Ухвала суду № 95588646, 11.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/24119/17

Провадження №1-в/127/178/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шидловського О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Грубого Р.І.,

прокурора Порохницького М.Ю.,

представника органу з питань пробації Шокала Я.А.,

засудженої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в місті Вінниці подання інспектора Вінницького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області Шокала Я.А. про приведення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2019 року про засудження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Вінниці, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог чинного закону про кримінальну відповідальність,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання інспектора Вінницького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області Шокала Я.А. про приведення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2019 року про засудження ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного закону про кримінальну відповідальність.

Подання мотивовано тим, що 01.07.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року (далі – Закон № 2617-VIII), яким внесено зміни до частини першої статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) та виключено з санкції статті покарання у виді позбавлення волі.

Представник органу пробації Шокал Я.А. в судовому засіданні підтримав подання та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що подання органу пробації підлягає задоволенню. Вважав, що покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 слід замінити на покарання у виді обмеження волі. Також зазначив, що оскілки ОСОБА_1 була звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, то остання також підлягає звільненню від покарання, приведеного у відповідність із законом, з випробуванням.

Засуджена ОСОБА_1 щодо задоволення подання органу пробації не заперечувала.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 04.04.2019 року засуджена вироком Вінницького міського суду Вінницької області, в тому числі, за частиною першою статті 185 КК України, а саме, за:

- ч. 1 ст. 185 КК України (у редакції Закону №2617-VIII) у виді 2 років позбавлення волі.

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зазначений вирок набрав законної сили 07.05.2019 року.

01.07.2020 р. набрав чинності Закон № 2617-VIII. Згідно зі приписами зазначеного Закону внесені зміни як до матеріального закону (закону про кримінальну відповідальність), тобто КК, так і до процесуального закону, тобто Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Зі змісту пункту 119 Закону № 2617-VIII випливає, що до статті 185 КК внесені зміни: в абзаці другому частини першої слова «від п`ятдесяти до ста» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «або позбавленням волі на строк до трьох років» - словами «або обмеженням волі на строк до п`яти років». Тобто з набранням чинності Законом № 2617-VIII змінено санкцію статті кримінального закону.

Відповідно до частини першої статті 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з частиною другою статті 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

При цьому частиною третьою статті 5 КК регламентовано, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК.

Зі змісту пункту 2 частини другої статті 539 КПК випливає, що у разі необхідності вирішення питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК, відповідне клопотання (подання) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Отже, наведені норми кримінально-процесуального закону не уповноважують суд на здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, щодо виду та розміру призначеного кримінального покарання, крім випадку, зокрема, необхідності приведення вироку у відповідність до кримінального закону.

Частиною першою статті 74 КК регламентовано, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, частиною третьою зазначеної статті визначено, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Із сукупного аналізу зазначених норм випливає, що згідно із змінами внесеними Законом № 2617-VIII у санкцію частини першої статті 185 КК, максимальним покаранням за вчинення даного кримінального правопорушення є покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років.

Зі змісту частини першої статті 72 КК слідує, що одному дню позбавленню волі відповідають два дні обмеження волі.

Отже, тлумачення наведеної норми права дає можливість дійти висновку про те, що призначене ОСОБА_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК у виді 2 років позбавлення волі відповідає покаранню у виді 4 рокам обмеження волі.

Разом з тим, суд враховує, що за зазначеним вироком суду ОСОБА_1 була звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням. Судом вище вже було зазначено, що правові підстави для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, при вирішенні питання щодо його приведення у відповідність до чинного на час його виконання закону відсутні. Тому суд вважає, що також відсутні правові підстави для виключення посилання на можливість звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що подання органу пробації слід задовольнити, привівши вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2019 року у відповідність до вимог Закону № 2617-VIII та призначити ОСОБА_1 покарання за: - ч. 1 ст. 185 КК України (у редакції Закону №2617-VIII) у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі; - за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; - за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки. На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд -

УХВАЛИВ:

Подання задовольнити.

Привести вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2019 року у відповідність до вимог Закону України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Призначити ОСОБА_1 покарання за:

- ч. 1 ст. 185 КК України (у редакції Закону №2617-VIII) у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 04.04.2019 року

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: