Рішення № 95582771, 01.03.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2158/18

Номер провадження 2/541/89/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 березня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання – Непокупної Л.М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

24 вересня 2018 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 – відповідач за позовом – звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву без номеру від 25.07.2010 року згідно якої отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 своїм підписом у вказаній заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява без номеру від 25.07.2010 року згідно якої він отримав кредит у розмірі 300,00 грн. разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг. При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору позивач просив стягнути із ОСОБА_1 станом на 09.09.2018 року заборгованість в сумі 81795,23 грн., з яких: 17580,56 грн. – заборгованість за тілом кредита; 27198,69 грн. – відсотки за користування кредитом; 32644,78 грн. – пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3871,20 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача та понесені позивачем при зверненні з позовом до суду судові витрати.

Згідно свого Статуту АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК” є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК” (а.с.32-33).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2019 року – позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ - 14360570 (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2010 в розмірі 77 424 грн. 03 коп. (сімдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири гривні три копійки), яка складається з наступного: 17 580,56 грн. - заборгованість за кредитом;27 198,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 32 644,78 грн. - заборгованість за пенею. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 52-54).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 серпня 2020 року заяву про перегляд заочного рішення відповідача ОСОБА_1 задоволено, а заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 20199 року – скасовано. Справу повторно призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження (а.с. 138-139).

У встановлений судом строк, відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву в позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» визнав частково в межах суми 47518,21 гривень. Просив суд звернути увагу, що на підставі виконавчого листа №2/541/129/2019 від 17.04.2019 року відбувалося примусове стягнення із його заробітної плати заборгованості перед відповідачем, що становить 18985,91 грн. Вважав, що сума яка підлягає стягненню повинна бути зменшена і становити 28532,30 гривень боргу і 1021,96 гривень судових витрат (а.с.144-145).

У встановлений судом строк, позивач скористався правом на подання відповіді на відзив в якому просив задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі з мотивів раніше вказаних у позовній заяві. Зазначили, що відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості і що це підтверджує наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с. 150-156).

В судове засідання представник АТ «ПриватБанк» не з`явився, до суду подав заяву, в якій не заперечував про розгляд справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення (а.с.172).

Відповідач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у розмірі 28532,30 гривень та 1021,96 грн. судових витрат. В частині тіла кредиту та нарахованих процентів також при прийнятті рішення просив врахувати суд суму, яку вже було стягнуто на виконання рішення суду під час виконавчого провадження.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

25 липня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.9).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Встановлено, що відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25.07.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку Кредитка «Універсальна».

У Анкеті зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення у письмовому вигляді.

Згідно пунктів 2.1.1.12.2, 2.1.1.7.6 витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які долучені до матеріалів справи, за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки у розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійсненні трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування Кредиту Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розміру нарахованих відсотків (договірне списання). При порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Встановлено, що свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 09.09.2018 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 81795,23 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредитом – 17580,56 грн., 27198,69 грн. – нарахованих відсотків за користування кредитом; 32644,78 грн. пені, а також штрафів (фіксована частина) - 500 грн., (процентна складова) – 3871,20 грн.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Встановлено, що відповідачем в період часу з 17.10.2012 по 09.09.2018 року здійснювались витрати кредитних коштів. При цьому, ним вносились платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту, вказані дії зокрема вказують на те, що відповідачем витрачались кредитні кошти та періодично вносились такі на погашення заборгованості.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача, крім заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилався на договірний характер таких правовідносин.

За правилами статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано копію Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 03.10.2017 року, яка підписана сторонами; копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку та розрахунки заборгованості за договором станом на 31.05.2015 та 09.09.2018 року.

Як встановлено судом згідно копії постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 17.09.2020 року у зв`язку з скасуванням рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області по цивільній справі №541/2158/18 залишок заборгованості за кредитним договором б/н від 25.07.2010 року становить 60106,03 грн. та 6010,59 грн. виконавчого збору (а.с. 146).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, пені, штрафів в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника.

Враховуючи викладене, правову позицію Верховного Суду, визначену у постанові № 342/180/17 від 03.07.2019, яка підлягає застосуванню, той факт, що позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів, як проценти, пеня та комісія, штрафи.

Банком за порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором нараховано: пеню – 32644,78 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:- штраф - 500 грн. (фіксована частина) та 3871,20 грн. ( процентна складова), у задоволенні яких слід відмовити за безпідставністю.

Оскільки в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги частково а саме заборгованість тіло кредиту та проценти в загальному розмірі 25793,40 грн., а відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, то дана обставина не підлягає доказуванню.

З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку про доведеність факту виконання кредитодавцем - позивачем, взятих на себе зобов`язань за спірним кредитним договором, оскільки ним надані були грошові кошти відповідачу у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку.

Щодо виконання зобов`язань за кредитним договором зі сторони відповідача, то останнім частково було сплачено заборгованість за кредитним договором, крім того в судовому засіданні визнано позовні вимоги в частині заборгованості за тіло кредитом та відсотків за користування кредитом, які підлягають до стягнення з відповідача з урахуванням раніше сплачених коштів на погашення кредиту, що становить 25793 грн. 40 коп. та судових витрат по справі у відповідності до ст. 141 ЦПК України..

На підставі, ст.ст. ст.ст. 206, 263, 265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ - 14360570 (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2010 станом на 09.09.2018 в розмірі 25793 грн. 40 коп. (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто три гривні сорок копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в сумі 774 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2021 року.

Суддя О. А. Городівський