Вирок № 95585011, 17.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/906/21

Справа № 643/3634/21

ВИРОК

іменем України

17 березня 2021 року м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого – судді Кононенко Т.О.

за участю секретаря судових засідань Морозової О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020225470002040 від 28.12.2020 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з повною базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

03.04.2020 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1(один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 1 рік, відповідно до ухвали Фрунзенського районного суду від 16.09.2020 року вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03.04.2020 року приведено у відповідність до Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року та ухвалено вважати засудженим ОСОБА_1 до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, звільнивши з іспитовим строком на 1 (один) рік ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора –Бабаченко І.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_1 , вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за наступних обставин.

Будучи раніше засудженим вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.15 ч.1

ст. 185 КК України на шлях виправлення та перевиховання не став, та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 28 грудня 2020 року, близько 11:35, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на території торгівельного залу магазину ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», розташованого за адресою: місто Харків, просп. Тракторобудівників, 108, маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти продукцію даного магазину.

Для цього, ОСОБА_1 , у той же день, між 11:35 та 11:40, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, діючи повторно, за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись у відділі продажу кавових та чайних виробів торгівельного залу магазину ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», розташованого за адресою: місто Харків, просп. Тракторобудівників, 108, зі стелажу взяв продукцію магазину, а саме: 1 пачку «Чай зеленый Basilur Сенча китайский цейлонський», вартістю згідно висновку судово – товарознавчої експертизи № 14 від 02.02.2021 – 136, 67 грн та 1 пачку « Чай зеленый Basilur Сенча завтрак цейлонський», вартістю згідно висновку судово – товарознавчої експертизи № 14 від 02.02.2021 – 136,67, 00 грн, що належать ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», та поклав їх під темну куртку, одягнену на ньому.

Після цього ОСОБА_1 , попрямував у відділ продажу товарів особистої гігієни магазину ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», розташованого за вищевказаною адресою, де зі стелажу взяв 1 тюбик «Пенка для умывания Nivea Makeup Expert для жирной кожи черный», вартістю згідно висновку судово – товарознавчої експертизи № 14 від 02.02.2021 – 66,24, 00 грн, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», та сховав під куртку.

Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного наміру, з неоплаченим на касі товаром направився до виходу з приміщення вищезазначеного магазину та перетнув зону магнітного контролю, таким чином вчинив усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, однак не довів його до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі покинути місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, його дії були помічені співробітниками охорони ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», які припинили його кримінально-протиправні дії.

Тобто, ОСОБА_1 вчинив усі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але не довів їх з причин, які не залежали від його волі.

Таким, чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на викрадення майна, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», згідно висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи № 14 від 02.02.2021 на загальну суму 339,58 грн.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 передбачена ч.2 статті 15 ч.2 статті 185 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю згоден з пред`явленим обвинуваченням, беззаперечно визнає його, а наведені в обвинуваченні час, місце, спосіб та всі обставини вчинення злочину встановлено та наведено у обвинувальному акті вірно.

Прокурор, підтримуючи обвинувачення, заявив клопотання про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та про дослідження матеріалів кримінального провадження в частині допиту обвинуваченого, дослідження окремих матеріалів кримінального провадження.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, наслідки застосування частини третьої ст.349 КПК України обвинуваченому та учасникам судового провадження роз`яснені, та вони вважають недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, при цьому у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд доходить висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Представник потерпілого – юридична особа ТОВ «Сільпо-фуд» Дербак С.А., надав заяву про розгляд кримінального провадження за їх відсутності.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Висновок експерта за результатами товарознавчої експертизи №14 від 02.02.2021 року, яким встановлено, що вартість викраденого майна, складає 339,58 грн.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2

Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_1 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Злочини проти власності становлять одну із найнебезпечніших злочинних діянь, оскільки вони посягають на право власності, що є об`єктом злочину статті 185 Закону України про кримінальну відповідальність.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Під кваліфікованою ознакою повторності розуміють, вчинення діяння особою, яка раніше вчинила, окрім іншого таємне викрадення чужого майна. Так, 03.04.2020 року, вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 передбаченої статтею 66 Кримінального кодексу України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 відповідно ст.67 КК України, під час досудового розслідування – не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває; у лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується позитивно, підлягає покаранню за вчинення нетяжкого злочину, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки скоїного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, ставлення ОСОБА_1 , до скоєного, впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, суд приходить висновку, що поведінка обвинуваченого свідчить про схильність до скоєння умисних злочинів та не бажання останнього ставати на шлях виправлення, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо ОСОБА_1 , останій має бути засуджений до покарання у межах санкції встановленої частиною другою статті 185 КК України у виді обмеження волі.

Комплексне з`ясування обставин, що характеризують поведінку винного, обставини, що безпосередньою пов`язані з вчиненням злочину, поведінка винного, після вчиненого злочину та індивідуальні властивості обвинуваченого, наявність незанятої та непогашеної судимості, не дають підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України при призначенні покарання.

Оскільки вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.15 ч.1 статті 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1(один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 1 рік, відповідно до ухвали Фрунзенського районного суду від 16.09.2020 року вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03.04.2020 року приведено у відповідність до Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року та ухвалено вважати засудженим ОСОБА_1 до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, звільнивши з іспитовим строком на 1 (один) рік, на підставі ст.75, п.1,2 ч.1 ст.76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, а інкримінований злочин за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України він вчинив після постановлення вказаного вироку суду, тому згідно ч.1 ст.71 КК України суд остаточно призначає підсудному покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання призначених покарань.

Мотиви ухвалення інших рішень

Запобіжний захід ОСОБА_1 , у виді домашнього арешту залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції – до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , обчислювати з моменту виконання вироку суду в частині призначеного покарання у виді обмеження волі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Витрати пов`язані із проведенням експертиз, цивільний позов відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за вказаним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання у виді обмеження волі строком один місяць, призначеного вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.04.2020 року, та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , у виді домашнього арешту залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції – до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , обчислювати з моменту виконання вироку суду в частині призначеного покарання у виді обмеження волі.

Речові докази:

1 пачка « Чай зеленый Basilur Сенча завтрак цейлонський», 1 тюбик «Пенка для умывания Nivea Makeup Expert для жирной кожи черный» - залишити за належністю потерпілому.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.

Суддя Т. О. Кононенко