Ухвала суду № 95583425, 16.03.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/14228/20

Провадження № 1кп/201/586/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшина Д.Л., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020040030001933 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Анкара республіки Туреччина, громадянина Туреччини, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Науменко Ю.О.

обвинувачений ОСОБА_2

перекладач ОСОБА_3

захисники Козіна А.М.

Римар С.Ю.

представник потерпілого Бабенко М.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

В підготовчому судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку з тим, що закінчився строк досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання захисник вказав на те, що кримінальне провадження № 12020040030001933, яке зараз розглядається, виділене з кримінального провадження № 42016040000001063 від 06.12.2016 за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке, у свою чергу, закривалось постановою слідчого від 27.03.2018 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, що була скасована постановою керівника прокуратури Дніпропетровської області через два роки 13.05.2020, яка є очевидно необґрунтованою і, відповідно, такою що суперечить закону.

Відомості до ЄРДР по ч. 1 ст. 366 КК України внесені 28.05.2020, а перекваліфікація дій з ч. 5 ст. 191 КК на ч. 2 ст. 367 КК в межах кримінального провадження № 42016040000001063 відбулась 05.10.2019.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК 03.06.2020, отже саме з цього часу почав свій відлік строк досудового слідства.

28.07.2020 постановою керівника прокуратури Дніпропетровської області строк досудового розслідування продовжено до 03.09.2020 за правилами КПК в редакції станом на 28.07.2020. В подальшому, тим же прокурором 10.08.2020 строк досудового розслідування було продовжено до 03.12.2020 за правилами КПК в редакції, яка діяла до змін внесених Законом № 2147 від 03.10.2017, яким змінено правила розрахунку строків досудового слідства та правила їх продовження.

Отже прокурором чи то в першому, чи то в другому випадку продовження строку досудового розслідування застосовано неналежну правову процедуру, що свідчить про те, що таке продовження досудового розслідування фактично не відбулось, а отже строки досудового розслідування спливли, що є підставою для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК та закриття провадження у справі.

Прокурор заперечував проти закриття провадження у справі посилаючись на те, що в обох випадках продовження строку досудового слідства застосовувались норми КПК в редакції, яка діяла до змін внесених Законом № 2147 від 03.10.2017, так як кримінальне провадження у якому продовжувались строки внесено до ЄРДР до цих змін.

Представник потерпілого підтримав прокурора та просив відмовити в закритті провадження у справі.

Заслухавши думку учасників, суд вважає, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні, з копій документів, наданих стороною захисту, справжність яких ніким не оспорювалась, встановлено наступні обставини.

06.12.2016 до ЄРДР внесено відомості за № 42016040000001063 про вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, а 27.03.2018 вказане кримінальне провадження було закрите слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб АТ «ЛІМАК ІШАТ САНАІ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ» складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

Однак, через два роки, 13.05.2020 заступником прокурора Дніпропетровської області постанова слідчого скасована з тих підстав, що слідчий не вжив всіх дій направлених на встановлення обставин злочину. Відомості про кримінальне провадження № 42016040000001063 внесені до ЄРДР.

В той же час, 05.10.2019 до ЄРДР внесено відомості за № 12019040650002485 про вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 367 КК за фактом часткового зруйнування адміністративної будівлі внаслідок неналежного виконання службовими особами комунальних підприємств м. Дніпра своїх обов`язків.

23.04.2020 вказане кримінальне провадження № 12019040650002485 об`єднане з кримінальним провадженням № 42018040000000912 під єдиним номером № 42018040000000912, а 14.05.2020 кримінальні провадження № 42018040000000912 та № 42016040000001063 об`єднані в одне провадження № 42016040000001063.

28.05.2020 прокурором прокуратури Дніпропетровської області Науменко Ю.О. у кримінальному провадженні № 42016040000001063 здійснено перекваліфікацію злочину з ч. 5 ст. 191 на ч. 1 ст. 366 КК., а 02.06.2020 здійснено перекваліфікацію з ч. 1 ст. 367 на ч. 2 ст. 367 КК.

03.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК.

Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_1 відбулось у межах кримінального провадження № 42016040000001063 відомості про яке було внесено до ЄРДР 06.12.2016.

За час з 06.12.2016 по день повідомлення ОСОБА_1 про підозру, національне кримінально процесуальне законодавство зазнало значних змін.

Так, на день внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016040000001063 частина 1 ст. 219 КПК зобов`язувала закінчили досудове розслідування протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину, а також передбачала можливість продовження строку досудового розслідування злочину середньої тяжкості до шести місяців.

Стаття 294 КПК в тій же редакції регламентувала порядок продовження строку досудового розслідування, згідно якого до цей строк може бути продовжений до трьох місяців керівником місцевої прокуратури та до шести місяців керівником регіональної прокуратури.

15.12.2017 набрав чинності Закон № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який вніс суттєві зміни в порядок продовження строків досудового розслідування.

Так, ст. 219 КПК визначала можливість продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо нетяжких злочинів до шести місяців, а ст. 294 КПК регламентує, що строк досудового розслідування подовжується до трьох місяців керівником прокуратури, а до шести місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого.

Однак, згідно п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII ці зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, яка відбулась 15.03.2018.

Таким чином, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016040000001063 мав продовжуватись в порядку КПК, який діяв до введення в дію Закону № 2147-VIII, тобто: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури та до шести місяців - керівником регіональної прокуратури.

В судовому засіданні встановлено, що 28.07.2020 в.о. прокурора Дніпропетровської області продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження № 42016040000001063 до трьох місяців, мотивуючи своє рішення нормами КПК, які діяли станом на 28.07.2020

10.08.2020 в.о. прокурора Дніпропетровської області продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження № 42016040000001063 до шести місяців, мотивуючи своє рішення нормами КПК, які діяли до введення в дію змін внесених Законом № 2147-VIII.

Тобто очевидним є те, що при продовженні строку досудового розслідування 28.07.2020 прокурор керувався нормами КПК в редакції станом 28.07.2020, які не мали б бути застосовані у даному випадку.

Для вирішення клопотання сторони захисту, суд має відповісти на питання, чи тягне за собою неправильне застосування норми КПК при прийнятті процесуального рішення недійсність цього рішення.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції) і кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. (ст. 8 КПК)

З доповіді «Верховенство права», схваленої на 86-му пленарному засіданні 25–26 березня 2011 року Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційська комісія) визначено основні елементи верховенства права, задля можливості його практичного застосування, до яких відносяться законність та юридична визначеність.

Законність в національному праві знайшла своє відображення в ст. 19 Конституції та ст. 9 КПК, які визначають, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними, а усі суб`єкти права знали як наслідки своєї поведінки, так і наслідки поведінки інших учасників правовідносин.

Статтями 219 і 294 КПК в редакції до введення в дію Закону № 2147-VIII та після його введення однаково врегульовано питання продовження строку досудового розслідування кримінального провадження щодо злочину середньої тяжкості (ред. до 15.03.2018) та нетяжкого злочину (ред. після 01.07.2020) до трьох місяців, а саме, в обох випадках таке продовження здійснює керівник прокуратури.

При цьому, оскільки досудове слідство проводилось слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Полтава та регіональної прокуратури Дніпропетровської області, то в.о. прокурора Дніпропетровської області являється керівником прокуратури, який уповноважений продовжувати строки в сенсі п. 1 ч. 2 ст. 294 КПК в ред. до 15.03.2018 та в сенсі п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК в ред. після 01.07.2020.

Отже застосування норм КПК, що не підлягали застосуванню, при прийнятті рішення про продовження строку досудового розслідування 28.07.2020, за умови що така помилка не призвела до помилкового рішення, не може свідчити про безумовне порушення принципу законності, так як вимоги КПК в частині строків продовження та суб`єкта, який приймає рішення, дотримано

В той же час, слід відмітити, що регламентація строків досудового розслідування та врегулювання порядку продовження цих строків в КПК направлені на забезпечення принципу юридичної визначеності задля того, щоб особа, яка притягується до кримінальної відповідальності, не перебувала у стані невизначеності і розуміла, що завершення цих строків тягне за собою або ж направлення справи до суду, або ж закриття провадження.

Обвинувачений користується допомогою професійних адвокатів та перекладача, а тому має бути обізнаним про строки досудового розслідування і порядок їх продовження. Застосування норми КПК, яка не підлягала застосуванню, за умови що такі дії не призвели до помилкового рішення, не свідчить про те, що принцип правової визначеності було порушено, так як строк продовжено на три місяці і таке продовження здійснено належним суб`єктом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова прокурора від 28.07.2020 не є очевидно незаконною, а тому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не завершився, що є підставою для відмови в закритті провадження згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 314 КПК України.

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження № 12020040030001933 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення ухвалені за результатами розгляду кримінального провадження.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко