Ухвала суду № 95588791, 16.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27323/20

Провадження 2/127/4654/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання: Мутовкіній В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 та її представника - адвоката Цвєткова О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Другої вінницької державної нотаріальної контори, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.

18 лютого 2021 року від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Другої вінницької державної нотаріальної контори, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому просила прийняти її зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, так як дані позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема вони виникають з одних правовідносин, а задоволення зустрічного позову повністю виключає задоволення первісного позову і навпаки.

У підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Цвєтков О.В. підтримали клопотання про прийняття зустрічного позову до розгляду із первісним позовом, просили його задовольнити.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представника адвокат Мотилюк О.В. заперечили проти прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Друга вінницька державна нотаріальна контора у підготовче засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали зустрічного позову та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зустрічний позов не підлягає прийняттю до спільного розгляду із первісним позовом з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Так, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.07.2013 по 10.03.2019, а також з огляду на це на підставі ст.ст. 60, 70 СК України (у порядку поділу спільного майна подружжя) визнати за нею право власності на автомобіль марки HONDA 2006 року випуску, на гараж № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , та на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Тоді, як відповідач ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про визнання права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Тлумачення пунктів 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зі змісту первісної та зустрічної позовної заяви вбачається, що у них різна підстава позову, адже обставини, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги різні. Зокрема первісні позовні вимоги по суті стосуються встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу у період з 01.07.2013 по 10.03.2019 та поділу майна подружжя, що витікає із попередньої позовної вимоги, а зустрічні позовні вимоги –спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В основу позовних вимог покладено різні юридичні факти (спільне проживання та смерть).

Таким чином, відповідні позовні вимоги витікають із різних правовідносин, мають різний предмет доказування, не є однорідними та взаємопов`язаними, зустрічна позовна заява не спрямована на спростування матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, а тому їх одночасний розгляд є недоцільним та може призвести до невиправданого затягування та ускладнення розгляду справи.

Відтак, суд вважає за необхідне у прийнятті зустрічного позову відмовити, що не позбавляє відповідача права звернутися із цим позовом до суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.4, 175-177, 193-195, 260-261, 351-356 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Другої вінницької державної нотаріальної контори, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 17 березня 2021 року.

Суддя