Рішення № 95594222, 17.03.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/925/20

пр.№ 2/464/510/21

ДОДАТКОВЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Дзьобан Н.С.

справа № 464/925/20

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2

позивач ОСОБА_3

позивач ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3

позивач ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3

позивач ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3

відповідач Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго»

третя особа ОСОБА_7

вимоги: стягнення моральної шкоди та витрат на спорудження надгробного пам`ятника

представники учасників справи:

позивачів – адвокат Білик П.Б.

відповідача – адвокат Рібун Р.В.

Обставини справи

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04 лютого 2021 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивачів по 80000 грн моральної шкоди на кожного.

У зв`язку із надходженням заяви представника позивача про необхідність підтвердження понесених судових витрат суд в порядку ст.ст.246, 265 ЦПК України призначено судове засідання для вирішення такого питання із встановленням строку для подання відповідних доказів.

У встановлений судом строк представником позивача подано клопотання про стягненння витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь кожного з позивачів по 13 262 грн (всього 79 572 грн) відповідно до укладених договорів, розрахунку розміру компенсації, актів виконаних робіт.

У судовому засіданні 22 лютого 2021 року представник позивача заявлене клопотання підтримав, до суду 17 березня 2021 року не з`явився.

Представник відповідача згідно з поданим клопотанням просить відмовити у стягненні витрат на правову допомогу: відсутність в першій заяві по суті (позовній заяві( попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; плата за договорами доручення не є витратами на професійну правничу допомогу; у разі прийнття рішення про стягнення витрат просить зменшити його розмір пропорційно розміру задоволених вимог.

Мотиви та висновки суду

Виходячи з положень ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України).

Розглядаючи питання представника позивачів про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує наступне.

Заявою по суті справи є позовна заява (ч.1 ст.174 ЦПК України).

Цивільним процесуальним законодавством передбачено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

За вимогами п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як слушно покликається представник відповідача, у позовній заяві не міститься попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, до якого відносяться витрати на професійну правничу допомогу – ст.133 ЦПК України. Зазначення тільки про те, що невідомі витрати у подальшому будуть уточнені не може вважатися будь-яким розрахунком і додержанням наведених положень закону.

Оскільки позивачами/представником позивачів разом з першою заявою по суті спору не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які вони очікують понести у зв`язку з розглядом справи, тому відсутні правові підстави для такого відшкодування.

Саме таку позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18. За ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у ч.4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас суд враховує, що за наданими самим представником позивачів доказами вбачається, що саме ним підготовлено позовну заяву до суду, а він як професійний адвокат очевидно не міг не знати законодавчих положень щодо змісту позовної заяви.

Таким чином, позивачі, які користуються правовою допомогою адвоката, не виконали свого процесуального обов`язку та переконливо не довели підстав для стягнення заявлених витрат на професійну правничу допомогу з відповідача. При цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Інші доводи сторін даного висновку суду не спростовують.

Суд констатує, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізація цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього можуть бути заявлені, і як цього вимагає закон. Не можна дії позивачів та їхнього представника вважати такими, що відповідають засадам цивільного судочинства як добросовісність та розумність, адже, не зазначаючи жодних орієнтовних витрат на професійну правничу допомогу при поданні позову до суду, заявили про стягнення таких витрат в значному розмірі 79 572 грн, не врахувавши навіть пряму вказівку закону щодо пропорційності розміру задоволених позовних вимог (із заявлених вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 12 000 000 грн задоволено 480 000 грн).

Підсумовуючи все вище наведене, суд дійшов переконання про необхідність у відмові стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у стягненні з відповідача на користь позивачів витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ;

відповідач Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», ІКЮО 00131587, вул.Козельницька,3 м.Львова.

третя особа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 17 березня 2021 року.

Суддя О.В.Тімченко