того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нанесли не менше десяти ударів ногами по голові та тулубу ОСОБА_3 , внаслідок чого спричинили тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, забій головного мозку 1 ступеню. Розуміючи, що майно, яке знаходиться у ОСОБА_3 є чужим, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , за попередньою змовою, заволоділи мобільним телефоном марки «ОРРО», іmеі1: НОМЕР_1 , іmеі2: НОМЕР_2 , який знаходився в лівій кишені куртки ОСОБА_3 та утримуючи його при собі з місця скоєння злочину почали втікати.

У цей час ОСОБА_3 , піднявшись із землі виявив відсутність свого мобільного телефону, який знаходився в лівій кишені куртки та почав просити у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернути його мобільний телефон, на що ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу наніс йому один удар кулаком правої руки в область голови, від якого останній впав на землю.

Заволодівши мобільним телефоном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли та розпорядились ним на власний розсуд.

14 березня 2021 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12021041370000080за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

16 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв`язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, враховуючи що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років із конфіскацією майна, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий вважає, що існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозру визнав частково, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, щоб мати можливість працювати, забезпечувати сім`ю та надавати матеріальну допомогу потерпілому. Пояснив, що він має роботу, проходить стажування на заводі Палмаш, у нього на утриманні 3 неповнолітніх дітей.

Захисник адвокат Михайлюк Б.Л., у судовому засіданні просив частково задовольнити клопотання, застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_1 не офіційно працює, має сім`ю, дітей на утриманні, має місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання. Ризики вказані слідчим та прокурором, не доведені.

Свідок ОСОБА_4 допитана в судовому засіданні пояснила, що вже 12 років спільно проживає з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу. Мають спільних двох дітей, однак діти на нього не записані. Мешкають вони в квартирі АДРЕСА_2 . Вказане житло орендують з липня 2020 року. Проживають разом з трьома дітьми. Чоловік її працює не офіційно і утримує їх сім`ю.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Слідчим доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 проводиться досудове розслідування, оскільки даний факт за № 12021041370000080від 14 березня 2021 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

16 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

17 березня 2021 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. п. 1-5 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_1 , останній є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, офіційно не працює, не одружений, співмешкає з ОСОБА_4 . Відповідно до наданих суду свідоцтв про народження дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 не є батьком останніх.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони. Раніше не судимий.

Суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від слідства, незаконного впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні так і ризику вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений слідчим суддею, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, не застосовує можливість внесення застави, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Козелецького Б.О. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту оголошення ухвали а саме з 10 год. 40 хв. 18 березня 2021 року до 10 год. 40 хв. 17 травня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Cлідчий суддя: С.Г. Юдіна