Ухвала суду № 95600027, 10.02.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5831/20

№ 2-с/183/9/21

У Х В А Л А

10 лютого 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровська область

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І. розглянувши заяву подану представником боржника ОСОБА_1 – адвокатом Донець Сергієм Олександровичем про скасування судового наказу, -

в с т а н о в и в:

05 лютого 2021 року представник боржника ОСОБА_1 – адвокат Донець Сергій Олександрович звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про скасування судового наказу, в якому просить суд скасувати судовий наказ №183/5831/20 від 01.12.2020 року, ухвалений за заявою Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2018 року по 31.08.2020 рік в сумі – 11 327 грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 210 грн. 20 коп.

В обґрунтування заяви про скасування судового наказу представник боржника ОСОБА_1 – адвокат Донець С.О. посилається на те, що боржник не отримувала зазначеного судового наказу, про наявність останнього довідалася лише 28.01.2021 року під-час ознайомлення за матеріалами справи, у зв`язку з чим вважає датою отримання судового наказу саме 28.01.2021 р.

Підставами для скасування судового наказу зазначає, що вимога стягувача є необґрунтованою, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_2 придбана подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час шлюбу, у зв`язку з чим є їх спільною сумісною власністю подружжя.

В силу ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення

часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю,якщо інше не встановлено договором або законом.

25 жовтня 2016 року шлюб між подружжям ОСОБА_4 було розірвано на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №

183/5494/16.

03 лютого 2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської

області у цивільній справі № 183/5073/20 про поділ спільного майна подружжя ухвалено рішення, яке набрало законної сили 05.03.2020 року, та відповідно до якого за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 45,9 кв.м, житловою площею - 28,0 кв.м., за кожним.

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у

господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не

доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно правового висновку Верховного Суду у справі № 703/2200/15-ц від 19

серпня 2020 року, зазначено: «У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач

зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором

або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління,

утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових

платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями,

пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу

(регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не

встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього

(частини четверта статті 544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен

співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат

на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги, регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші

співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника

відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до

суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар

утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня

2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18)».

Отже, співвласник майна має право, а не обов`язок, погасити заборгованість за

ЖКП за іншого співвласника.

З урахуванням того, що Боржник по справі проживає окремо від колишнього чоловіка, отримує від останнього аліменти на дітей, згідно судового наказу від 15.08.2019 року справа № 183/4849/19, у боржника відсутня можливість погасити заборгованість за надані послуги, яку повинен сплачувати також, і колишній чоловік ОСОБА_5 .

Вважає що розмір заборгованості Боржника перед стягувачем складає лише 50% від загальної суми боргу, що дорівнює 5663 грн. 96 коп., у зв`язку з чим вимоги заявника в частині стягнення саме усієї суми боргу в розмірі 11 327 грн. 92 коп. вважає необґрунтованими та безпідставними.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, дійшов висновку, що судовий наказ підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи судовий наказ від 01 грудня 2020 року №183/5831/20, заява про видачу судового наказу з додатками направленні на адресу боржника ОСОБА_1 – 01 грудня 2020 року (а.с.14). Зазначений конверт разом з усіма вкладеннями повернувся на адресу суду за закінченням терміну зберігання /Ф.20 Довідки про причини повернення/досилання Укрпочта/ та отриманий судом 27 січня 2021 року (а.с.15).

Як зазначає представник боржника ОСОБА_1 – адвокат Донець С.О., та підтверджується матеріалами справи, боржник не отримувала зазначеного судового наказу, про його зміст довідалася 28.01.2021 року під-час ознайомлення представника з матеріалами справи, у зв`язку з чим вважає датою отримання судового наказу саме 28.01.2021 р. (а.с.16, 16-А, 17).

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що строк звернення з заявою про скасування судового наказу боржником не пропущено.

З огляду на те, що боржник ОСОБА_1 вважає судовий наказ необґрунтованим та спірним, посилаючись на те, що заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2018 року по 31.08.2020 рік виникала у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , в якій лише Ѕ частина належить їй, а співвласником Ѕ частини є інша фізична особа, яка також, має відповідати за заявленими вимогами, однак не була зазначена в якості боржника, вважає за необхідне розглянути вимоги стягувача в позовному провадженні з наданням та дослідженням відповідних доказів.

У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що обставини вказані у заяві заслуговують на увагу, та з зазначеного вбачається спір про право. Крім того, заява підлягає задоволенню оскільки обставини, на які посилається заявник не спростовані та підстав для залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-171 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Скасувати судовий наказ №183/5831/20 від 01 грудня 2020 року виданий Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за заявою Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03342190, МФО 305482, р/р НОМЕР_3 Філія «Дніпропетровського обласного управління» АТ «Ощадбанк», місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. М. Головка, 17) за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2018 року по 31.08.2020 рік в сумі – 11 327 грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 210 грн. 20 коп.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Новомосковськтеплоенерго» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Городецький