Ухвала суду № 95587079, 16.03.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6573/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючої-судді Будзан Л.Д.

судді Зубця Ю.Г.

за участю :

секретаря судового засідання Корпач Ю.В.

прокурора Харіна С.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

захисників Сєребрєннікова Д.В.,

Мендрина А.В.,

Некрасова О.С.,

перекладача Куманченка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200000000000469 від 15.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України та кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000000933 від 23.04.2019 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2020 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200000000000469 від 15.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 визначено для розгляду даного кримінального провадження колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_6, суддів Зубця Ю.Г. та Павленко О.О., справа №758/6573/20.

08 серпня 2020 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000000933 від 23.04.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 визначено для розгляду даного кримінального провадження суддю ОСОБА_6, справа №758/9981/20.

Ухвалою від 05.02.2021 кримінальні провадження щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за ч. 2 ст. 309 ч. 3 ст. 307 КК України та щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 307 КК України об`єднані та об`єднаному провадженню присвоєно єдиний унікальний № 758/6573/20.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Гур`євої Г.С. №791 від 03.03.2021 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_6, рішення ВРП від 23.02.2021 №427/0/15-21) призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 року для судового розгляду даного кримінального провадження визначено суддю Будзан Л.Д.

Прокурором до суду подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) з підстав продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, на думку прокурора, продовжують існувати ризики: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення ним покарання, оскільки останній є громадянином іншої держави; незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених безпосередньо ним або через інших осіб шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування, з метою відмови ними від раніше наданих показань задля уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності; вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений не має офіційного місця працевлаштування, а відтак може продовжити злочинну діяльність; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами.

З огляду на викладене, прокурор стверджує, що вищевказані ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) під вартою не зменшилися, а більш м`який запобіжний захід не може запобігти їх настанню та відповідно у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, відтак просить суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначивши розмір застави у 1562 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 166 174 гривні.

Обвинувачений ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та його захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки, на його думку, ризики є необґрунтованими, також просив суд зменшити розмір застави вдвічі.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та їх захисники просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, зазначає наступне.

До складу колегії суддів з розгляду вказаного кримінального провадження входить суддя Павленко О.О.

Разом із тим, враховуючи те, що суддя Павленко О.О. перебуває у відпустці, а судовий розгляд у зазначеному провадженні не закінчений, та строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) під вартою попередньою ухвалою суду визначено до 19.03.2021 року, суд вважає за можливе вирішити питання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), керуючись Перехідними положеннями КПК України., оскільки, відповідно абзацу 5 п.20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливати на свідків та інших обвинувачених у вказаному провадженні та перешкоджанню провадженню іншим шляхом, суд вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України, максимальною санкцією яких передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність відбування покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності чи перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім цього, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) є громадянином іншої держави, постійного місця проживання або перебування на території України не має, також не має офіційного місця працевлаштування, а відтак і офіційного джерела доходів необхідного для його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження злочинною діяльності та вчинення інших кримінальних правопорушень.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших обвинувачених слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме : спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших обвинувачених існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, тобто, враховуючи стадію розгляду даного кримінального провадження та те, що свідки та потерпілі в судовому засіданні ще не допитувались, останній може впливати на них шляхом залякування та шантажу з метою зміни ними своїх показань задля уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в складі організованої злочинної групи, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, крім цього, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який є громадянином Королівства Нідерланди, місця проживання та перебування у м. Києві не має, раніше не судимий, неодружений, утриманців не має, постійного джерела доходу не має.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

З огляду на наведене, беручи до уваги позицію учасників судового провадження, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання вищепереліченим ризикам.

Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я - суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що на даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) є недостатнім.

Разом з тим, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку про можливість визначення застави ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України, а саме 1350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, на думку суду, є достатнім та співмірним, і таким, що не суперечить вимогам КПК України.

У разі внесення застави обвинуваченим ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на нього покладаються обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.197, 199, 183, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 16 березня 2021 року до 14 травня 2021 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) розмір застави у 1350 (тисяча триста п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 064500 (три мільйони шістдесят чотири п`ятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: UA 128201720355259002001012089, отримувач - ДКСУ, м.Київ, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м.Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по- батькові платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 травня 2021 року.

Строк дії ухвали визначити по 14 травня 2021 року включно або до постановлення нової ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу, або зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Копію ухвали направити у ДУ «Київський слідчий ізолятор» та вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий суддя Будзан Л.Д.

Суддя Зубець Ю.Г.