Ухвала суду № 95595352, 17.03.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6839/20

Провадження № 4-с/591/5/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Бабич В.В.,

представника стягувача – Сенченка А.В.,

старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Печняк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Непийпи Р.О. у виконавчому провадженні № 59275023 з виконання виконавчого листа від 22 травня 2019 року у справі № 591/5854/16-ц, виданого на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми та зобов`язати державного виконавця вчиняти дії по здійсненню розшуку майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що містяться в базах даних і реєстрах та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням та вчиняти дії по періодичному (не рідше ніж один раз на два тижні) виявленню рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці виявленню нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) знаходиться виконавчий лист, виданий 22 травня 2019 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 40000 грн, неустойки 27371 грн 76 коп., інфляційних збитків у розмірі 13968 грн, 3 % річних у розмірі 1012 грн 60 коп. та 411 грн 76 коп. в рахунок відшкодування судового збору, а всього на суму 82764 грн 12 коп.

10 червня 2019 року державним виконавцем Непийпою Р.О. було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа № 591/5854/16-ц.

22 липня 2019 року державним виконавцем Непийпою Р.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Станом на день подання до суду скарги судове рішення не виконано.

Посилаючись на обставини того, що остання виконавча дія щодо звернення стягнення на кошти на рахунках боржника була здійснена державним виконавцем ще 22 липня 2019 року, будь-яких інших дій станом на момент звернення до суду зі скаргою державним виконавцем не здійснювалося, стягувач просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця стосовно не вчинення дій по розшуку майна та доходів боржника і зобов`язати його вчинити ці дії.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за вказаною скаргою та призначено справу до судового розгляду.

Протокольною ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2021 року залучено до участі у справі начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кубракова К.П. та старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Печняк Ю.В.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 ОСОБА_2 вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити у повному обсязі.

Старший державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Печняк Ю.В. заперечила проти вимог скарги та вважала її необґрунтованою.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) знаходиться виконавчий лист, виданий 22 травня 2019 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 40 000 грн, неустойки у розмірі 27 371 грн 76 коп., інфляційних збитків у розмірі 13968 грн, 3 % річних у розмірі 1012 грн 60 коп. та 411 грн 76 коп. в рахунок відшкодування судового збору (а.с. 113).

Постановою старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Непийпи Р.О. від 10 червня 2019 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 58).

22 липня 2019 року державним виконавцем були зроблені запити до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та отримання пенсії щодо боржниці ОСОБА_3 , проте за даними Пенсійного фонду України вказаної інформації не знайдено (а.с. 63-64).

Постановою старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Непийпи Р.О. від 22 липня 2019 року накладено арешт на кошти боржника, про що повідомлено учасників виконавчого провадження листом від 22 липня 2019 року (а.с. 65).

Однак, після цього державним виконавцем жодних виконавчих дій у виконавчому провадженні не здійснювалось до моменту звернення стягувача до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця у листопаді 2020 року.

Згідно з відомостями про рух виконавчого провадження 59275023 вказане виконавче провадження перебувало в провадженні державного виконавця Непийпи Р.О., після чого 03 лютого 2020 року було передано державному виконавцю Подпрятову А.В., а 12 листопада 2020 року вказане виконавче провадження було передано на виконання старшому державному виконавцю Печняк Ю.В. (а.с. 55-56).

Згідно з частиною 3 статті 450 ЦПК України якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Як пояснила в судовому засіданні старший державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Печняк Ю.В., державний виконавець Непийпа Р.О. у січні 2020 року був звільнений з роботи, а державний виконавець ОСОБА_4 звільнився з роботи вже після чого, як матеріали вказаного виконавчого провадження були передані їй на виконання.

У зв`язку із зазначеним, протокольною ухвалою суду від 27 січня 2021 року залучено до участі у справі начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кубракова К.П., як посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника та старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Печняк Ю.В., в провадженні якої на даний час перебуває виконавче провадження.

Перевіряючи вимоги скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40). У Рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Відповідно до статті 448 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» регулює порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частини 2 – 4 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частинами 5, 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6 роз`яснено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Однак, з оглянутих в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження № 59275023, копія якого долучена до матеріалів даної справи вбачається, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 червня 2019 року та постанови про арешт коштів боржника від 22 липня 2019 року старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Непийпою Р.О. не вчинялось жодних виконавчих дій щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2019 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 27 371 грн 76 коп., інфляційних збитків у розмірі 13968 грн, 3 % річних у розмірі 1012 грн 60 коп. та 411 грн 76 коп. в рахунок відшкодування судового збору, у тому числі, щодо перевірки майнового стану боржника щодо виявлення рахунків боржника, наявності нерухомого та рухомого майна боржника та її майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Крім того, після передачі 03 лютого 2020 року вказаного виконавчого провадження від державного виконавця Непийпи Р.О. у провадження державному виконавцю ОСОБА_4 новим державним виконавцем також не здійснювалось жодних виконавчих дій щодо виконання вказаного рішення суду аж до моменту звернення стягувача до суду зі скаргою у листопаді 2020 року, після чого 12 листопада 2020 року виконавче провадження № 59275023 було передано в провадження державного виконавця Печняк Ю.В. (а.с. 55-56).

Таким чином, приймаючи до уваги те, що знайшов підтвердження матеріалами справи факт неправомірної бездіяльності державних виконавців Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Непийпи Р.О. та Подпрятова А.В. стосовно невиконання виконавчого листа від 22 травня 2019 року у справі № 591/5854/16-ц, виданого на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми, однак, ураховуючи обставини того, що станом на момент розгляду даної скарги вказані державні виконавці звільнені з посади, про що повідомила в судовому засіданні державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Печняк Ю.В., у зв`язку з чим на підставі частини 3 статті 450 ЦПК України протокольною ухвалою суду від 27 січня 2021 року залучено до участі у справі начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кубракова К.П., як посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав заявника, тому суд дійшов висновку про необхідність визнати неправомірною бездіяльність начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кубракова К.П. у виконавчому провадженні № 59275023 з виконання виконавчого листа від 22 травня 2019 року у справі № 591/5854/16-ц, виданого на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми, як посадової особи, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав заявника.

Посилання державного виконавця на те, що стягувач не звертався до начальника відділу зі скаргою на бездіяльність державного виконавця не заслуговують на увагу суду, оскільки звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця безпосередньо до керівника виконавчої служби є правом, а не обов`язком особи та не може бути підставою для відмови у доступі до правосуддя. При цьому, суд звертає увагу на те, що начальник відділу державної виконавчої служби є посадовою особою, до компетенції якого належить контроль за станом виконання рішень та дій державного виконавця під час виконання рішень.

Щодо вимог скарги в частині зобов`язання державного виконавця вчиняти дії по здійсненню розшуку майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що містяться в базах даних і реєстрах та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням та вчиняти дії по періодичному (не рідше ніж один раз на два тижні) виявленню рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці виявленню нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Разом з тим, матеріалами справи доведено, що після звернення стягувача до суду з даною скаргою старший державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Печняк Ю.В., в провадженні якої на даний час знаходиться виконавче провадження № 59275023 вживає активних заходів для виконання виконавчого листа від 22 травня 2019 року у справі № 591/5854/16-ц, виданого на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми.

Зокрема, державним виконавцем було винесено постанову від 13 листопада 2020 року про арешт рухомого та нерухомого майна боржника, постанову від 01 грудня 2020 року про арешт коштів боржника, копії якої були надіслані відповідним банківським установам разом з платіжною вимогою, зроблено відповідні запити до Пенсійного фонду України, 02 грудня направлено доручення про проведення виконавчих дій на території Сумського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 70-111).

Також на виконання платіжної вимоги від 01 грудня 2020 року АТ «Універсал Банк» частково перераховано кошти у сумі 1076 грн 11 коп. (а.с. 89 на звороті).

Таким чином, суд дійшов висновку, що державним виконавцем з метою усунення порушення прав стягувача самостійно вживаються активні заходи щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі, здійснюється розшук майна та грошових коштів боржника, тому у задоволенні цієї частини вимог скарги щодо зобов`язання державного виконавця вчиняти дії по здійсненню розшуку майна боржника необхідно відмовити.

Отже, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447, 450, 451 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кубракова Костянтина Петровича у виконавчому провадженні № 59275023 з виконання виконавчого листа від 22 травня 2019 року у справі № 591/5854/16-ц, виданого на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми.

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 17 березня 2021 року.

Суддя А.С. Северинова