Ухвала суду № 95588806, 16.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27323/20

Провадження 2/127/4654/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання: Мутовкіній В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 та її представника - адвоката Цвєткова О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Другої вінницької державної нотаріальної контори, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться вказана вище цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Другої вінницької державної нотаріальної контори, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 заявила клопотання про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача у зв`язку із цим. Зокрема, вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог, додавши вимогу про визнання недійсним правочину – заяви ОСОБА_4 про неприйняття нею спадщини після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку із чим просить її залучити до участі у справі як співвідповідача. Нова редакція позовної заяви суду надана не була.

У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Мотилюк О.В. підтримав клопотання позивача про збільшення позовних вимог, просив його задовольнити.

У підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Цвєтков О.В. заперечили проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог, оскільки вони є необґрунтовані, а фактичною ціллю заяви є лише затягування розгляду справи у зв`язку із залученням до участі у справі ОСОБА_4 , яка постійно проживає на території Ізраїлю, якій необхідно буде направляти міжнародне доручення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Друга вінницька державна нотаріальна контора у підготовче засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали заяви про збільшення позовних вимог та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача слід відмовити та повернути її позивачу.

Так, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.07.2013 по 10.03.2019, а також з огляду на це на підставі ст.ст. 60, 70 СК України (у порядку поділу спільного майна подружжя) визнати за нею право власності на автомобіль марки HONDA 2006 року випуску, на гараж № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , та на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

У заяві про збільшення позовних вимог вказується, що позивач вважає за необхідне пред`явити нову позовну вимогу про визнання недійсним правочину – заяви ОСОБА_4 про неприйняття нею спадщини після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку із чим просить її залучити до участі у справі як співвідповідача.

Вважає, що без вирішення питання про дійсність цього правочину неможливо вирішити інші позовні вимоги.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічний висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19.

У даному випадку позовна вимога про визнання недійсним одностороннього правочину ОСОБА_4 щодо відмови від прийняття спадщини шляхом подання заяви до нотаріуса не була у будь-якій формі зазначена у первісній позовній заяві (а.с.1-5) та у новій редакції позовної заяви, наданій на виконання ухвали суду про залишення позову без руху (а.с.41-44).

Вона жодним чином не стосується первісних позовних вимог, які витікають із юридичного факту спільного проживання позивача із ОСОБА_5 та поділу майна, набутого за час спільного проживання.

Зокрема, вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, не є похідними від вимог позову в первісній редакції, оскільки задоволення позову щодо встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу, поділу спільного майна подружжя жодним чином не залежать від задоволення вимоги про визнання недійсним одностороннього правочину – відмови від прийняття спадщини.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом (п. 4.18 постанови Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19).

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.

Відтак, у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог слід відмовити та повернути її, що не позбавляє її права звернутися до суду із цими позовними вимогами у загальному порядку.

Необхідність залучення до участі у справі ОСОБА_4 у якості співвідповідача позивач пов`язувала саме із новими позовними вимогами, які вона виклала під виглядом збільшення розміру позовних вимог, у прийнятті яких судом відмовлено з підстав, викладених вище. Таким чином, по суті відпала необхідність у залученні до участі у справі ОСОБА_4 у якості співвідповідача, так як до неї жодна із первісних позовних вимог позивачем не звернута.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 49, 188, 197, 260-261, 353-354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача – відмовити та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 17 березня 2021 року.

Суддя