Рішення № 95600071, 09.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1988/18

Провадження № 2/638/673/21

РІШЕННЯ

іменем України

09.03.2021 Дзержинський районний суд міста Харкова в складі

головуючої судді Штих Т.В.

за участю секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства « Просто- страхування» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до ОСОБА_2 . Приватного акціонерного товариства « ПРОСТО- стахування» про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

В провадження Дзержинського районного суду м. Харков надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

Ухвалою від 18 квітня 2019 року вказані позовні вимоги об`єднані.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 14 вересня 2017 року о 09 годині 55 хвилин він керував автомобілем « Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 . Рухався по вул. Гімназійній набережній у місті Харків в напрямку вулиці Вернадського. Під час здійснення лівого повороту сталася ДТП з автомобілем « Део» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 грудня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було закрите у зв`язку з закінченням строків притягнення до відповідальності. Внаслідок ДТП автомобіль « Фольксваген» отримав пошкодження на суму 55105,97 гривень, відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 18384 від 23 жовтня 2017 року. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що винним у вказаній ДТП є ОСОБА_3 , так як він порушив вимоги ПДР. Просить визнати в діях ОСОБА_2 склад адміністративного правопорушення, що призвело до зіткнення транспортних засобів, стягнути з ОСОБА_4 та ТОВ « Просто-страхування» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 55105,97 гривень та витрати пов`язані з експертним автотоварощзнавчим дослідженням у розмірі 2019,60 гривень, стягнути з відповідачів на його користь витрати на послуги адвоката у сумі 4150 гривень та суму судового збору у розмірі 708,80 гривень, моральну шкоду у сумі 5000 гривень.

Зустрічні позовні вимоги позивач ОСОБА_2 уточнював, в останній редакції від 07 жовтня 2019 року, мотивує тим, що 14 вересня 2017 року о 09.55 годині він керував транспортним засобом « Део» державний номер НОМЕР_2 їхав по вул. Гімназійній в м. Харків. Під час руху сталася ДТП з автомобілем « Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення ПДР України. Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 грудня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було закрите у зв`язку з закінченням строків притягнення до відповідальності. Громов вважає саме ОСОБА_1 винним у ДТП та просить стягнути з Приватного Акціонерного товариства « Страхова компанія « ВУСО» ідентифікаційний код 31650052 на користь ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 сума матеріальної шкоди у розмірі 15466 ( п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 43 копійки, а також суму судових витрат в розмірі 1467,80 ( одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень) 80 копійок, стягнути з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 суму моральної шкоди у розмірі 10000 ( десять тисяч) гривень, а також суму судових витрат в розмірі 1467,80 ( одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень) 80 копійок.

У судове засідання сторони та їх захисники з`явились.

Позивач ОСОБА_1 та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог, просили відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог. Надали пояснення.

Позивач ОСОБА_2 та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог, просили відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог. Надали пояснення.

Представники страхових компаній надали заяви, де просили розглядати справу за їх відсутності.

Представником ПАТ « Просто- страхування» надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , де відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, а як наслідок і підстав для стягнення сум.

Представник ПРАТ « СК « ВУСО» надав відзив на позовні вимоги ОСОБА_2 , де просив відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню, натомість вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З`ясувавши дані у справі, дослідивши докази, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

14 вересня 2017 року о 09.55 годині ОСОБА_2 керував транспортним засобом « Део» державний номер НОМЕР_2 їхав по вул. Гімназійній в м. Харків. Під час руху сталася ДТП з автомобілем « Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення ПДР України. Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 грудня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було закрите у зв`язку з закінченням строків притягнення до відповідальності.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно- трасологічної та автотехнічної експертизи № 7742/12457 від 29 липня 2020 року в даній дорожньо- транспортній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.10.1,10.4 ПДР України, технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для ОСОБА_1 визначалась шляхом виконання вимог п.п.10.1,10.4 ПДР України для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1,10.4 ПДР України та знаходились з технічної точки зору у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками визнаються: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, що підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992, відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відносити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, що виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 №4, потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок ДТП, позивач ОСОБА_2 підтверджує « Заключением экпертного автотовароведческого исследования» від 04 квітня 2018 року. виготовленого ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса

У відповідності до змісту узагальнених одиничних результатів оцінки за вказаним висновок, вартість матеріального збитку, завданого об`єкту оцінки автомобілю марки «Део» моделі «Ланос», складає 15466,43 гривень.

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наданий позивачем ОСОБА_2 висновок про оцінку колісного транспортного засобу, як доказ завданої матеріальної шкоди, містить перелік допущень, у відповідності до яких, калькуляція відновної вартості ремонту отримана за рахунок оцінки реальної вартості відновного ремонту, яку власник буде змушений заплатити при проведенні робіт на сертифікованій СТО.

Ситуація, що стала підставою позову ОСОБА_2 , за звичайних умов суспільного життя є неодмінно психотравмуючою за своєю сутністю. Вона створює переживання, емоційну напруженість, порушує життєві плани та змінює звичайний життєвий устрій (необхідність участі в судовій тяганині, відвідування експертних, судових органів). Відстоювання своїх цивільних прав займає в позивача тривалий час, потребує значних фізичних та психологічних сил. Внаслідок обставин, що є предметом розгляду в цій справі, позивач зазнав значних матеріальних збитків, які, в свою чергу обумовлюють порушення звичайного темпу, змісту та цілеспрямованості його життєдіяльності, професійної діяльності. При цьому, суд вважає, що заявлена позивачем сума компенсації моральної шкоди в розмірі 10000 гривень є співмірною з тими негативними наслідками, що наступили для позивача ОСОБА_2 , та відповідає критерію розумності. Оцінивши встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, суд дійшов висновку, що достатньою та справедливою для компенсації моральних страждань позивача ОСОБА_2 буде сума в розмірі 10000,00 гривень.

Також підлягає стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_2 судовий збір.

З огляду на вищевказане суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 258-259,263-264 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства « Просто- страхування» про відшкодування шкоди- залишити без задоволення.

Судовий збір вважати сплаченим позивачем ОСОБА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою- задовольнити.

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства « Страхова компанія « ВУСО» ідентифікаційний код 31650052 на користь ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 сума матеріальної шкоди у розмірі 15466 ( п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 43 копійки, а також суму судових витрат в розмірі 1467,80 ( одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень) 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 суму моральної шкоди у розмірі 10000 ( десять тисяч) гривень, а також суму судових витрат в розмірі 1467,80 ( одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень) 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апелляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлений 17 березня 2021 року.

Суддя : Штих Т.В.