Постанова № 95582311, 11.03.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/10/21

Провадження №3/409/21/21

П О С Т А Н О В А

"11" березня 2021 р. Білокуракинський районний суд Луганської області

Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Білокуракинського ВП ГУНПУ в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Білокуракине Луганської області, громадянина України, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В с т а н о в и в :

01.01.2021 року о 00 годині 18 хвилин в смт Білокуракине по пров. Жовтневому 10/1, водій керував транспортним засобом "Ford Transit", державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.

01.01.2021 року о 00 годині 18 хвилин в смт Білокуракине по пров. Жовтневому 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Ford Transit", державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерев`яний стовб. При ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Розгляд справи було призначено на 21.01.2021. 21.01.2021 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом відправлення судової повістки за місцем його проживання, яку він, згідно інформації, що міститься на офіційному сайті "Укрпошта", не отримав, у зв`язку із чим слухання справи було відкладено на 12.02.2021. 12.02.2021 ОСОБА_1 надав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, після ознайомлення в судовому засіданні надав пояснення по суті. У зв`язку із викликом свідків по справі було оголошено перерву на 02.03.2021, про що ОСОБА_1 був повідомлений в судовому засідання під розписку. 02.03.2021 в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте з`явився адвокат ОСОБА_1 Головко Є.В., з яким він уклав угоду 01.03.2021. До початку судового засідання захисник надав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та просив відкласти судове засідання для підготовки письмових клопотань і заперечень по результату ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку із чим справу було відкладено на 11.03.2021, про що адвокат Головко Є.В. був повідомлений під розписку та письмово зобов`язався повідомити ОСОБА_1 про дату наступного судового засідання. 11.03.2021 ОСОБА_1 та його захисник адвокат Головко Є.В. в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Адміністративні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , скоєні 01.01.2021. Строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, спливає 01.04.2021 року.

Згідно ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП не є обов`язковою.

Неявку захисника Головка Є.В. та ОСОБА_1 у судові засідання суд розцінює як затягування розгляду справи та намагання уникнути відповідальності, а тому вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. При цьому суд вважає, що право особи на захист не є порушеним, оскільки зазначені особи зловживають своїми процесуальними правами.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 12.02.2021 року пояснив, що з протоколами про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП він не згоден, оскільки він керував автомобілем тверезий, переганяв його додому. Того дня було багато снігу та було слизько, він пробив коліща та автомобіль занесло і він врізався в дерево. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, пішов додому, оскільки живе не далеко, взяв собаку та прийшов стерегти машину, згодом знайшов в автомобілі пляшку горілки та почав випивати, після того, як випив, автомобілем не керував. Потім біля автомобіля з`явився ОСОБА_2 , який запитав, що трапилося, ОСОБА_1 йому все пояснив. Згодом приїхали працівники поліцій, ОСОБА_1 їм пояснив, що автомобілем він не керував, а сидів в ньому з собакою та стеріг його.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 11.03.2021 суду пояснив, що 01.01.2021, приблизно з 24:00 год. до 01:00 години він з родиною та друзями вийшли на вулицю для того, щоб запустити салют. Згодом помітили автомобіль, який рухався по всій дорозі від бордюру до бордюру. Коли він проїхав повз них, то ледь не скоїв наїзд на дитину та ледь не зачепив автомобіль ОСОБА_4 .. Коли він переїхав через переїзд, то в`їхав в стовбчик огорожі, коли почав здавати назад, то знову скоїв наїзд на той самий стовб. Після цього автомобіль задимився та ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 підійшли до автомобіля, відчинили двері водія, ОСОБА_1 , який знаходився за кермом, практично випав на них, він був в такому сильному алкогольному сп`янінні, що навіть не розумів, що відбувається. ОСОБА_4 одразу викликав працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції, вони пропонували ОСОБА_1 пройти освідкування на місці та в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння, на що той намагався щось відповісти, проте його мова була настільки незрозумілою, що неможливо було розібрати навіть декілька слів, однак освідування на "Драгері" не проходив і в лікарню не їздив. Після складання протоколу прийшов знайомив ОСОБА_5 та відігнав автомобіль.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 01.01.2021, близько першої години ночі він з родиною та друзями вийшли на вулицю для того, щоб запустити салют. Помітили автомобіль, який рухався по всій дорозі. Коли він проїздив повз них, то ледь не зачепив дитину з жінкою та його автомобіль. Коли переїхав через переїзд, то скоїв наїзд на стовб огорожі декілька разів. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 одразу ж підійшли до автомобіля, коли відкрили водійські дверчата, водій, яким виявився ОСОБА_1 , практично випав на них, оскільки знаходився в дуже сильному алкогольному сп`янінні. ОСОБА_4 одразу викликав працівників поліції. В їх присутності ОСОБА_1 відмовився від освідкування на стан сп`яніння та від дачі будь-яких показів.

До матеріалів справи разом з протоколом про адміністративне правопорушення наданий диск з відеозаписом подій з якого вбачається, що 01.01.2021 працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти освідкування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому медичному закладі, але останній відмовився від освідкування на стан сп`яніння та від дачі будь-яких показів в присутності двох свідків, при цьому казав, що він автомобілем не керував.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (редакція ст. 130 КУпАП станом на момент вчинення).

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів ... тягне за собою відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Суд, оцінюючи в сукупності всі докази по справі, враховуючи покази свідків, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

Таким чином, факт скоєння гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, підтверджено протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 217045 від 01.01.2021 та БР № 032635 від 01.01.2021, відеозаписом, показами свідків та не викликає у суду сумніву. Дані докази суд вважає належними та допустимими.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Таким чином, суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП. Із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за правилами накладення адміністративного стягнення, зазначеними в статті 36 КУпАП, а саме, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 гривні 00 коп. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок (Отримувач - ГУК у Луг.обл./ЛУГАНСЬКА ОБЛ./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37991110 Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) – UA098999980313070149000012001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300 Найменування коду класифікації доходів бюджету – Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 454 гривні 40 копійок, де стягувач: Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О. Ю. Максименко