Рішення № 95588860, 17.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27158/20

Провадження № 2/127/4623/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі: Мутовкіній В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Коваленка В.В.,

представника третьої особи Марценюк Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору виконавчого комітету Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у сторін від шлюбу є спільний син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони у шлюбі не перебували, однією сім`єю не проживали.

Відповідач постійно проживає у м. Житомир, окремо від сина ОСОБА_5 , не бере участь у його вихованні, не відвідує сина, не проявляє батьківського піклування та турботи, не утримує його, не відвідує шкільні збори, не з`являється на свято першого дзвоника в школу.

Зважаючи на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню і утриманню дитини, позивач просив позбавити його батьківських прав щодо сина та одночасно стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2021 року позовну вимогу ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат Коваленко В.В. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради Марценюк Л.Є. не заперечила щодо задоволення заявлених вимог з огляду на відповідний висновок служби.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак раніше надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій не заперечив проти позбавлення його батьківських прав (а.с.9).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

А тому, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, та, зважаючи на визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06 лютого 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, цього ж дня зроблено актовий запис №311 про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком записано ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_6 (а.с.6).

Сторони у шлюбі не перебували.

У подальшому, 16 квітня 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, внаслідок чого було змінено прізвище дружини на ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00028601894 від 19.11.2020 (а.с.7).

Спільна дитина сторін ОСОБА_4 зареєстрована та фактично проживає разом із матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (а.с.8) та копії паспорта позивача (а.с.14).

Згідно із заявою ОСОБА_2 від 17.11.2020, останній не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 . Справжність підпису ОСОБА_4 засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я.(а.с.9).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради від 02.03.2021 №01-00-011-11048, зважаючи на те, що батько неналежно виконує протягом тривалого часу обов`язків по вихованню та утриманню сина, врахувавши думку дитини та керуючись ст. ст. 19, 150, 164-165, 171, 180 СК України, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідача відносно дитини ОСОБА_4 (а.с.48-49).

Згідно із ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно ж до ст.18 Конвенції про права дитини закріплено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини: батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положенням ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до вимог ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний заклад, або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч.5 ст.19 СК України).

Матеріалами даної цивільної справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконує батьківські обов`язки по вихованню і утриманню сина ОСОБА_4 , не підтримує взагалі родинні відносини із ним, його життям, станом здоров`я не цікавиться, не спілкується та не проявляє ініціативи до зустрічей із ним, не забезпечує матеріально, а позов про позбавлення батьківства визнав.

А тому, суд, ставлячи на перше місце найкращі інтереси дитини та оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати слід залишити за позивачем, як на тому остання наполягала у позовній заяві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. 8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.4, 5, 6, 141, 150, 155, 157, 164-166, 169, 171 СК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, місцезнаходження: вул. Соборна, 50, м. Вінниця.

Повний текст рішення суду складено 17 березня 2021 року.

Суддя