Ухвала суду № 95588153, 11.03.2021, Бершадський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 126/1358/19

Провадження № 1-кп/126/86/2021

11 березня 2021 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О.Г.

із секретарем Кучанською В.М.

за участі прокурора Джужука М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників обвинуваченого адвокатів Новака Д.М., Кальніченка В.М.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020090000820 від 19.12.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017020090000820 від 19.12.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор Джужук М.В. заявив клопотання про призначення обвинувального акту до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники адвокати Новак Д.М. та Кальніченко В.М. заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та в свою чергу заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, стверджують, що наданий прокурором обвинувальний акт від 27.05.2019 року відносно ОСОБА_1 , є некоректним та не відповідає нормам кримінального процесуального кодексу України. В порушення вимог ст. 219 КПК України, якою передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого злочину, при чому загальний строк досудового розслідування згідно з ч. 2 ст. 219 КПК України не може перевищувати 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, процесуальне рішення у вигляді затвердження обвинувального акту відносно ОСОБА_1 та направлення його до суду прийнято прокурором поза межами встановленого строку досудового розслідування, що вказує на його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України. Крім того в порушення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, відповідно якої обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) в обвинувальному акті викладено особисті данні ОСОБА_1 , які не відповідають дійсності, а також, зазначено особисті дані, які, у відповідності до ст. 10 Закону України «Про захист персональний даних», без дозволу ОСОБА_1 , який він не надавав, не можуть бути розголошені. Дослідивши обвинувальний акт в редакції від 27.05.2019 року сторона захисту дійшла висновку, що при його складанні прокурором в порушення положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення, що свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, фактичному не пред`явленні обвинувачення та не набуття ОСОБА_1 статусу обвинуваченого, що суттєво впливає на право обвинуваченого мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення для відповідної можливості якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, і, безперечно, порушує право обвинуваченого на захист. Також у вказаному обвинувальному акті міститься твердження слідчого, затвердженого прокурором, про встановлений факт, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, що є порушенням презумпції невинуватості. В порушення п. 3 ч. 4 ст. 291КПК України матеріали справи № 126/1358/19 не містять а ні розписки ОСОБА_1 , а ні розписки його захисників про отримання обвинувального акту. Також, в порушення ст. 293 КПК України відповідно до якої одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику та всупереч закріпленому порядку кримінального провадження, фактично обвинувальний акт не був вручений ні ОСОБА_1 , ні його захисникам, про що свідчить відсутність розписок від сторони захисту про вручення обвинувального акту. Така бездіяльність органу досудового розслідування унеможливлює здійснювати захист особи від висунутого їй обвинувачення. Об`єктом злочину, що ставиться у вину обвинуваченому ОСОБА_1 є здоров`я особи, а обов`язковою ознакою цього злочину є потерпілий, яким може бути лише людина. Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017020090000820, такого процесуального рішення як залучення особи до кримінального провадження потерпілим немає, тобто ні слідчим, ні прокурором не було прийнято процесуального рішення про залучення особи у кримінальному провадженні № 12017020090000820 потерпілим. Крім того, під час судового засідання, яке відбулося 27.08.2020 року, ОСОБА_2 підтвердив, що він не є потерпілим у кримінальному провадженні № 12017020090000820 та просить його більше не турбувати. Також реєстр матеріалів кримінального провадження № 12017020090000820 від 19.12.2017 року не відповідає самим матеріалам вказаного провадження та відомостям, які містяться у відкритих даних ЄДРСР., оскільки 10.04.2019 року слідчий суддя Бершадського районного суду Вінницької області не виносив ухвалу, якою встановлював строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Усі вищезазначені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, про істотне порушення права на захист ОСОБА_1 , тому обвинувальний акт разом з додатками підлягає поверненню прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисників.

Прокурор Джужук М.В. заперечив щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, вказав, що воно є необгрунтованим.

Потерпілий - ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не прибув, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши доводи та пояснення учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування суд вважає, що обвинувальний акт має бути повернутий прокурору з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться законність, верховенство права, забезпечення права на захист.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити в тому числі такі відомості: п. 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до частини 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Статтею 91 ч.1 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року № 8 суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований, зрозумілою для нього мовою, про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» № 9783/82 п.79).

Також Суд роз`яснює, що положення пп «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» № 25444/94, п.52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п.58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п.34).

Право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47), тобто неконкретність та незрозумілість обвинувачення є порушенням п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та права особи на захист.

Також, у справі «Barbera Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1988 року ( п. 146).

Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного («Barbera Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, р.33, 77).

Відповідно до вимог ч.1, ч. 3 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, тобто у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Об`єктом злочину, що ставиться у вину обвинуваченому ОСОБА_1 є здоров`я особи, а обов`язковою ознакою цього злочину є потерпілий, яким може бути лише людина.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017020090000820, такого процесуального рішення як залучення особи до кримінального провадження потерпілим немає, тобто ні слідчим, ні прокурором не було прийнято процесуального рішення про залучення особи у кримінальному провадженні № 12017020090000820 потерпілим.

У відповідності до ст. 291 КПК України відомості про потерпілого внесено до обвинувального акту в даному кримінальному провадженні, який в порядку п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України направлений до суду.

Проте під час судового засідання, яке відбулося 27.08.2020 року, ОСОБА_2 підтвердив, що він не є потерпілим у кримінальному провадженні № 12017020090000820.

Крім того відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

В порушення п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України матеріали справи № 126/1358/19 не містять а ні розписки ОСОБА_1 , а ні розписки його захисників про отримання обвинувального акту.

Крім того, відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Проте в порушення ст. 293 КПК України відповідно до якої одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику та всупереч закріпленому порядку кримінального провадження, фактично обвинувальний акт не був вручений ні ОСОБА_1 , ні його захисникам, про що свідчить відсутність розписок від сторони захисту про вручення обвинувального акту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вказаного, суд приймає до уваги надані стороною захисту всі докази та аргументи, які вказують на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, однак вважає за можливе не вдаватися до їх аналізу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи те, що обвинувальний акт не містить всіх необхідних відомостей, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне повернути даний обвинувальний акт прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 291, 293 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання сторони захисту адвокатів Новака Д.М., Кальніченка В.М. щодо повернення обвинувального акту задовольнити.

Повернути обвинувальний акт з долученими до нього матеріалами у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020090000820 від 19.12.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України прокурору Бершадської місцевої прокуратури Джужуку М.В..

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О. Г. Рудь