Ухвала суду № 95589192, 17.03.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1970/18

Номер провадження: 1-кп/225/50/2021

УХВАЛА

17 березня 2021 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

суддів - Мигалевич В.В., Качаленко Є.В.,

за участю

секретаря судового засідання – Міщук І.І.,

прокурора – Малишева Д.О.,

захисників Бідашко І.Л., Брацило Р.Л., Туренок А.П., Ісаєнка О.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050220000384 від 20.03.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпра, громадянина України, працюючого на посаді автослюсаря ФОП ОСОБА_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Горлівка Донецької області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Дніпро Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Торецька (Дзержинська) Донецької області, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_8 , раніше судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває дійсне кримінальне провадження.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з існуванням ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України та неможливістю інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти їм.

Захисник Брацило Р.Л. проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 заперечив. Зазначив, що докази ризиків, зазначених прокурором, не доведені. У зв`язку з чим, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який.

Захисник Бідашко І.Л. зазначив, що клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки ризики, заявлені прокурором, втратили актуальність, зокрема ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який або зменшити розмір застави.

Захисник Туренок А.А. зазначив, що клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої не підлягає задоволенню. Ризики, зазначені прокурором, не обґрунтовані. Вказав, що ОСОБА_6 є мешканкою м.Торецька, має постійне місце проживання. У зв`язку з тривалим перебуванням під вартою стан здоров`я його підзахисної погіршився. Вона має хронічні захворювання, в умовах слідчого ізолятору не отримує належного лікування. Тому просив змінити обвинуваченій запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачені підтримали думку захисників.

Вислухав учасників судового провадження, суд доходить наступних висновків.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Положеннями ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання в тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність судимостей, тощо.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою. У цьому контексті судом має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає виправданим тримання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 під вартою.

Суд вважає, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177КПК України, а саме: кожний з обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 можуть переховуватись від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, може бути визнане кожним з них більш небезпечним, ніж втеча. Ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що вони ще не допитані судом в дійсному складі колегії, також продовжує існувати. Крім того, наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені є раніше судимими особами.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Суд бере до уваги дані про особи обвинувачених: ОСОБА_2 , який раніше судимий, не одружений, дітей не має.

ОСОБА_3 , який раніше судимий, не одружений, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку.

ОСОБА_6 , яка раніше судима, до арешту не працювала.

Разом з тим, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків, з метою запобігання спробам останніх переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, а встановлені судом ризики не можуть нівелюватися.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Розглядаючи питання можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , суд вважає, що з огляду на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Судом також не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б слугували гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та усунення зазначених ризиків, що, в свою чергу, виключає застосування відносно них альтернативних запобіжних заходів, про що було заявлено в судовому засіданні захисниками та підтримано обвинуваченими.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченим строків тримання під вартою.

Крім того, суд не знаходить підстав для зміни визначеного розміру застави та обов`язків, в разі її сплати, встановлених відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 грудня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 331, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 днів, тобто до 15.05.2021 включно.

Розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 грудня 2017 року у сумі 140 960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок - залишити без зміни.

Визначити необхідність виконання обвинуваченим ОСОБА_2 у разі сплати застави та звільнення з-під варти наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) прибувати за кожною вимогою до суду; 4) не спілкуватись зі свідками та іншими обвинуваченими по вказаному кримінальному провадженню.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 днів, тобто до 15.05.2021 включно.

Розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 грудня 2017 року у сумі 264 300 (двісті шістдесят чотири тисячі триста) гривень 00 копійок - залишити без зміни.

Визначити необхідність виконання обвинуваченим ОСОБА_3 у разі сплати застави та звільнення з-під варти наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) прибувати за кожною вимогою до суду; 4) не спілкуватись зі свідками та іншими обвинуваченими по вказаному кримінальному провадженню.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 днів, тобто до 15.05.2021 включно.

Розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 грудня 2017 року у сумі 105720 (сто п`ять тисяч сімсот двадцять) грн. залишити без зміни.

Визначити необхідність виконання обвинуваченій ОСОБА_6 у разі сплати застави та звільнення з-під варти наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) прибувати за кожною вимогою до суду; 4) не спілкуватись зі свідками та іншими обвинуваченими по вказаному кримінальному провадженню.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору - до відома; направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» – для виконання.

Головуючий суддя:

Судді: