Рішення № 95596132, 16.03.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/154/21

Справа № 2-а/951/20/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Козівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Галас В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ДП18 №784170 від 24.01.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн., провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 24 січня 2021 року інспектором взводу Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Розовенко В.Р. було винесено постанову серії ДП18 №784170, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. Позивач вважає дану постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною й такою, що підлягає скасуванню, так як він 24 січня 2021 року у вказаний у постанові час транспортним засобом не керував, а перебував на пасажирському місці в автомобілі, а тому викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами.

Враховуючи вищенаведене, просив позов задовольнити.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

24 лютого 2021 року Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області ДПП подано відзив на позов, у якому відповідач позов не визнав та зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його вимог, крім цього факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується обставинами викладеними у постанові та відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який долучено до матеріалів відзиву. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

02 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, згідно якої вважає відзив необґрунтованим, та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки даним відзивом не спростовано його позовні вимоги стосовно неправомірності винесення постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, зокрема із наданого відповідачем відеозапису не вбачається факт керування ним транспортним засобом.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від позивача та його представника – адвоката Бойко П.В. надійшла до суду заяву від 16.03.2021 року, у якій останні просили справу розглянути без їх участі, позов просили задовольнити.

Представник відповідача – УПП в Тернопільській області ДПП, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники справи не з`явилися у судове засідання.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.01.2021 року інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Розовенко Василиною Романівною винесено постанову серії ДП18 №784170, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 24.01.2021 року близько 01:52 год. в м. Тернопіль по вул. Острозького, 31, водій керував транспортним засобом, на якому в темну пору доби не працювала права лампа стоп сигналу, а також при перевірці документів встановлено, що водій керував транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 31.4.3 та п. 2.4а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» основним повноваженням патрульної поліції є, серед іншого, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху.

Згідно зі статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 4 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 7 листопада 2015 року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу.

Суб`єктом правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, є водії транспортних засобів.

Згідно з визначенням термінів, наведеному у п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Таким чином, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов`язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається.

До матеріалів справи додано диск DSJX300038_000038 з відеозаписом фіксації події, яка описана в постанові про адміністративне правопорушення, який в розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказом по справі.

Як убачається із цього відеозапису події зафіксованого в автоматичному режимі, ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом ВАЗ 2106 24.01.2021 року о 01:52 год., оскільки автомобіль ВАЗ 2106 стояв у непорушному стані, а позивач знаходився на пасажирському місці.

Отже, відеоматеріали з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, не підтверджують обставин викладених в оскаржуваній постанові. Зокрема, з відеоматеріалів не встановлено та не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.4.3 та п. 2.4а ПДР України. Позивач заперечував вчинення ним порушень передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, при цьому наданий відеозапис, твердження позивача з цього приводу не спростовує.

Будь-які інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.

В силу вимог ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.

Сама по собі постанова, без інших належних та допустимих доказів, не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно частини 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №784170 від 24.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, понесені та доведені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, яке є відповідачем у справі.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 121, 126, 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення– задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №784170 від 24.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, 46003, вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 40108646.

Суддя І.А.Чорний