Рішення № 95582380, 17.03.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/462/21

Провадження № 2-а/415/62/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних Луганського прикордонного загону лейтенанта Колімієця Владислава Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних Луганського прикордонного загону лейтенанта Колімієця Владислава Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що постановою начальника Начальник групи ІПК віпс (тип А) Відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенанта ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. за ч. 1 ст.204-3 КУпАП за те, що 28.12.2020 року о 17 годині 30 хвилин під час прикордонного контролю був встановлений факт незаконного перетину Державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово не працюючий пункт пропуску через Державний кордон України «Успєнка» Донецької області.

Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав. Під час винесення постанови про адміністративне правопорушення, співробітник відділу прикордонної служби «Мілове» Колімієць Владислав Вікторович, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, не надав ОСОБА_1 скористатися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом мас право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не було ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 під час винесення постанови заявляв клопотання ОСОБА_2 щодо надання йому безоплатної правової допомоги та відкладення розгляду справи до прибуття адвоката або іншого фахівця у галузі права. Дії ОСОБА_2 порушують ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поїхав на підконтрольну територію Уряду України з метою отримання медичної допомоги та повернення до свого місця проживання, а на тимчасову окуповану територію України він поїхав за для того, щоб передати кошти своїм родичам, які опинились у скрутному становищі та не мають можливості оплатити собі медичне лікування, а у зв`язку з тим, що поштове сполучення з ОРДЛО не здійснюється та те, ще установи, які здійснюють грошові перекази офіційно не працюють в ОРДЛО, ОСОБА_1 не мав іншої можливості тільки як особисто приїхати до своїх родичів, щоб допомогти їм.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та наказу Командувача Об`єднаних сил № 207 від 15.03.2020 виїзд з тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей був обмежений, у зв`язку з введенням дій направлених на боротьбу проти пандемії СОVID-19 (коронавіруса).

Представники окупаційних адміністрацій РФ в ОРДО заборонили виїзд на підконтрольну Українському уряду територію через діючи КПВВ в Луганській та Донецькій областях. Тобто ОСОБА_1 не мав іншої можливості потрапити до території підконтрольній Україні. Але перед тим, як прийняти таке рішення про перетин кордону тимчасово окупованій території України з РФ, ОСОБА_1 неодноразово звертався до представників окупаційної влади РФ в м. Донецьк з вимогою пропустити його у зв`язку з необхідністю проходження курсу лікування за підозрою на пневмонію, але дозволу не отримав, у зв`язку з чим був вимушений 28.12.2020 року здійснити перетин державного кордону тимчасово окупованої території України з РФ через пункт пропуску «Успенка» Донецької області.

Згідно з ст. 33 Конституції України кожному гарантується свобода пересуванні, право вільно залишати територію України. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися на територію України. А також відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. ОСОБА_1 , діяв задля збереження свого життя та здоров`я своїх родичів.

Вищезазначені доводи свідчать про те, що підхід начальника Начальник групи ІПК віпс (тип А) Відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенанта ОСОБА_2 , є формальним, оскільки останній не задовольнив клопотання про надання юридичної допомоги ОСОБА_1 та клопотання про перенесення розгляду справи та допустив порушення положень статті 283 КУпАП.

Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням, бо вважає себе невинним.

На підставі викладеного, просив суд скасувати постанову начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних лейтенанта Колімієць Владислава Вікторовича щодо оскарження постанови №138675 від 28.12.2020 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії №138676 від 28.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

05.02.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/642/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

Відзив на позов не надійшов.

12.02.2021 та 25.02.2021 представником позивача надані письмові клопотання про слухання справи за відсутності позивача та представника позивача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представлений адвокатом Ястребовою В.А..

Представник позивача Ястребова В.А. судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав письмове клопотання про слухання справи за відсутності позивач та представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надсилав.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №138676 від 28.12.2020 року особа щодо якої розглядається справа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.12.2020 року о 17 годині 30 хвилин під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» був виявлений як громадянин України, який пояснив, що 28.12.2010 о 09.00 годині перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Маринівка», чим порушив вимоги п. 3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 року «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій відповідальність за що передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Прийнято рішення щодо застосування до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №138676 від 28.12.2020 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові №138676 від 28.12.2020 року, посилаючись на не порушення ним правил перетину та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористалася своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірності свого рішення, окрім того, не надав і відзиву на позовну заяву.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та правомірності свого рішення, відповідачем не надані належні, допустимі та достатні докази.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення №138676 від 28.12.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних Луганського прикордонного загону лейтенанта Колімієця Владислава Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних Луганського прикордонного загону лейтенанта Колімієця Владислава Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справи про адміністративне правопорушення №138676 від 28.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 1700 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Представник позивача6 ястребова Віра Андріївна, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, а/с 145 – В, ордер на надання правничої допомоги від 25.01.2021 року.

Відповідач: начальник групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних Луганського прикордонного загону лейтенант Колімієць Владислав Вікторович, місце роботи за адресою: буд. 58, пр. Перемоги, м. Лисичанськ, 93120, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ невідомо14321736.

Повний текст судового рішення складено 17.03.2021.

Суддя Ю.О. Калмикова