Рішення № 9558079, 18.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 травня 2010 р.           Справа 9/49-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом", код ЄДРПОУ 31844758 (вул. Луначарського, 40, м. Кіровоград, 25006)

до: Приватного підприємтсва "Приват- Петрол", код ЄДРПОУ 24588160 (вул. Лебединського, 7, оф. 31, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 67342,68 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Іванченко Г.В.- представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" подано позов до Приватного підприємтсва "Приват- Петрол" про стягнення 67342,68 грн. заборгованості за поставлений газ метан згідно з договором поставки № 25 від 31 жовтня 2007 року.

19 березня 2010р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/49-10 та призначено її до розгляду на 15 квітня 2010р.

У зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 18.05.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.05.2010р. позовні вимоги в сумі 67342,68 грн. підтримав в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 18.05.10р. не направив, документів витребуваних попередніми ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання документів суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу від 15.04.2010 року було надіслано рекомендованим листом, за тією ж адресою, що і ухвалу про порушення провадження у справі від 19.03.2010 року - вул. Лебединського, 7, оф. 31, м. Вінниця, 21034, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2014682 від 26.03.10р.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 02.12.2009 року про призначення розгляду справи, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/49-10, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

31.10.07р. між ТОВ "Енергоатом", м. Кіровоград(постачальник)та ПП "Приват-Петрол", м. Вінниця (покупець) укладено договір поставки № 25.

Згідно умов договору (п. 2.1.) постачальник протягом строку дії цього договору зобов"язується поставляти та передавати через мережу АГНКС у власність покупця стиснений природний газ (метан), надалі іменовано "паливо" що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід"ємними частинами цього договору, а покупець зобов"язується приймати товар на АГНКС та оплачувати його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору поставка товару здійснюєтьсябезпосередньо на АГНКС при пред"явденні смарт-карток у відповідності до правил опрацювання та перевірки смарт-карток.

Відповідно до п. 7 договору оплата за паливо здійснюється шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. Продавець щопонеділкавиставляє покупцю рахунок за паливо спожите (вибране) покупцем за попередній тиждень з урахуванням знишки 4% від вартості об"єму відпущеного палива. Покупець зобов"язаний оплатити даний рахунок протягом 3-х банківських днів.

Пунктом 8 договору встановлено, що строк дії договору складає 1 рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього договору про намір припинити його дію.

Враховуючи те, що жодна із сторін не надала доказів на вчинення дій щодо припинення договору, то він є дійсним і по сьогодні.

Згідно акту звірки розрахунків від 31.12.2009р. у ПП "Приват-Петрол" станом на 31.12.09р. рахувалась заборгованість у сумі 25672,38 грн.

В січні 2010р. ТОВ "Енергоатом" відпустило ПП "Приват-Петрол" палива на загальну суму 107542,5 грн., що стверджується видатковою накладною № ЕА-0000038 від 31.01.2010р. (а.с. 13).

В лютому 2010р. ТОВ "Енергоатом" відпустило ПП "Приват-Петрол" паливо на загальну суму 34327,80 грн.

Як свідчать матеріали справи (виписка банку від 07.04.2010р.), відповідач провів оплату на загальну суму 100200,00 грн.

Таким чином станом на день подання позову відповідач заборгував позивачу 67342,68 грн., що також підтверджено сторонами в акті звірки взаємних розрахунків від 28.04.2010р.

Як свідчать матеріали справи та стверджується позивачем 09.04.2010р., 13.04.2010р., 15.04.2010р., 16.04.2010р., 19.04.2010р., 20.04.2010р., 22.04.2010р., 23.04.2010р., відповідач частково провів оплату заборгованості в розмірі 59376,83 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення 59376,83 грн. основного боргу, оскільки зазначена сума заборгованості погашено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, а саме після 18.03.2010р.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в розмірі 59376,83 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 7965,85 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 19.03.2010 року, 15.04.10р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 7965,85, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення 59376,83 грн. із стягненням з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України судових витрат.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємтсва "Приват- Петрол", код ЄДРПОУ 24588160, вул. Лебединського, 7, оф. 31, м. Вінниця, 21034 (р/р 26009010972301 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом", код ЄДРПОУ 31844758, вул. Луначарського, 40, м. Кіровоград, 25006 (р/р 26006420890571 в Одеській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016) 7965,85 грн. - основного боргу, 673,43 грн. - витрат на сплату держмита, 236 грн. - витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Припинити провадження в частині стягнення 59376,83 грн. основного боргу відповідно до п. 1-1- ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. Копію рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 травня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Луначарського, 40, м. Кіровоград, 25006)

3 - відповідачу (вул. Лебединського, 7, оф. 31, м. Вінниця, 21034)