Рішення № 95577667, 11.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року м. Київ № 640/23911/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 044»доГоловного управління ДПС у Хмельницькій областіпро визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,Представники сторін:

Пр-к позивача, Мустіпан О.В.;

Пр-к відповідача, Лавренюк А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 044» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27.07.2020 № 1289;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2020 № 0004233201;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2020 № 0004223201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 11.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на неправомірність оскаржуваного наказу. Разом із тим, позивач не погоджується з висновками Акта фактичної перевірки щодо порушення відповідних положень Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві, який наявний в матеріалах справи. Посилається на обґрунтованість і правомірність, як наказу на призначення перевірки, так і висновків акту перевірки, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2020 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено наказ №1289, яким вирішено провести фактичну перевірку ТОВ «АТП 044» за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, 216 км автодороги М-21 «Городище-Рівне-Староконстянтинів» з питань дотримання вимог Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг та зберігання пального.

Перевірку вирішено провести з 28.07.2020 тривалістю 10 діб за період з 01.07.2019 по 06.08.2020.

Проведення перевірки доручено відповідному Управлінню, яке вказано в наказі.

Сам наказ підписано першим заступником начальника Оксаною Домерат.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 21.08.2020 на підставі акта перевірки №0197/22-01-32-01/42841850 від 29.07.2020, винесено наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0004233201, яким позивачу за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», на підставі абз.10 ч.2 ст.17 наведеного Закону визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 663 715,90 грн;

- 0004223201, яким позивачу за порушення п.12 підрозділу 5 розділу ХХ, пп.230.1.2 Податкового кодексу України визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 140 000 грн.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю оскаржуваних актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пп. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Так, відповідно до пп.80.2.5 ПК України такими підставами є:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (80.2.5);

Згідно з пп.81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Системно аналізуючи наведені норми права, суд зазначає, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу та направлення на проведення такої перевірки. В свою чергу непред`явлення таких документів є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Підставою для проведення перевірки позивача стала наявна інформація про порушення вимог законодавства в частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5 ПК України).

Зокрема, згідно інформації з бази даних ІС «Податковий блок» підсистеми «Виторги РРО» контролюючим органом встановлено реалізацію пального 16.04.2020 з акцизного складу №1013079 за адресою м. Нетішин, 216 км. автодороги М-21 «Городише-Рівне-Старокостянтинів» без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників пального в ЄДР.

Крім того, згідно інформації з бази даних ІС «Податковий блок» підсистеми «Виторги РРО» контролюючим органом встановлено, що на АЗС, яка належить ТОВ «АТП 044», за адресою: м. Нетішин, 216 км. Автодороги М-21 «Городище-Рівне-Старокостянтинів» реалізовано 16.04.2019 року: бензин А-95 на суму 34 грн., бензин А-92 на суму 196,90 грн., дизельне паливо на суму 32 грн, на підтвердження чого до відзиву додано витяг з ІС «Податковий блок».

Таким чином, підставою винесення ГУ ДПС у Хмельницькій області оскаржуваного наказу на проведення фактичної перевірки слугувала наявність інформації про порушення вимог законодавства в частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері пального (80.2.5).

При цьому в оскаржуваному наказі назначено підставу для його винесення - пп.80.2.5 Податкового кодексу України, внаслідок чого доводи позивача про те, що в спірному наказі не вказано, в зв`язку з чим призначена перевірка є недоречними.

Міркування заявника даного позову на рахунок того, що в наказі має бути зазначено про можливі порушення позивачем вимог законодавства, є помилковими через те, що відповідно до п.81.1 ПК України в наказі зазначаються, серед іншого, підстави для проведення перевірки визначені Кодексом, а не інформація про порушення суб`єктом господарювання норм відповідного законодавства.

Проаналізувавши спірний наказ в контексті наведених норм суд приходить до висновку про повну його відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, через що підстави для його скасування відсутні.

Більш того, як встановлено судом під час розгляду справи, ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі оскаржуваного наказу проведено фактичну перевірку позивача, за результатом якої складено відповідний акт та прийнято податкові повідомлення-рішення. До початку перевірки копію наказу вручено керівнику АЗС Ончуру А.С. 29.07.2020 в 13:00, що підтверджується копією направлення на перевірку та копією акта перевірки в якому останній зазначив про відсутність претензій до перевірки, що засвідчив власним підписом.

Наведене свідчить про те, що допуск до перевірки фактично відбувся, що не спростовано позивачем.

Між тим, суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 №К/9901/40298/18, від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Таким чином, оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, а контролюючим органом фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то оскарження наказу на проведення перевірки є невірно обраним способом захисту порушеного права, внаслідок чого в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0004223201, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.230 ПК України та Порядку № 891 від 22.11.2017 суб`єкти господарювання до 01.01.2020 року зобов`язані обладнати та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі в разі здійснення діяльності пов`язаної з обігом пального на акцизному складі на території на якій здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального.

У відповідності до пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України розпорядники акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Рєстрі не пізніше 1 січня 2020 року.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891.

Пунктом 2 Порядку № 891 визначено, що витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах; рівнемір-лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Як встановлено п.5 та п.7 Порядку № 891, інформація про розпорядника акцизного складу, наявні акцизні склади, розміщені на них резервуари, витратоміри та рівнеміри вноситься розпорядниками акцизних складів до електронних документів для наповнення Реєстру шляхом ручного вводу даних та надсилається одноразово. Натомість, інформація про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби, добового обсягу обігу пального та добового фактичного обсягу реалізованого пального зводиться автоматично, шляхом передачі даних витратомірів та рівнемірів, зареєстрованих у Реєстрі.

Формат даних та структуру Реєстру затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 4/32975 (далі - наказ № 944).

На виконання пункту 3 Порядку № 891 і пункту 2 наказу № 944 ДПС розроблено програмне забезпечення для створення та ведення Реєстру, яке надає безкоштовну можливість платникам податків подавати до контролюючого органу довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (електронний документ за формою J0210301) довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі (електронні документи за формою J0210401) засобами ІТС «Електронний кабінет» та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Відомості про внесення до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, у період, що перевірявся, в системі відсутні, що підтверджується фото екрану з вкладкою «Архів ЕД» ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності», які долучені відповідачем до відзиву.

Податковим кодексом встановлено заборону здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (абз.9 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України).

Згідно п.128-1.1 ПК України відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра- лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, тощо.

Відповідно до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми п.1281-1.1 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

Згідно наданих позивачем під час проведення перевірки технічних паспортів шести резервуарів, що знаходились на АЗС, об`єм кожного з них становить 25 м3. Отже загальній об`єм резервуарів розташованих на акцизному складі становить 150 м3. Дана обставина позивачем під час розгляду справи заперечена і спростована не була, а отже у суду не виникає сумнівів щодо загального об`єму резервуарів розташованих на акцизному складі за перевіряємою адресою.

Як вже зазначалось, перевіркою встановлено реалізацію з акцизного складу №1013079, у період з 16.04.2020 по 04.08.2020 пального (бензин А-92, А-95, дизельне паливо та скраплений газ) без наявності зареєстрованих рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію чотирьох резервуарах та витратомірів-лічильників, до яких прирівняло три паливо-роздавальні колонки (абз.5 п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України), в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Враховуючи, що штрафна санкція в розмірі 20000 гривень застосовується за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник (4 одиниці), а також за кожне необладнане місце відпуску пального та/або незареєстрований витратомір-лічильник (3 одиниці) до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 140000 грн.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги те, що ТОВ «АТП 044» в адміністративному позові, а також під час розгляду справи, жодним чином не спростовує дане порушення.

За таких обставин ППР №0004223201 є цілком правомірним та скасуванню не підлягає.

Стосовно ППР №0004233201 судом встановлено наступне.

Підставою для винесення даного ППР стали обставини реалізації позивачем пального із застосуванням РРО, який не внесений до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Так, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ч.20 ст.15 Закону №481/95).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. (ч.34 ст.15 Закону №481/95).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (ч.32 ст.15 Закону №481/95).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах (ч.35 ст.15 Закону №481/95).

В додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій (ч.37 ст.15 Закону №481/95).

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ч.51 ст.15 Закону №481/95).

Як вже зазначалось, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «АТП-044», з 16.04.2020 по 04.08.2020, при реалізації пального застосовувало реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 30007584590, не внесеним до ліцензії, та відповідно до вимог ч.51 ст.15 Закону №481/95 не подало заяви про внесення зміни до відомостей зазначених у ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до абз.26 ст.2 Закону №265/95, денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно абз.37 пункту 3 розділу І Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам`яті і занесенням її до фіскальної пам`яті РРО.

Суб`єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу (абз.7 п.6 глави 4 розділу II Наказу №547).

Відповідно до абзацу другого п.7 ст.3 Закону 265/95-ВР, Z-звіти надходять до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку.

У додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №222303142020000033 від 09.01.2020, копія яких додана до адміністративного позову, зазначено інформацію лише про РРО з фіскальним номером 3000758459.

В той же час, згідно доданого до відзиву переліку Z-звітів: у період з 16.04.2020 по 04.08.2020 відбувалися розрахунки за пальне на АЗС за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, 216 км. Авто дороги М-21 «Городище-Рівне-Старокостянтинів», із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 3000780399, зокрема реалізовано пального на суму 5 331 857,95 грн.

Дані обставини позивачем не заперечені і не спростовані.

Відповідно до абз.10 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95, до суб`єктів господарювання за роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії застосовується фінансова санкція у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Враховуючи вимоги абз.10 ч.2 ст.17 Закону №481/95 до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 10 663 715,90 грн. (5 331 857,95 грн. х 200%).

Посилання позивача на те, що ним було здійснено надіслання 15.05.2020 заяви про включення РРО з фіскальним номером 3000780399 до ліцензії, судом відхиляються з урахуванням наступного.

На підтвердження своїх доводів про направлення 15.05.2020 заяви щодо внесення змін у ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, ТОВ «АТП 044» надано до позовної заяви копію відповідної заяви та копію поштового чеку №3000001380479.

Однак, даний чек не дає можливості встановити, ким саме та яка кореспонденція / документи були направлені рекомендованим листом 15.05.2020 на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області, при тому що відповідач заперечує отримання поштової кореспонденції за вказаним номером. Також, в підтвердження обставин не отримання від позивача вказаного вище відправлення, відповідач надав до суду витяг з автоматизованої інформаційної системи управління документами в розрізі всієї кореспонденції, отриманої податковим органом у вказаний період від позивача.

Позивачем не надано до матеріалів справи описку вкладення у поштовий конверт або повідомлення про вручення зазначеного поштового відправлення, які могли б підтвердити направлення 15.05.2020 позивачем заяви №02-05/2020 від 14.05.2020 про внесення змін до ліцензії на адресу контролюючого органу.

За таких обставин доводи позивача про направлення на відповідача заяви про внесення змін до ліцензії є необґрунтованими.

У той же час, лише після проведення контролюючим органом перевірки та винесення оскаржуваних ППР, відповідачем 31.08.2020 року отримано від позивача іншу заяву про внесення змін в ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, копія якої додана до відзиву, в якій позивачем зазначено перелік РРО, що знаходитимуться у місці торгівлі з 01.09.2020, в тому числі з фіскальним номером 3000780399, яке (РРО) не було внесене до Ліцензії на час проведення перевірки та розрахунки із застосування якого і стали підставою для застосування до позивача штрафу.

Враховуючи наведене, оскільки матеріалами справи підтверджено обставини здійснення позивачем роздрібної реалізації пального із застосуванням РРО, не внесеним до ліцензії, ППР № 0004233201 є цілком правомірним, внаслідок чого позовні вимогі в цілому є необґрунтованими.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТП 044» (код ЄДРПОУ 42841850, адреса: 02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГНАТА ХОТКЕВИЧА, будинок 34).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 43142957, адреса: 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ВУЛИЦЯ ПИЛИПЧУКА, будинок 17).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 17.03.2021.

Суддя П.О. Григорович