Ухвала суду № 95581978, 09.03.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4557/15-ц

Провадження №6/369/87/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Юзюк С.В.,

за участю:

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шумського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Кирплюк Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про заміну стягувача та роз`яснення судового рішення у цивільній справі №369/4557/15-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

11 січня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про заміну стягувача та роз`яснення судового рішення у цивільній справі №369/4557/15-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про виселення.

Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_2 через Систему електроних торгів арештованим майном ДП «СЕТАМ» придбала предмет іпотеки – майно, яке раніше належало Позивачу у цивільній справі №369/4557/15-ц - домоволодіння загальною площею 301,10 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відзначає, що вказане майно було реалізоване, в межах виконавчого провадження у справі №369/8077/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення.

Заявниця повністю сплатила вартісь Предмета іпотеки (частина грошей є надходженям до Державного бюджету), а також отримала відповідне свідоцтво, яке зареєстровано.

Від представника Позивача Заявниця дізналась про дану справу, по якій набрало чинності рішеня про виселення Відповідача.

Відповідно до довідки від 20 липня 2020 року №2003 у будинку відсутні зареєстровані особи.

28 грудня 2020 грудня у будинку було зареєстровано місце проживання доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 із малолітньою дитиною ОСОБА_5 2020 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 увійшла у Будинок разом із рідними ( зокрема з донькою ОСОБА_4 та онуком ОСОБА_5 ), але виявилось, що рішення у даній справі не виконанно та в будинку до теперішнього часу перебувають незареєстровані відповідач разом із дружиною ОСОБА_6 , синами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на усну вимогу ОСОБА_2 звільнити будинок відмовились та чинять перешкоди у перебуванні в будинку.

ОСОБА_2 відзначає, що матеріали справи свідчать, що метою виселеня відповідача є забезпечення можливості нового власника будинку безперешкодно користуватися своїм майном.

Крім того виселення відповідача поєднане із втратою права власності відповідача на будинок, права відповідача надавати згоду іншим особам на перебування у вказаному будинку, а також права членів сім`ї відповідача користуватися будинком.

ОСОБА_2 у своїй заяві відзначає, що виселення відповідача з будинку тягне за собою виселення з будинку членів його сім`ї, а також усіх інших осіб (за наявності), що перебувають у будинку, за згодою відповідача, проте викликані представники поліції пояснили, що оскільки особи, які перебувають у будинку чинять перешкоди, то ОСОБА_2 має робити виселення в межах виконавчого провадження за рішенням суду, у якому має бути зазначено, що виселенню разом із відповідачем підлягають, також інші особи (мешканці), які перебувають у будинку разом з ним (за його згоди).

Таким чином ОСОБА_2 зазначає, що є правонаступником позивача у справі, а також суд має пояснити положення постановленного ним рішення, які нечітко ним сформульовані або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє його можливості його реалізації.

На підставі вище наведенного заявниця просила суд замінити у справі стягувача з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриваБанк» (ідентифікаційний код: 14360570) на його правонаступника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та роз`яснити заочне рішення від 10 липня 2015 року по даній справі, зазначивши, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) слід виселити з будинку разом із членами сім`ї, а також усіма іншими особами (мешканцями), що перебувають (проживають) у будинку разом з ним (за його згодою). У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача проти заяви заперечував, просив відмовити.

Суд, вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Щодо питання заміни стягувача судом встановлено, що згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року справа №369/8077/13-ц, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К2Н0СК00260889 від 2005 року ухвалено звернути стягнення на домоволодіння загальною площею 301,10 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки.

Згідно протоколу проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» №512092 від 18 листопада 2020 року, ОСОБА_2 стала переможцем майна: Іпотека. Домоволодіння площею 301,1 кв.м. , земельна ділянка площею 0,1076 га, К/Н 3222486201:01:037:0028 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно доданого заявницею витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності домоволодіння загальною площею 301,10 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_2 з 21 грудня 2020 року. Підстава для державної реєстрації – свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 8829, виданий 21 грудня 2020 року, видавник: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С.

Згідно вимог ч. 3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в п. 5 ст. 8 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.

Щодо роз`яснення рішення суду у цивільній справі №369/4557/15-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про виселення, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10 липня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було розглянуто справу №369/4557/15-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про виселення. Своїм рішенням суд вирішив позовні вимоги задовольнити. Виселити ОСОБА_3 з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Виходячи з цієї норми закону, роз`яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням. Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Отже, роз`яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.

В даному випадку заявник ОСОБА_2 просить суд роз`яснити рішення суду від 10 липня 2015 року по справі №369/4557/15-ц зазначивши, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) слід виселити з будинку разом із членами сім`ї, а також усіма іншими особами (мешканцями), що перебувають (проживають) у будинку разом з ним (за його згодою), тобто фактично змінити зміст рішення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення по справі №369/4557/15-ц, необхідно відмовити, оскільки рішення є чітким та зрозумілим та додаткового роз`яснення не потребує.

На підставі викладеного, керуючись ст. 271, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Кирплюк Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про заміну стягувача у цивільній справі №369/4557/15-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про виселення – задовольнити.

Замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на його правонаступника ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_3 ) у цивільній справі №369/4557/15-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про виселення.

В роз`ясненні заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2015 року у цивільній справі №369/4557/15-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про виселення – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Фінагеєва І.О.