Постанова № 9559564, 09.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010 р. справа № 2а-1969/10/0570

час прийняття постанови: 11 год. 45 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Стойки В.В.

при секретаріТелешові В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СП «Гевіс»

до Державної податкової інспекції у м.Краматорську

про визнання незаконними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь,

за участю представника позивача Кузьменко Є.В.

представника відповідача Романенко О.М.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю СП «Гевіс» звернулось з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м.Краматорську про визнання незаконними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем проводилась невиїздна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року, за результатами якої було складено акт та встановлені порушення, а саме завищено податковий кредит у період, що перевірявся, на загальну суму 99078,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2009 року на 83441,00 грн. На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м.Краматорську були прийняті податкові повідомлення-рішення, які отримані позивачем 25.01.2010 року. Вважає, що рішення відповідача про донарахування податкових зобов*язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування є незаконними, оскільки висновки, стосовно встановлених порушень, зроблені на підставі завідомо неправдивих фактів. Просив визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000141502/2753 про нарахування податкового зобов*язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 108473,30 грн. та податкове повідомлення- рішення №0000131502/2752 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р. у сумі 54553,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив визнати незаконними та скасування податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначивши, що за результатами документальної виїзної перевірки встановлено, що підприємство не використовувало у господарській діяльності послуги з оренди, витрати по електроенергії, води, витрати по використанню комунікацій, сировини та матеріалів. Під час огляду перевіряючими орендованих площ встановлено, що все обладнання, не працює, накрите непрозорою поліетиленовою плівкою. В ході перевірки підприємством не були надані документи, що підтверджують фактичну наявність основних фондів, технологічний процес виробництва та нормативні документи, які б підтверджували правомірність списання сировини зі складу та фактичної наявності виробничого процесу по виготовленю продукції. Не встановлено було фактичного власного виробництва ТОВ «СП Гевіс» та підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 99078,00 грн. сплачені у вартості ТМЦ, послуг, електроенергії. Таким чином, рішення ДПІ у м.Краматорську про донарахування податкових зобов*язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування є законними та висновки, стосовно встановлених порушень, зроблені на підставі правдивих фактів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гевіс» зареєстровано у якості юридичної особи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 607873, включено до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій за номером 14324054, знаходиться на податковому обліку у Краматорської державної податкової інспекції.

Відповідач Краматорська ДПІ є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, що згідно з актом перевірки від 17.12.2009 р. відповідачем було встановлено порушення пп.7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення податкового кредиту у періоді, що перевірявся, на загальну суму 99078,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2009 р. на 83441,00 грн.

На підставі зазначенного акту відповідчем 25.01.20010 р. було винесено повідомлення-рішення №0000141502/2753 про нарахування податкового зобов*язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 108473,30 грн. та податкове повідомлення- рішення №0000131502/2752 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р. у сумі 54553,00 грн.

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України «Про податко на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.7.4.1. ст.7 зазначенного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.7.4. ст.7 зазначенного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.5.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що позивачем було надано у передбачений Законом строк податкову декларацію за жовтень 2009 р., яку було прийнято відповідачем, при цьому ним не було встановлено порушень щодо розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Підставою для винесення оспорюваних повідомлень рішень явився висновок відповідача про не здійснення господарської діяльності позивачем, що на його думку підтверджується відсутністю використання послуг по оренді, витрати з електроенергії, води, витрати по використанню комунікацій, сировини та матеріалів, а також наявності не працюючого промислового обладнення.

Втім, відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами встановлення форм або методів обов'язкової податкової звітності, які передбачають подання зведеної інформації щодо окремих доходів, витрат, пільг, інших елементів податкових баз, що були раніше відображені у податкових деклараціях або розрахунках з окремих податків, зборів (обов'язкових платежів), не дозволяється, якщо інше не встановлене законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідачем ні до ні після проведенення перевірки не було знайдено жодної обставини яка б ставила під сумнів факти поставки товару.

Таким чином, у зв»язку з тим, що відповідачем до проведення перевірки не було встановлено порушень податкового законодавства щодо розрахунку суми бюджетного відшкодування, він не мав законних підстав проводити цю перевірку, а також витребувати у позивача документи щодо окремих витрат: по оренді, з електроенергії, води, по використанню комунікацій, сировини та матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо;

5) добросовісно;

6) розсудиво;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправидливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урухуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що відповідачем рішення відносно позивача було прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, але необгрунтовано.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача ТОВ СП Гевіс» про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000141502/2753 про нарахування податкового зобов*язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 108473,30 грн. та податкового повідомлення- рішення №0000131502/2752 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р. у сумі 54553,00 грн. - підлягають задоволенню.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржуване податкові повідомлення-рішення незаконними та такими що підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СП «Гевіс» до Державної податкової інспекції у м.Краматорську про визнання незаконними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати: податкове повідомлення-рішення №0000141502/2753 про нарахування податкового зобов*язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 108473,30 грн. та податкове повідомлення- рішення №0000131502/2752 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р. у сумі 54553,00 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 09 квітня 2010 року. Повний текст постанови виготовлен в повному обсязі 14 квітня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Стойка В. В.