Рішення № 95577670, 11.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року м. Київ № 640/28374/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О. за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8»до1. Головного управління ДПС у м. Києві 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення коштів,Представники сторін:

Пр-к позивача, Лесечко О.М.;

Пр-к відповідача 1, Скляров О.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» звернулось до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить:

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» пеню у розмірі 11 271 099,42 грн (одинадцять мільйонів двісті сімдесят одну тисячу дев`яносто дев`ять грн 42 коп.) за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 30.10.2018 по 12.02.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2021 відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 18.02.2021 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що у зв`язку з триваючим порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість та відповідно до вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України розмір нарахованої на суму бюджетної заборгованості пені за період з 30.01.2018 по дату заяви про збільшення розміру позовних вимог - 12.02.2021 складає 11 271 099,42 грн та підлягає стягненню з бюджету на користь ТОВ «Трансджейнт 8».

Відповідачі правом на подання відзиву не скористались внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних письмових доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу від 16.04.2015 року № 405-П посадовими особами ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Трансджейнт 8» з питань законності декларування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 на суму 20155749,00 грн та залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2014 року на суму 20155749,00 грн, за січень 2015 року на суму 20151653,00 грн та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 30) в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 у розмірі 18617860,00 грн.

За результатами проведеної перевірки винесено, в тому числі, податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 року № 0015021502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 617 860,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4 654 465,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015 у справі №826/9725/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано, в тому числі, податкове повідомлення - рішення від 14.05.2015р. №0015021502.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року по справі № 826/9725/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.04.2019 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 у справі № 826/9725/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано, серед іншого, податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 14.05.2015 року № 0015021502.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року - залишено без змін.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2016 у справі №826/5968/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, а саме 18 617 860,00грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (код ЄДРПОУ 39432828) з бюджету податку на додану вартість у розмірі 18 617 860,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без змін.

Оскільки бюджетна заборгованість з ПДВ в сумі 18 618 860,00 грн позивачу виплачена не була, позивач звернувся до суду з відповідним позовом з метою застосування до Держави міри відповідальності за не погашення заборгованості у визначений строк у формі пені.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 №826/17815/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» пеню у розмірі 14 085 507,76грн. (чотирнадцять мільйонів вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сім гривень, 76 копійок) за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 18.12.2015 по 29.10.2018.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа Державної казначейської служби України від 18.01.2021 №5-06-06/1454, Казначейством 12.01.2021 здійснено перерахування коштів на користь ТОВ «Трансдейнт 8» відповідно до виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва, виданого 11.11.2020 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2020 по справі №826/17815/18.

Оскільки в період з 30.10.2018 по 12.02.2021 позивачем не отримано бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 18 618 860,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано статтею 200 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Положеннями пункту 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня, що настав за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Як вже зазначалось, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2016 у справі №826/5968/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, а саме 18 617 860,00грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (код ЄДРПОУ 39432828) з бюджету податку на додану вартість у розмірі 18 617 860,00 грн.

Згідно з п. 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На підставі аналізу зазначеної норми суд дійшов висновку, що неподання органом державної податкової служби до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені, оскільки в рамках спірних правовідносин у позивача взагалі відсутні будь-які справедливі очікування на виконання податковим органом власного обов`язку щодо вчинення відповідних дій, направлених на відшкодування позивачу ПДВ, оскільки з 2016 року рішення по справі №826/5968/16 не виконано.

Вказана обставина і зумовила звернення позивача до суду з позовом про безпосередньо стягнення бюджетної заборгованості в сумі 18 617 860,00 з Державного бюджету України за відсутності іншого дієвого способу захисту порушеного права (справа №640/22631/20).

За таких обставин є можливим дійти висновку, що після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набуває статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо неподання висновків до органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03 червня 2014 року у справі №21-131а14.

Сума пені розраховується наступним чином.

Y = (С х Кднів : 100% х U НБУ х 1,2), де:

У - сума пені (завжди округлюється до другого знака після коми);

С - заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість 18 617 860,00 грн.;

Кднів - кількість днів затримки відшкодування податку на додану вартість (з 30.10.2018 по 12.02.2021, 2018 рік - 63 дні, 2019 рік - 365 днів, 2020 рік - 366 днів, 2021 рік - 43 дня, усього 837 днів).

U НБУ - облікова ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку її дії включаючи день погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (постанова Національного банку України від 17.12.2015 № 894 - 22%);

1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних U НБУ;

R - кількість днів у календарному році.

Як наслідок, 11 271 099,42 грн = (18 617 860,00 грн. х 837 :100% х 22% х 1,2) : 365.

Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд зазначає, що суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України, а тому з метою повного і ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути вищевказані суми пені саме з Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою виникнення даного спору стала протиправна бездіяльність податкового органу, правонаступником якого фактично є ГУ ДПС у м. Києві, суд вважає за правильне судові витрати на користь позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень. При цьому, докази будь-якої протиправної дії, рішення, бездіяльності зі сторони органу Казначейства по відношенню до позивача відсутні.

Стосовно встановлення судового контролю, слід виходити з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз наведеної норми дає змогу дійти висновку, що встановлення судового контролю є правом а не обов`язком суду.

У той же час, оскільки матеріалами справи підтверджується систематичне порушення прав та інтересів позивача зі сторони податкового органу, наслідком чого стало не отримання позивачем бюджетного відшкодування у визначений строк, Окружний адміністративний суд міста Києва з метою уникнення порушення прав та інтересів позивача щодо виконання даного рішення, вважає за виправдане зобов`язати Головне управління ДКСУ у м. Києві подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання даним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» пеню у розмірі 11 271 099,42 грн (одинадцять мільйонів двісті сімдесят одну тисячу дев`яносто дев`ять грн 42 коп.) за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 30.10.2018 по 12.02.2021.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 102,00 (двадцять одна тисяча сто дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

4. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання даним рішенням законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, код ЄДРПОУ 39432828)

Головне управління ДПС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, код ЄДРПОУ 37993783).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 17.03.2021.

Суддя П.О. Григорович