Рішення № 95599499, 10.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37624/20

Провадження № 2/761/4980/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані та спожиті ним послуги з утримання будинків і прибудинкових територій у сумі - 69 552,91 грн. (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят два грн., 91), у тому числі - 3% річних (з 1 жовтня 2017 року по 1 жовтня 2020 року) у сумі 4 864,00 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири грн.,00), інфляційного збільшення (з 1 жовтня 2017 року по 1 жовтня 2020 року) у сумі 10 696,56 грн. (десять тисяч шістсот дев`яносто шість грн.,56) та основного боргу - 53 992,35 грн. (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто два грн., 35), витрат на правничу допомогу у сумі 5 тисяч грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , як власник житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , є споживачем житлово-комунальних послуг - з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Станом на день подання цього позову заборгованість ОСОБА_1 перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності, складає -53 992,35 грн. (особовий рахунок № НОМЕР_1 ). З врахуванням 3% річних (з 1 жовтня 2017 року по 1 жовтня 2020 року) у сумі 4 864,00 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири грн.,00), інфляційного збільшення (з 1 жовтня 2017 року по 1 жовтня 2020 року) у сумі 10 696,56 грн. (десять тисяч шістсот дев`яносто шість грн.,56) та основного боргу - 53 992,35 грн. (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто два грн., 35), сума заборгованості складає - 69 552,91 грн. (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят два грн., 91).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

25 січня 2021 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов відзив від відповідача по у справі. Зі змісту відзиву встановлено, що відповідач просить суд повернути позивачеві позовну заяву для усунення недоліків - надання розрахунку заборгованості, відповідно до встановленого порядку та методики, також вважає, що розумним вирішенням ситуації є укладання Мирової угоди між Позивачем та Відповідачем про сплату заборгованості на підставі реальних розрахунків за реально надані послуги

Позивач у судове засідання не з`явився, однак представником позивача було подано через канцелярію суду заяву про зменшення суми позовних вимог в межах позовної давності, а саме:

-сума основного боргу - 30 743,23 грн.;

- 3% річних - 2 769,00 грн.;

- індекс інфляції - 6 090,61 грн.

Просив справу слухати у його відсутність, щодо винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідні розписки.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як власник житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , є споживачем житлово-комунальних послуг - з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», утворене рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово - комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до цього рішення Комунальне підприємство «Керуюча компанія Шевченківського району», код ЄДРПОУ 34966254. створене за рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19 лютого 2007 року № 187, перейменовано у Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», код ЄДРПОУ 34966254.

Статутна діяльність Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснюється за КВЕД-2010 - 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Вбачається, що ці послуги включають: загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру. Цей клас також включає: обслуговування зайнятих урядом і органами державного управління будинків; управління житлом та іншим нерухомим майном у співвласності; діяльність житлово-експлуатаційних контор; діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та їх асоціацій; діяльність садових товариств, гаражних і житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 9 лютого 2011 року № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків.

Житлові будинки, у тому числі багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , які знаходяться територіально у Шевченківському районі міста Києва, належать до сфери управління Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та перебувають на його балансовому утриманні.

За договором доручення про надання послуг з обліку, нарахування, збору платежів власників, наймачів та орендарів від 1 лютого 2012 року №1, укладеного Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у місті Києві ради, код ЄДРПОУ 34966254, з Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради, код ЄДРПОУ 31731838, облік, нарахування і збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за надані та спожиті ними послуги з утримання будинків та прибудинкових територій здійснювався останнім з 1 лютого 2012 року до 31 квітня 2015 року в порядку пункту 6.6. зазначеного договору.

За договором про надання послуг, укладеного Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», код ЄДРПОУ 34966254, з Комунальним концерном «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», код ЄДРПОУ 31731838, від 29 травня 2015 року №639/9 облік, нарахування і збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за надані та спожиті ними послуги з утримання будинків та прибудинкових територій здійснювався останнім з 1 травня 2015 року до 31 серпня 2016 року.

За договором про надання послуг, укладеного Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» з Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» від 31 серпня 2016 року №512 облік, нарахування і збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за надані та спожиті ними послуги з утримання будинків та прибудинкових територій здійснювався останнім з 1 вересня 2016 року до 31 грудня 2016 року.

За договором про надання послуг, укладеного Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» з Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» від 24 січня 2017 року №21 облік, нарахування і збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за надані та спожиті ними послуги з утримання будинків та прибудинкових територій здійснювався останнім з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року.

За договором про надання послуг, укладеного Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» з Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» від 29 грудня 2017 року №1016 облік, нарахування і збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за надані та спожиті ними послуги з утримання будинків та прибудинкових територій здійснювався останнім з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року.

З 1 січня 2019 року облік, нарахування і збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за надані та спожиті ними послуги з утримання будинків та прибудинкових територій здійснюється Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».

Норми ст. 322 ЦК України передбачають, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Вимогами ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець і виробник.

А вимоги п.п. 1,5 ч.3 ст.20 вказаного Закону встановлюють обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, розмір заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2017 року по жовтень 2020 року в сумі 53 992,35 грн.

Суд звертає увагу на те, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме 18 жовтня 2019 року на адресу реєстрації відповідача було направлено претензію №1215/вих з вимогою сплати заборгованості.

В свою чергу, відповідач в судове засідання не з`явився, не надав доказів належного виконання зобов`язань за Договором щодо сплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Разом з тим, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, у своєму відзиві відповідачем позовні вимоги визнаються частково, а саме було надано заперечення щодо заборгованості у сумі 69 552, 91 грн, проте було зазначено, що основний борг становить 40 029,99 грн., а разом за три роки, з урахуванням індексів інфляції та 3% річних, сума боргу становить- 45 521,79 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованость за житлово-комунальні послуги у розмірі 39 572,84 грн.

Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають задоволенню.

Доходячи до такого висновку, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Щодо судових витрат суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 2 102,00 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Також відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Щодо стягнення судових витрат, то суд виходить з Розрахунку витрати на правничу допомогу, відповідно до якого правнича допомога позивачеві надана у розмірі 5 000,00 грн. Факт сплати відповідних коштів підтверджується копією платіжного доручення № 769 від 09 жовтня 2020 року.

На підставі ст.ст. 610, 612, 322 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 16, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. 10, 11, 57-61, 76-79, 137, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 39 572,84 грн., що складається з:

-сума основного боргу - 30 743,23 грн.;

- 3% річних - 2 769,00 грн.;

- індекс інфляції - 6 090,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»судові витрати у розмірі 7 102,00 грн., що складається з:

- судовий збір - 2 102 грн.;

- витрати на правничу допомогу - 5 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», адреса місця знаходження - 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 34966254,

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: