Ухвала суду № 95599764, 15.03.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4696/20

Провадження № 2/456/109/2021

УХВАЛА

про відмову в застосуванні зустрічного забезпечення

15 березня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий клопотання представника відповідача Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а» Поврозника А.П. про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а», третя особа Стрийська міська рада Львівської області, про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією (земельною ділянкою),

в с т а н о в и в :

03.03.2021 представник ОСББ «Валова 7А» Поврозник А.П. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати зустрічне забезпечення у вигляді внесення позивачем на депозитний рахунок суду коштів у розмірі 100000 грн., з метою відшкодування шкоди ОСББ «Валова 7» у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а», третя особа Стрийська міська рада Львівської області про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією (земельною ділянкою). В обгрунтування клопотання покликається на те, що з долученого позивачем детального плану території, затвердженого рішенням Стрийської міської ради №997 від 10.06.2020, передбачено будівництво господарсько-комерційної будівлі на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні ОСББ «Валова 7», кадастровий номер 4611200000:06:007:0009, на місці колишньої вбиральні, позначеної на кадастровому плані земельної ділянки. ОСББ «Валова 7А» отримано містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки. ОСББ «Валова 7А» є землекористувачем земельної ділянки кадастровий №4611200000:06:007:0009, та відповідно до п. «ґ» ч.1 ст.95 ЗК України має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди на такій земельній ділянці. Як свідчить інформація з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом діяльності ОСББ «Валова 7А» за КВЕД є 81.10 - комплексне обслуговування об`єктів. Просить застосувати заходи зустрічного забезпечення у вигляді внесення позивачем на депозитний рахунок суду коштів у розмірі 100000 грн., з метою відшкодування шкоди ОСББ «Валова 7», враховуючи ймовірні збитки ОСББ «Валова 7А», що полягають в неможливості запобігти та невідкладно усунути наслідки аварій в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник відповідача ОСББ «Валова 7А» Поврозник А.П. клопотання про зустрічне забезпечення підтримав, покликаючись на обставини зазначені у ньому та просить його задоволити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просить задоволити клопотання представника ОСББ «Валова 7А» Поврозника А.П.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просить відмовити в клопотанні представника ОСББ «Валова 7А» Поврозника А.П. та вказує на той факт, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.03.2021 залишено без змін ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2020, якою частково задоволено заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову та заборонено фізичним та юридичним особам проводити /здійснювати/ будь-які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 . Звертає увагу суду, що відповідач вказує на ймовірне заподіяння збитків, однак жодних фактів не наводить і доказів на підтвердження наведеного, суду не надає. Звертає увагу суду, що всупереч ст.154 ЦПК України, підстави для зустрічного забезпечення позивачем не наведені.

Представник позивача ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні клопотання.

Представники третьої особи – Стрийської міської ради Капко Н.Б., ОСОБА_4 у вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників, оглянувши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Зазначена норма ЦПК узгоджується зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Оскільки вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, то при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення та з`ясувати спроможність позивача компенсувати відповідачу у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Тлумачення статті 154 ЦПК України свідчить, що в ній розмежовано випадки за яких застосування зустрічного забезпечення є: правом суду (частина перша статті 154 ЦПК України); обов`язком суду (частина третя статті 154 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що «доводи про незаконність ухвали, оскільки у заяві про забезпечення позову не зазначені пропозиції із зустрічного забезпечення позову і суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України».

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оглядом матеріалів справи встановлено, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково та заборонено фізичним та/або юридичним особам проводити /здійснювати/ будь-які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 . В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

03.12.2020 від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2020. Відповідно 07.12.2020 справу 456/4696/20, провадження 2-з/456/46/2020 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Стрийська міська рада Львівської області, Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а» про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією скеровано в Львівській апеляційний суд, для розгляду.

З інформації, наданої в судовому засіданні сторонами, ухвала Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2020 залишена без змін 15.03.2021, а апеляційна скарга ОСОБА_2 без задоволення.

Як вбачається із клопотання представник ОСББ «Валова 7А» Поврозник А.П. просить застосувати заходи зустрічного забезпечення у вигляді внесення позивачем на депозитний рахунок суду коштів у розмірі 100000 грн., з метою відшкодування шкоди ОСББ «Валова 7», враховуючи ймовірні збитки ОСББ «Валова 7А», що полягають в неможливості запобігти та невідкладно усунути наслідки аварій в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 . Проте зазначені обставини не підтверджує жодними належними та допустимими доказами.

Сума можливих збитків є недоведеною та ґрунтується на припущеннях представника відповідача ОСББ «Валова 7А» Поврозник А.П.

Суд позбавлений можливості здійснити оцінку обґрунтованості доводів представника відповідача щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, оскільки стороною відповідача не наведено жодних конкретних фактів, а лише припущення про ймовірне заподіяння шкоди ОСББ.

Окрім цього суд звертає увагу, що представником ОСББ «Валова 7А» Поврозник А.П. не доведено, що заходи зустрічного забезпечення позову є співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Суд звертає увагу, що сума зустрічного забезпечення представником відповідача, жодним чином не обґрунтована.

Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.

Представник відповідача не посилався на докази існування зазначених підстав.

З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав для застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а», третя особа Стрийська міська рада Львівської області про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника ОСББ «Валова 7А» Поврозник А.П. про зустрічне забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.154, 353 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника ОСББ «Валова 7А» - Поврозник А.П. про застосування зустрічного забезпечення у вигляді внесення позивачем на депозитний рахунок суду коштів у розмірі 100000 грн., з метою відшкодування шкоди ОСББ «Валова 7» у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а», третя особа Стрийська міська рада Львівської області про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією (земельною ділянкою) відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:

Оригінал ухвали

Повний текст ухвали виготовлено

17.03.2021