Рішення № 95577089, 17.03.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1207/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС України в Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) №11956-56 від 04.03.2020р. зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 95123,90грн.

Позов обґрунтовано тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №11956-56 від 04.03.2020р. є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки визначення зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 відбулося не як наслідок самостійних усвідомлених дій позивача, а стало наслідком описки та формування у графі 6 таблиці 1 в автоматичному режимі програмою в електронному кабінеті платника податків. Позивач зазначив, що перебуваючи на лікарняному вдома в період з 09.06.2020 року по 24.06.2020 року самостійно виявив помилку у поданому через електронний кабінет платника податків звіті форми №5 та додатку № 1 до звіту. Як пояснив позивач, така помилка допущена ним через вади зору у додатку форми №5 - таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за звітний період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року від 18.02.2020 року, де ним помилково зазначено у графі 4 таблиці 1 навпроти місяців з січня по грудень суму нарахованого єдиного внеску «41 073,00» замість правильної - «4173,00».

У зв`язку з цим, у заяві до ГУ ДПС України у Чернівецькій області від 25.06.2020 року позивач повідомив про виявлену описку та разом із нею надав виправлений звіт з додатком таблиці 1 та просив здійснити коригування суми в обліковій інформації стосовно нього у відомостях ДПС. У відповідь на таке звернення листом ГУ ДПС України в Чернівецькій області від 20.07.2020 №5157/ФОП/24-13-33-06 позивачу повідомлено, що Порядком формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року не передбачено самостійне виправлення страхувальником помилок у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску після закінчення терміну його подання.

Натомість, як вказав позивач, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області виставлено вимогу №11956-56 від 04.03.2020 року, згідно з якою податковий орган зобов`язує сплатити ОСОБА_1 недоїмку з єдиного соціального внеску в сумі 95123,90 грн.

Позивач стверджує, що така вимога контролюючим органом йому не надсилалась та її отримано 04.07.2020 року з Першого відділу ДВС у м.Чернівці у відповідь на запит його адвоката Поклітар Г.О .

Крім того, зазначив, що оскаржив вимогу в адміністративному порядку до ДПС України, однак, рішенням ДПС України від 29.07.2020 року №24015/6/99-00-06-03-01-06 його скаргу залишено без розгляду з підстав пропуску строку та з підстав порушення порядку оскарження вимоги.

За вказаних обставин, у зв`язку з тим, що заходи адміністративного оскарження не дали очікуваного результату, позивач просить скасувати оскаржуване рішення в судовому порядку.

14.09.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

01.10.2020 р. від Головного управління ДПС у Чернівецькій області надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Така позиція обґрунтована тим, що фізичні особи-підприємці, мають право самостійно до проведення документальної перевірки контролюючим органом, подати заяву до контролюючого органу з проханням провести перевірку (звірку), у якій зазначити причину перевірки (помилка у звіті за відповідний рік, яка саме помилка, причини її виникнення, правильні дані).

Відповідач вказав, що ОСОБА_1 було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, у якому самостійно зазначено суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини 492 876 грн. У зв`язку з цим, посилається на приписи п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, згідно з яким не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідач зазначив, що законодавством надана можливість для виправлення помилок у поданому звіті стосовно сум єдиного внеску, однак дана можливість виправлення помилок обмежена у часі - до закінчення терміну подання такою звіту. Вказував, що чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

30.12.2020р. розпорядженням керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду №86-р адміністративна справа №600/1797/20-а передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кушнір В.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №600/1207/20-а визначено суддю Чернівецького окружного адміністративного суду Маренича І.В.

Ухвалою суду від 04.01.2021р. справу №600/1207/20-а прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В силу приписів ст.35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи (а.с.12).

Позивач 18.02.2020 подав "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" (додаток 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за 2019 рік (а.с.13-14).

Проте, в такому звіті помилково зазначено суми доходу у графі 4 та відповідно графі 6 (зайвий нуль), що відповідно призвело до збільшення числового значення відповідних сум у 10 разів.

У зв`язку з несплатою суми єдиного внеску контролюючим органом складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 року №Ф-11956-56, згідно змісту якої заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 95123,90 грн (а.с.24).

У зазначеній вимозі відсутні відмітки про те, що таку направлено позивачу.

Після виявлення помилки, позивач у заяві до ГУ ДПС України у Чернівецькій області від 25.06.2020 року повідомив, зокрема, про те, що ним допущено описку у додатку форми №5 - таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за звітний період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, зокрема, що стосується грошових показників (а.с.15).

Крім того, до заяви від 25.06.2020 року позивач додав відкоригований звіт, у якому у графі 4 зазначено суму "4173" (помісячно) та відповідно в графі 6 - "11016,72" (а.с.17).

З повідомлених позивачем обставин слідує, що вимогу Головного управління ДПС у Чернівецькій області №11956-56 від 04.03.2020 року він отримав 04.07.2020 року разом з відповіддю органу ДВС на запит його адвоката, що підтверджується листом Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці від 02.07.2020р. №21.12-18/50295, роздруківкою інформації про відстеження рекомендованого листа №5800213839181, наявних у матеріалах справи (а.с.22-24).

Листом ГУ ДПС України у Чернівецькій області від 20.07.2020 №5157/ФОП/24-13-33-06 позивача повідомлено про те, що Порядком формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року, не передбачено самостійне виправлення страхувальником помилок у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску після закінчення терміну його подання.

08.07.2020 року позивач подав скаргу до ДПС України на вимогу №11956-56 від 04.03.2020 року (а.с.26-27).

Листом ДПС України від 29.07.2020 р. №24015/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с.30-31).

Позивач вважає, що вимога ГУ ДПС України в Чернівецькій області про сплату (боргу) недоїмки №11956-56 від 04.03.2020 року є протиправною, оскільки визначення зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску відбулося не як наслідок його самостійних усвідомлених дій, а стало наслідком описки та формування у графі 6 таблиці 1 в автоматичному режимі програмою в електронному кабінеті платника податків. У зв`язку з цим, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІплатниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктами 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Нарахування єдиного внеску, згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 3 статті 7 Закону №2464-VІ передбачено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 5 статті 8 Закону № 2464-VІ).

Отже, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно визначають суми, на які нараховується єдиний внесок.

За правилами, встановленими частиною 2 статті 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511)(далі - Порядок № 435).

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4-7 до цього Порядку (пункт 2 розділу IV Порядку №435).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу V Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

У разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5, 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Тобто, Порядком № 435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після спливу граничного терміну подання Звіту, а також самостійне виправлення помилок поданого до контролюючого органу Звіту в частині нарахованої суми єдиного внеску після закінчення строку подання такого Звіту.

Відповідно до пункту 2 розділу 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 499), у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Тобто, підставою для формування та направлення платнику єдиного внеску вимоги є факт ненарахування та/або несплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом № 2464-VI.

Водночас позивачем на підтвердження сплати єдиного соціального внеску за 2019 рік надано копії квитанцій №247 від 17.01.2019, №249 від 17.01.2019, №208 від 19.02.2019, №73 від 19.03.2019, №110 від 19.04.2019, №121 від 18.05.2019, №202 від 19.06.2019, №250 від 19.07.2019, №93 від 20.08.2019, №96 від 19.09.2019, №185 від 16.10.2019, №306 від 19.11.2019, №174 від 19.12.2019 (а.с.36-48).

Помилкове відображення позивачем у поданому Звіті за 2019 рік через некоректне заповнення у таблиці 1 бази, з якої нараховується єдиний соціальний внесок (при зазначенні суми проставленні зайвого 0 перед комою у числі), що в свою чергу призвело до помилкового визначення у цьому звіті сум єдиного внеску у більшому розмірі, ніж підлягало до сплати, не може бути підставою для формування вимоги про недоїмку, оскільки єдиний внесок за 2019 рік сплачено позивачем у повному обсязі.

Тобто відсутній факт несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску позивача, що, в свою чергу виключає настання для нього відповідальності, передбаченої Законом №2464-VI та необхідності формування вимоги з недоїмки за єдиним соціальним внеском.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач має вади зору, а саме, не бачить на одне око, що підтверджується медичною довідкою від 13.07.2020р. (а.с.11).

Враховуючи, що чинним законодавством України не передбачено можливості платником єдиного соціального внеску здійснити виправлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску після закінчення звітного періоду та зважаючи на те, що єдиною підставою для нарахування позивачу заборгованості по єдиному внеску слугувала допущена позивачем помилка у відображенні у Звіті за формою Д5 за 2018 рік у таблиці 1 суми доходу, на який нараховується єдиний внесок та, відповідно, суми єдиного внеску (числове значення містить зайвий "0"), але фактично позивачем сплачено суми єдиного внеску за звітний період у повному обсязі, суд дійшов висновку про безпідставність за встановлених обставин справи, визначення позивачу суми недоїмки за єдиним внеском за спірною вимогою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 951,30 грн, відповідно до квитанції № 57 від 13.08.2020 р. (а.с. 9).

Таким чином з Головного управління ДПС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 951,30 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС України в Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) №11956-56 від 04.03.2020р. зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 95123,90грн.

3. Стягнути на за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 951,30 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А,м. Чернівці,58013; код ЄДРПОУ 44057187)

Суддя І.В. Маренич