Ухвала суду № 95576759, 17.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

17 березня 2021 р. Справа № 520/4001/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Великобурлуцький сироробний завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області задекларовану ПРАТ «Великобурлуцький сироробний завод» у податковій звітності з ПДВ суму бюджетного відшкодування в розмірі 976 910,00 грн зарахувати як сплату податку на прибуток підприємств.

Приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18 вересня 2019 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, де в рядку 20.2.2. задекларував бюджетне відшкодування в розмірі 976 910,00 грн.

Відповідач не погодився із поданою заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, та у жовтні 2019 року провів камеральну перевірку даних позивача, за результатами якої склав Акт від 16.10.2019 р. №255/20-40-12-02-08/5507436 про результати камеральної перевірки даних ПРАТ «Великобурлуцький сироробний завод». На підставі Акту камеральної перевірки від 16.10.2019 №255/20-40-12-02- 08/5507436 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №00000770402 від 08.11.2019, яким відмовив у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 976910,00 грн, мотивуючи це виявленням відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додатну вартість на рахунок платника у банку, згідно з п. 54.3 ст. 54. підпунктом 58.1 ст. 58, п. 200.1. 200.4. п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №520/5549/2020 за позовом ПРАТ «Великобурлуцький сироробний завод» до Головного управління ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00000770402 від 08.11.2019 скасовано, оскільки позивач правомірно для погашення податкового боргу скористався нормами ПКУ та зарахував заявлене бюджетне відшкодування в рахунок сплати податкового боргу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №520/5549/2020 колегія суддів погодилась із судом першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення №00000770402 від 08.11.2019, оскільки податковий орган діяв всупереч встановленого способу зарахування коштів від`ємного значення з ПДВ у рахунок сплати податку на прибуток, що визначений чинним законодавством України, у зв`язку з чим, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2019 за № 00000770402, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 976910,00 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в обґрунтування позову наголошує на тому, що обов`язок відповідача задекларовану позивачем v податковій звітності з ПДВ суму бюджетного відшкодування в розмірі 976910,00 грн зарахувати як сплату податку на прибуток підприємств, відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України виникає v відповідача після закінчення процедури оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.

Тобто, позивач вважає, що оскільки процедура судового оскарження повідомлення-рішення №00000770402 від 08.11.2019 є закінченою, то у відповідача з 27 жовтня 2020 року виникає обов`язок із зарахування задекларованої у податковій звітності з ПДВ сумибюджетного відшкодування в розмірі 976 910,00 грн в рахунок сплати податку на прибуток підприємств.

Оцінюючи таке обґрунтування позову, а також враховуючи висновки суду у рішеннях у справі №520/5549/2020 та встановлені у них обставини, що в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню, суд зазначає таке.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Тобто, обов`язок узгодження заявлених на відшкодування податку на додану вартість у заявлений позивачем спосіб та зобов`язання відповідача задекларовану ПРАТ “Великобурлуцький сироробний завод” у податковій звітності з ПДВ суму бюджетного відшкодування в розмірі 976910,00 грн., зарахувати як сплату податку на прибуток підприємств, відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України виникає у відповідача після закінчення процедури оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. Аналогічні приписи містяться в абзаці 8 п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України щодо дати узгодження бюджетного відшкодування.

Такі ж висновки зроблені судом у рішенні від 12 серпня 2020 року у справі №520/5549/2020, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання контролюючим органом.

Окрім іншого, у справі №520/5549/2020 позивачем заявлялись вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області задекларовану ПРАТ “Великобурлуцький сироробний завод” у податковій звітності з ПДВ суму бюджетного відшкодування в розмірі 976910,00 грн., зарахувати як сплату податку на прибуток підприємств, які вирішено судом та у їх задоволенні відмовлено з огляду на те, що оскільки під час оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення процедура судового оскарження цього рішення не була закінченою, суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача обов`язку щодо узгодження і зарахування сум ПДВ в рахунок погашення інших платежів за направленням, визначеним позивачем у заяві, тобто, такі вимоги заявлялись позивачем передчасно.

Проте, як аргументовано вважає позивач, обов`язок узгодження заявлених на відшкодування податку на додану вартість у заявлений позивачем спосіб та зобов`язання відповідача задекларовану ПРАТ “Великобурлуцький сироробний завод” у податковій звітності з ПДВ суму бюджетного відшкодування в розмірі 976910,00 грн., зарахувати як сплату податку на прибуток підприємств, відповідно до п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України виникає у відповідача після закінчення процедури оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, а саме 27 жовтня 2020 року.

Однак суд зважає на той факт, що порушений позивачем спір вже вирішений по суті у межах справи №520/5549/2020, що може мати наслідком застосування приписів п.3 ч.1 ст.240 КАС України, при цьому фактично у даному випадку обов`язок контролюючого органу задекларовану ПРАТ «Великобурлуцький сироробний завод» у податковій звітності з ПДВ суму бюджетного відшкодування в розмірі 976910,00 грн зарахувати як сплату податку на прибуток підприємств стосується саме неналежного виконання судових рішень у справі №520/5549/2020 у контексті недотримання контролюючим органом вимог п.200.15 ст.200 та абз.8 п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами статті 383 КАС України передбачено такий вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та постановлення окремої ухвали у випадку виявлення судом підстав недотримання суб`єктом владних повноважень вимог закону під час виконання судового рішення.

Суд зазначає, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).

Проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання судового рішення у справі №520/5549/2020 у порядку, безпосередньо визначеному приписами Податкового кодексу України.

Згідно зі ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог статей 5 та 383 КАС України, з метою дотримання принципу верховенства права та дотримання процесуальних гарантій захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин, суд приходить до висновку про те, що належною процедурою розгляду заявлених вимог є їх розгляд у порядку статті 383 КАС України судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вказано у ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд звертає увагу позивача, що він має право звернутись до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішень суду у справі №520/5549/2020 в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу його право звернутися до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №520/5549/2020 в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено та підписано 17 березня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов