Ухвала суду № 95582444, 13.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2007/21

Провадження № 1-кс/428/2231/2021

УХВАЛА

іменем України

13 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., за участю секретаря судового засідання Соха К.С., слідчого Атрощенка Т.С., прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Наконечникової Я.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гавриленко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Легенченко М.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Наконечниковою Я.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12021131370000167 від 12.03.2021 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Неренгри Саха-Якутія РФ, росіянина, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2021р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Легенченко М.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Наконечниковою Я.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12021131370000167 від 12.03.2021 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12.03.2021, у період часу з 08.30 години до 14.00 години (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заздалегідь вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою, повторно з метою реалізації умислу на викрадення чужого майна, шляхом підбору ключів відкрив вхідні двері та проник до квартири АДРЕСА_3 .

Перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , реалізуючи свій єдиний, сумісний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у приміщення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, спільно із ОСОБА_2 викрав майно, яке належало ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон «Samsung» моделі GT-S5660 білого кольору з видимими пошкодженнями, мобільний телефон «Samsung» моделі GT-S5222 чорного кольору з видимими пошкодженнями, мобільний телефон марки «Nokia» модель 6300 у металевому корпусі сірого кольору з видимими пошкодженнями, цифровий фотоапарат марки «Olympus» camedia digital camera C-460 Zoom сірого кольору з видимими пошкодженнями, велосипед спортивного типу модель MASCOTTE сірого кольору з полосами білого і зеленого кольору без пошкоджень.

Після чого, з місця вчинення злочину ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 зник, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

13.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить наступне:

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч.3 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. У підозрюваного ОСОБА_1 відсутні стійкі соціальні зв`язки, а саме підозрюваний не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має;

- вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 ,. інкримінованого кримінального правопорушення.

Про наявність ризику, що ОСОБА_1 може знову вчинити кримінальне правопорушення свідчить наступне:

- майновий стан підозрюваного, а саме той факт, що ОСОБА_1 офіційно не працює, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу;

- характер та суспільна небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, а саме той факт, що тяжкий злочин, був вчинений ОСОБА_1 мав відкритий характер до оточуючих.

- ОСОБА_1 був раніше засуджений до позбавлення волі за майнові злочини.

Враховуючі зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати запобігання зазначеним ризикам.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Гавриленко О.І. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

13.03.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 .

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

Протоколом огляду місця події, який проводився по проспекту Гвардійському, між будинками 32 та 34, м. Сєвєродонецька, де було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung, модель GT-S5660, в корпусі білого кольору, IMEI НОМЕР_1 , мобільний телефон марки Samsung, модель GT-S5222, IMEI НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, мобільний телефон марки Nokia 6300 в металевому корпусі сірого кольору, цифровий фотоапарат торгової марки Olympus camedia digital camera с-460 ZOOM, в корпусі сірого кольору, в робочому стані, велосипед спортивний з металевою рамою сірого, білого кольору і смугами зеленого кольору, марки Mascotte без пошкоджень.

Протоколом затриманої особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.03.2021 року;

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 12.03.2021, який повідомив, що 12.03.2021 приблизно об 14 годині 50 хвилин йому зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила, що зі слів сусідки його квартиру обікрали, після чого ОСОБА_3 , одразу ж приїхав до свої квартири та виявив, крадіжку речей.

Протоколом огляду предмету за участю потерпілого ОСОБА_3 ;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 12.03.2021 р.н., яка пояснила, що 12.03.2021 приблизно об 14 годині 50 хвилин їй зателефонувала сусідка, та повідомила, що невідомі особи здійснили крадіжку з квартири за адресою: АДРЕСА_4 , в якій мешкає гр. ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_5 , приїхавши за вказаною адресою побачила, що всі речі в квартирі розкидані.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 12.03.2021 яка повідомила, що приблизно 14 годині 30 хвилин до неї прийшли співробітники поліції та почали запитувати хто мешкає в квартирі АДРЕСА_4 , та повідомили, що вказану квартиру обікрали, після чого ОСОБА_6 , подзвонила гр. ОСОБА_5 , та повідомила, що квартиру в якій мешкає ОСОБА_3 , обікрали.

Протоколом огляду місця події від 12.03.2021 який проводився за адресою: АДРЕСА_3 в ході якого було вилучено: 7 слідів папілярних ліній упаковані до сейф-пакету.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 12.03.2021 який пояснив, що здійснюючи доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, було встановлено, що ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_2 , можуть бути особами, які причетні до кримінального правопорушення;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 , від 12.03.2021 який пояснив, що здійснюючи доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, було встановлено, що ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_2 , можуть бути особами, які причетні до кримінального правопорушення.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність у судовому засіданні ризику щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, але незважаючи на це вчинив новий умисний злочин, що свідчить про стійку упевненість підозрюваного у відсутності невідворотності покарання за скоєне.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Разом з тим, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Також, у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021131370000167 від 12.03.2021 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан, відсутність на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12021131370000167 від 12.03.2021 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також вважає за необхідне застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, раніше не судимого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст.110, 131, 132, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Легенченко М.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Наконечниковою Я.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 12 березня 2021 року по 10 травня 2021 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90800 (дев"яносто тисяч вісімсот) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672,

призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 17 березня 2021 року о 13-30 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко