Рішення № 95584930, 17.03.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"17" березня 2021 р.

Справа № 642/5703/20

Провадження № 2/642/366/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря- Бондаренко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

3-і особи- приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 31 жовтня 2020 року направила суду поштою позовну заяву, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 08 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 62909288, про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованості у розмірі 20 816 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що про вчинення вказаного виконавчого напису дізналась 15 жовтня 202 року, коли на адресу її місця роботи надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, від 02 жовтня 2020 року, про звернення стягнення на її заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, в межах виконавчого провадження №6209288. Вказана постанова містить вимогу про відрахування із її заробітної плати 20% на погашення заборгованості перед ТОВ «Авентус Україна», в розмірі 20 816 грн., а також вимоги про відшкодування витрат, понесених на проведення виконавчих дій у сумі 669 грн. та стягнення основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2081 грн. 60 коп. Підставою стягнення із її заробітної плати зазначено виконавчий напис №9676 від 08 липня 2020 року, який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. Відповідачка зазначає, що жодних договорів позики із відповідачем ніколи не укладала і жодних грошових коштів від відповідача ніколи не отримувала, будь-яких зобов`язань перед відповідачем не має.

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в спрощеному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена, зупинене стягнення у виконавчому провадженні №62909288.

19 листопада 2020 року директором ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав, зазначив, що посилання позивачки на те, що вона не укладала ніяких договорів та коштів не отримувала, не відповідають дійсності. Процедура укладення з про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту, відбувається відповідно до вимог законодавства, зокрема, Законів «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про електронну комерцію" та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (надалі- Правила) та проходить в онлайн-режимі. Перед подачею заявки на отримання кредиту клієнт повинен ознайомитись з обов`язковою інформацією про Товариство, про порядок та умови надання фінансових послуг, з Правилами та відповідним примірним Кредитним договором, що розміщені на Веб-сайті, у тому числі з інформацією, викладеною у цих Правилах, при цьому клієнт повинен підтвердити, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, проставляючи відповідну відмітку в чек-боксі інформаційно - реєструючої електронної системи Товариства, за допомогою якої здійснюється оформлення кредитів.

Правилами встановлений порядок укладення договорів. Відповідно, клієнт обирає бажані умови кредитування, в тому числі суму та строк, і розпочинає реєстрацію сайті товариства.

21.09.2019р, при укладенні Кредитного договору позивачкою було свідомо вчинено сукупність дій, спрямованих на укладення Кредитного договору, а саме: клієнт самостійно для себе визначив необхідний для нього обсяг часу для ознайомлення з Правилами та умовами Кредитного договору, після чого виявив намір вступити з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в договірні відносини на умовах, визначених Правилами, після узгодження розміру кредиту, строку та умов кредитування, Кредитний договір було підписано з позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано смс-повідомленням на мобільний номер позивачки після натиснення нею кнопки «погоджуюсь» у особистому кабінеті.

21 вересня 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1299120 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, згідно якого Товариством надано Позивачу кошти в розмірі 6000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою. Переказ коштів здійснено 21.09.2019р., шляхом перерахування на банківську картку Клієнта, яку вказано Клієнтом особисто в заяві на отримання Кредиту, що підтверджується копією Інформаційної довідки №4335-ВП від 13.11.2020р.

Крім того, позивачкою на виконання умов Договору було здійснено платежі в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується Довідкою про розрахунки за Договором №1299120 про надання коштів у позику від 21.09.2019 року Вих. № 1299120/11/2020 від 16.11.2020 р. та Інформаційною довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ».

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконано умови Договору Товариством на її адресу направлено письмову вимогу про усунення порушень від 22.05.2020р. вих. № 1299120-5-2020. Її було повідомлено, що у разі не виконання письмової вимоги про усунення порушень Товариством буде розпочато дії щодо примусового стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

З цією метою та для захисту порушених цивільних прав Товариство звернулось до нотаріуса із заявою для вчинення виконавчого напису від 07.07.2020 року №б/н з наступними документами: Кредитний договір №1299120 від 21.09.2019 року, копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів, розрахунок заборгованості, копія довіреності представника.

Таким чином, твердження позивачки про те що виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства, є необґрунтованим, нотаріусом правомірно вчинено виконавчий напис № 9676 від 08.07.2020р., у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

09 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що жодних договорів позики із відповідачем не укладала і жодних зобов`язань перед ним не має. Жодних переказів від відповідача, на свою банківську платіжну карту, номер якої не співпадає із номером, що зазначений у відзиві, ніколи не отримувала, як і ніколи не сплачувала відповідачу жодних грошових коштів. Також не отримувала жодної кореспонденції і не вводила жодних кодів з метою ідентифікації своєї особи.

Документи, які відповідач вважає доказами, не доводять обставин, на які він посилається у своєму відзиві, не доводять обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Окрім того, зазначає, що згідно ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Закон України «Про електронний цифровий підпис», який визначав правовий статус електронного цифрового підпису та регулював відносини, що виникають при користуванні електронного цифрового підпису, втратив чинність 06 листопада 2018 року. Надісланий СМС-повідомленням одноразовий код в розумінні статті 207 ЦК України аналогом власноручного підпису не являється.

Окрім того, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, навіть якби договір був оформлений належним чином, оскільки кредитний договір не являється документом, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року було задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. копії виконавчого напису №9676 від 08 липня 2020 року та документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

26 січня 2021 року приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та начальнику Головного територіального управління юстиції в Житомирській області судом було направлено лист для прийняття заходів до виконання ухвали суду від 18 грудня 2020 року про витребування документів.

Листом №29/1389 від 03.02.2021 Центрально-Західне міжрегіональне управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) повідомило суд, що у зв`язку із надходженням протягом липня- листопада 2020 року численних скарг від фізичних осіб з приводу правомірності вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. виконавчих написів на кредитних договорах, а також у зв`язку із надходженням з Міністерства юстиції України на адресу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) доручення щодо виконання окремої ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 по справі № 400/3400/20, якою встановлено системні порушення з боку приватного нотаріуса ОСОБА_3 під час вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, відсутніми в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172, а також спотворення інформації про місце проживання боржника, нотаріальну діяльність ОСОБА_3 по Житомирському міському нотаріальному округу було зупинено з 21.11.2020 згідно наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) «Про зупинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Горая Олега Станіславовича» від 20.11.2020 № 768/09, у зв`язку з направленням Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Міністерства юстиції України 20.11.2020 за вих. № 6.4/1/2020/559/16547 подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі п. «е)», «з)» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат». 27.11.2020 на адресу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла ухвала Житомирського окружного адміністративного суду № 240/13/20 від 26.11.2020 щодо зупинення дії вказаного наказу № 768/09 від 20.11.2020 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного ОСОБА_3 , у зв`язку з чим діяльність останнього поновлено з 30.11.2020. На даний час Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду №240/13/20 від 26.11.2020 оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Станом на 03.02.2021 приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_3 Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не припинялась. Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. до Житомирського обласного державного нотаріального архіву не передавались.

Враховуючи наведене, оскільки витребувані ухвалою суду від 18 грудня 2020 документи суду не направлені, однак представником відповідача до відзиву було додано документи, які слугували підставою для винесення виконавчого напису, суд вважає за можливе винести рішення за наявними у матеріалах справи доказами.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, пославшись на викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив обставини. Зазначила, що невідомою особою шахрайським шляхом були використані копії її документів, вона такий договір мне укладала.

Представник відповідач – ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про дату та час слухання справи сповіщений належним чином, в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглядати справу без його участі.

3-я особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

3-я особа - приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клименко Роман Васильович в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез`явившихся осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораю Олегом Станіславовичем на підставі заяви представника ТОВ «Авентус Україна» №б/н від 07.07.2020 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №9697 від 08 липня 2020 року, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» в погашення заборгованості за кредитним договором № 1299120 від 21.09.2019 року про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту у розмірі 20 816 грн., а також вимоги про відшкодування витрат понесених на проведення виконавчих дій у сумі 669 грн. та стягнення основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2081 грн. 60 коп.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 у відповідності до зазначеної постанови становить 23 566 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегулювано главою ХYІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5).

Відповідно до п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Порядку).

Відповідно до п. 1 цього Переліку такими документами є:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із п. 2.2 зазначеного вказаного Порядку у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Відповідно до 2.1. вказаного Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, під пунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету з України від 29 червня. 1999 року № 1172.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Як зазначено у п.2.3. вказаного Порядку №296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Представником відповідача до відзиву на позов надано суду копію електронного договору № 1299120 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту; довідку про розрахунки за договором № 1299120 про надання коштів у позику від 21.09.2019 року; інформаційну довідку № 4335-ВП, від 13.11.2020 року; копію письмової вимоги про усунення порушень від 22.05.2020, № 1299120-5-2020; копію списку № 17304-244-84 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів; копію заяви про вчинення виконавчого напису № б/н, від 07.07.2020; виписку з особового рахунку за кредитним договором № 1299120; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Авентус Україна»; копію наказу № 01-к про призначення директора від 12.01.2017.

У виписці з особового рахунку за вказаним кредитним договором № 1299120 зазначено, що станом на 22 травня 2020 року (включно) заборгованість ОСОБА_1 складає 20 016, 00 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за комісією - 0, 00 грн., прострочена заборгованість за процентами – 12 576, 00 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту – 0, 00 грн., строкова заборгованість за комісією – 0, 00 грн., строкова заборгованість за процентами - 0, 00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями – 1 440, 00 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту та комісією становить 0 грн. 0 коп.

Однак вказані документи не підтверджують факту укладання договору та наявності підстав для вчинення виконавчого напису.

Закон України «Про електронну комерцію», на який посилається представник відповідача у відзиві на позов, регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів, та не поширюється на правочини, однією із сторін яких є фізична особа, яка не зареєстрована як Фізична особа-підприємець та реалізує або пропонує до реалізації товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, крім випадків, коли сторони прямо домовилися про застосування положень цього Закону.

Закон України «Про електронну комерцію» регулює комерційні відносини, які виникають між суб`єктами господарювання, які здійснюють діяльність з метою отримання прибутку, і не регулює відносини, які виникають між юридичною особою, яка займається підприємницькою діяльністю (у даному випадку надає послуги з кредитування) і фізичною особою, яка не є підприємцем, у сфері кредитування.

Отже, посилання представника відповідача на вказаний закон є необґрунтованим. Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З аналізу вказаної норми випливає, що електронний підпис - це спосіб ідентифікації особи, яка підписує документ, а надісланий СМС-повідомленням одноразовий код (одноразовий ідентифікатор) не є аналогом власноручного підпису.

Відповідно до вимог частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися в формі, встановленій законом.

Згідно із положенням пункту 2 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

У відповідності до положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із нормою частини 1 статті 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, кредитний договір повинен бути укладений у письмовій формі.

Закон України «Про електронний цифровий підпис», який визначав правовий статус електронного цифрового підпису та регулював відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису втратив чинність 06 листопада 2018 року.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновками експертів.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказів укладання позивачкою письмового договору у передбаченому законом порядку, безспірності заборгованості, а також доказів отримання нею вимоги про усунення порушень- сплати заборгованості відповідач приватному нотаріусу не надав, а отже і відсутні передбачені правові підстави для вчинення виконавчого напису.

Враховуючи наведене, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн., оскільки позивачка від сплати судового збору звільнена.

Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис№ 9676 від 8 липня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем (10002,м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35) про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ЄДРПОУ 41078230, місцезнаходження: пр. Перемоги, 90-А, м. Київ, 03062) заборгованості в розмірі 20 816 грн. 00 коп. (двадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 17 березня 2021 року.

Суддя - Л.Л. Шрамко