Рішення № 95576789, 16.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/24/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС ЕНЕРЖИ" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС ЕНЕРЖИ", в якому просить стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС ЕНЕРЖИ" (код ЄДРПОУ 41477407), у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 411949,30 грн., (код платежу 18010600), отримувач: УК у Новотроїцькому р-ні/смт Новотроїцьке/18010600, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 37971178, номер рахунку - UA718999980334169812000021248.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у ТОВ "АРС ЕНЕРЖИ" (код ЄДРПОУ 41477407) обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 509222,63 грн., а саме податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 411949,30 грн. (з них основного платежу в сумі 411949,30 грн.), який виник 30.11.2019 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно: податкового розрахунку земельного податку №876 від 21.01.2019 із терміном сплати 30.11.2019 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №876 від 21.01.2019 із терміном сплати 30.12.2019 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №876 від 21.01.2019 із терміном сплати 30.01.2020 на суму 31719,84 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 01.03.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 30.03.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 30.04.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 29.06.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 30.06.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 30.07.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 31.08.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 30.09.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 30.10.2020 на суму 31719,82 грн.; податкового розрахунку земельного податку №2095 від 10.02.2020 із терміном сплати 30.11.2020 на суму 31719,82 грн. Розмір боргу відповідача складає 412357,68 грн. Станом на 30.11.2019 у платника по зазначеному виду податку обліковувалась переплата у розмірі 408,38 грн. Із врахуванням цієї переплати розмір боргу по орендній платі з юридичних осіб ТОВ "АРС ЕНЕРДЖИ" (код ЄДРПОУ 41477407) складає 411949,30 грн. До боржника застосовано заходи стягнення, визначені Податковим кодексом України. Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, боржнику надіслано податкову вимогу від 10.12.2019 №11273-10 на суму 31311,44 грн. Згідно статті 89 Податкового кодексу України, контролюючим органом прийнято рішення від 10.12.2019 №11273-10 про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна від 20.12.2019 №278. Однак, вказані дії контролюючого органу не призвели до погашення податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача.

Ухвалою від 06.01.2021 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою відповідачу встановлений строк для надання до суду відзиву на позов та усіх наявних доказів на спростування факту наявності податкового боргу. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк.

Варто зазначити, що ухвалу про відкриття провадження було надіслано за юридичною адресою відповідача, проте остання повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи, оскільки ухвала про відкриття провадження та інші ухвали суду надсилались за належною адресою.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо строків розгляду даної справи, суд зазначає наступне. Згідно ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи принцип незмінності складу суду (знаходження судді Хом`якової В.В. з 01.03.2021, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду даної справи поза межами встановленого КАС України.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС ЕНЕРЖИ" (код ЄДРПОУ 41477407) зареєстроване Херсонською міською радою Херсонської області 25.07.2017 за №14991020000020662 та взяте на облік до ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 25.07.2017.

Судом встановлено, що з інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу убачається, що податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 411949,30 грн. самостійно відповідачем не сплачено у строки, встановлені податковим законодавством.

Також з матеріалів справи убачається, що на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України, контролюючим органом була сформована податкова вимога від 10.12.2019 №11273-10 на суму 31311,44 грн.

Відповідно до статті 89 розділу II ПК України, контролюючим органом прийняте рішення від 10.12.2019 №11273-10 про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна від 20.12.2019 №278.

Вказані дії податкового органу не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в повному обсязі, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до положень ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу, яка направлялася на адресу відповідача. Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст. 88 ПК України).

Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст. 89 ПК України).

З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом приймалося рішення про опис майна відповідача у податкову заставу.

Докази не чинності вказаних податкової вимоги або рішення про опис майна у податкову заставу до суду не надані.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім`я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу.

Наявність податкового боргу підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Крім того, податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано доказів сплати вищевказаного податкового боргу або інших доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи щодо наявності податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС ЕНЕРЖИ" (код ЄДРПОУ 41477407), у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 411949,30 грн., (код платежу 18010600), отримувач: УК у Новотроїцькому р-ні/смт Новотроїцьке/18010600, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 37971178, номер рахунку - UA718999980334169812000021248.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 111020300