Ухвала суду № 95601683, 17.03.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1310/18

№ провадження 1-кп/208/304/21

УХВАЛА

17 березня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Трусовій А.І.,

за участю прокурора Іщенко Я.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисників Овчаренко Є.О., Коваль О.В., у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

клопотання прокурора щодо застосування домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м.Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Справа тривалий час знаходиться в провадженні суду. ОСОБА_1 перебуває під вартою з 17.01.2018 року, зазначає, що не повністю розуміє значення всіх юридичних термінів української мови та потребує послуг перекладача. Йому зрозуміли підстави визначені прокурором як обґрунтування позицію щодо продовження утримання його під вартою, та він не заперечує проти розгляду цього клопотання у відсутності перекладача, про що вже неодноразово зазначав.

На теперішній час перекладач до суду не прибув. Як зазначено у листі Центру з надання безоплатної вторинної допомоги, на теперішній час сплив строк договору укладеного з ТОВ «Формат Послуга» про замовлення перекладачів. На зазначені послуги Центром оголошені торгим, і тому прибуття перекладача у визначений судом час, не є можливим.

Проведення судового засідання по суті за відсутністю перекладача, на думку учасників судового засідання, суду, є порушенням процесуальних прав обвинуваченого.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 яке аргументовано наступним.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від суду усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі визнання винним, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інші злочини, так як є раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів. Також, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , так як інші запобіжні заходи, на його думку, не забезпечать належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Адвокат Овчаренко Є.О. заперечував проти клопотання прокурора. Просив суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого на менш суворий, на домашній арешт. Обвинувачений знаходиться під вартою поза розумними строками, але справа не розглядається по суті. Докази, які на думку досудового слідства та прокурора свідчать про вину обвинуваченого, зібрані, знаходяться у матеріалах провадження. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Адвокат Коваль О.В. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Зазначила, що ОСОБА_2 тривалий час знаходячись на домашньому арешті, не порушував умови його застосування. Обвинувачений має на утримання неповнолітніх дітей, у тому числі немовля, має намір працювати їх та утримувати. Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, встановив наступне.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків. Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено. Суд, негативно оцінює твердження захисника про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, та не може прийняти їх до уваги виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, особу обвинуваченого, ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, у тому числі судимий за вчинення аналогічного за складом злочину, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, не має міцних соціальних зв`язків та може переховуватись від суду, терміну покарання, який загрожує у разі визнання його винним, що є відповідними ризиками ухилення від суду, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшились з моменту взяття обвинуваченого під варту, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати про існування такого ризику.

Розглядаючи клопотання прокурора про застосування домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , судом зазначається, що згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. З урахуванням даних про новонароджену у ОСОБА_2 дитину, враховуючий що останній є багатодітним батьком і з його боку необхідна на теперішній час посилена допомога родині, суд застосував до нього домашній арешт з визначеним часом доби у нічний час. Такі обмеження у повній мірі забезпечать виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, нададуть ОСОБА_2 можливість надавати реальну допомогу своїй родині та немовля у побуті.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи сторони захисту про обрання відносно ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу не обґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

На переконливу думку суду, виконання обвинуваченим умов домашнього арешту, є його обов`язком, а порушення таких умов може слугувати для обрання більш суворого запобіжного заходу.

Яким чином перебування обвинуваченого на домашньому арешті у нічний час утруднить виконання ним своїх батьківських обов`язків, суду не повідомлено.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо застосування домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , задовольнити.

Строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити до 14.05.2021 року.

Строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді домашнього арешту, в нічний час, з 22.00 до 05.00 години, продовжити строком до 14.05.2021 року, за адресою: м. Дніпро, вулиця Чайковського 81.

Зобов`язати ОСОБА_2 :

- прибувати до суду чи прокурора за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по справі поза межами судових засідань.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжних заходів відносно обох обвинувачених на менш суворий, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та до відповідного органу поліції для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Головуючий, суддя Т.А. Савранський