Рішення № 95586783, 01.03.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3167/20

№ провадження 2/646/412/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Абдюхановій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 43 512 гривень та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у сумі 54051,90 гривень, а також 84080 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сторони перебувають у трудових правовідносинах. З січня 2018 року керівництвом інституту не було забезпечене нарахування та виплату заробітної плати позивачу, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по заробітній платі, що станом на квітень 2020 року складає 43512,00 гривень. Позивач наводить розрахунок середньої заробітної плати, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати - 91, 93 гривень та кількості прострочених днів за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2020 року - 588 днів. Також, позивач зазначає, що внаслідок невиплати заробітної плати йому було спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 84080,00 гривень. Позивач зазначає, що він відчував моральні страждання, змушений був додавати додаткових зусиль, впадав в депресію, хворів та звертався до лікаря, при цьому не вистачало коштів на придбання ліків.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.05.2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

З боку відповідача до суду 17 червня 2020 року надійшов відзив відповідача в особі тимчасово виконуючого обов`язки директора Іванова О.С., яким він не заперечує проти позовних вимог, просить розглянути справу у відсутність відповідача.

13 листопада 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти позовних вимог та просить розглянути справу у його відсутність. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що позивач працював ліфтером за сумісництвом з одним робочим днем на тиждень. З липня 2019 року ліфти в Інституті не працювали і були взагалі виключені. Загальна сума заборгованості по заробітній платі за період з липня 2018 року по 30.04.2020 року складає 20708,43 гривень, що стосується середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - розрахована позивачем сума не відповідає дійсності, до того ж вона нараховується на час та після припинення трудового договору.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у трудових правовідносинах.

Наказом № 159-К від 25 листопада 2014 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу за сумісництвом на посаду ліфтера Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект».

Наказом ДПВ та НДІ «Укренергомережпроект» № 158-к від 09.11.2018 року з 12 листопада 2018 року встановлений режим роботи з неповним робочим тижнем (один день на тиждень) з оплато. Праці пропорційно відпрацьованому часу.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи трудові правовідносини між сторонами не припинені.

Відповідач протягом часу з січня 2018 року по квітень 2020 року не забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату заробітної плати, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно довідки ДПВНДІ «Укренергомережпроект» № 21/8 від 31 березня 2020 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період часу з січня 2018 року по грудень 2018 року складає 18648,00 гривень.

Згідно довідки ДПВНДІ «Укренергомережпроект» № 21/7 від 31 березня 2020 року, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період часу з січня 2019 року по грудень 2019 року складає 18648,00 гривень.

Згідно довідки ДПВНДІ «Укренергомережпроект» № 21/7 від 31 березня 2020 року, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період часу з січня 2020 року по квітень 2020 року складає 6216,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, частини другої статті 21 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При таких обставинах, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі, розмір якої зазначений у наданих позивачем довідках, а саме у сумі 43512,00 гривень.

Відповідачем не спростовані відомості про розмір заборгованість по заробітній платі позивача.

Що стосується виплати середнього заробітку за порушення строків виплати заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 116 КЗпТ України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі 6-144ц13, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України, на які посилається позивач у своїй позовній заяві не застосовуються до даних правовідносин, оскільки позивачем не надано суду доказів про звільнення та не проведення з ним остаточного розрахунку.

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню в цій частині позовних вимог на суму 5000,00 грн.

Суд вважає, що в даній справі відшкодування моральної шкоди у вищевказаному розмірі та стягнення заборгованості по заробітній платі є достатніми для сприяння відновлення порушених прав позивача.

Позивачем при пред`явленні позовної заяви сплачено судовий збір на суму 1681,60 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені на загальну суму 48512 гривень, що складає 26,7 % від заявленої ціни позову. Таким чином, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача має дорівнювати 26,7 % від сплаченого судового збору та складає 448,99 гривень.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня 2018 року по квітень 2020 року в сумі 43512 (сорок три тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 5000 (п`яти тисяч) гривень у рахунок моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 448 (чотириста сорок вісім) гривень 99 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», код ЄДРПОУ 00114092, місцезнаходження: вул. Гімназійна набережна, 2, м. Харків.

Суддя В.А. Єжов