Рішення № 95576595, 15.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2021 року Справа №520/18840/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) 24.12.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 17.04.2020 №0083696-5606-2030 на суму 16 959,07 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 17.04.2020 №0198993-5606-2030 на суму 248,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем всупереч нормам Податкового кодексу України, оскільки площа належного йому садового будинку АДРЕСА_1 є меншою, ніж визначена контролюючим органом при здійсненні розрахунку податку на нерухоме майно. Крім того, зазначає, що він є власником лише 2/15 частки приміщення площею 406,40 кв. м за адресою АДРЕСА_2 , відтак, на думку позивача, нарахування податку на належну йому нерухомість (нежитлова) має здійснюватися не по ставці 1%, яка застосована контролюючим органом, а - по ставці 0,1% (інші будівлі) від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019, яка визначена рішенням Харківської міської ради.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/18840/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Вказану ухвалу відповідачем отримано 14.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься у матеріалах справи.

Відповідач правом надання відзиву не скористався та станом на дату прийняття рішення у справі відзиву не надав.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником об`єкту нерухомості: садовий будинок АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності, видане виконкомом Борівської сільської ради від 06.04.2012.

Водночас, позивач є власником об`єкту нерухомості: нежитлові приміщення 2-го поверху №21, 22, 26-28, 32, 33, 1/2 частка приміщення №34 загальною площею 406,4 кв. м, 3-го поверху №1-:-6, 1/2 частка приміщення №34 загальною площею 406,4 кв.м у літ. «В-3», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.11.2018, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 7260.

Право власності на зазначені нежитлові будівлі зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

На об`єкти нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності, видані відповідні технічні паспорти із зазначенням призначення їх використання.

Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0083696-5606-2030 від 17.04.2020 за формою «Ф», яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 16 959,07 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч 07 копійок) за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за податковий період: 2019 рік;

- №0198993-5606-2030 від 14.05.2020 за формою «Ф», яким визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 248,29 грн. (двісті сорок вісім гривень 29 копійок) за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за податковий період: 2019 рік.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Це визначено підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України.

Об`єктом оподаткування податком є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно підпунктам 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

За приписами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення, про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Підпунктом 266.6.1. пункту 266.6. статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктами 14.1.1291 та 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості це будівлі, приміщення, що не віднесені, відповідно до законодавства, до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку:

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки:

г) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункт 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній у 2016 році) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Харківською міською радою 11 сесії 7 скликання прийнято рішення «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 №542/17 (далі по тексту - Рішення №542/17), яким встановлено ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з додатком 1 зазначеного рішення визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування.

Пунктом 5 Додатку 1 до зазначеного рішення встановлено ставки податку для об`єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірах:

1) будівлі готельні - 1 відсоток;

2) будівлі офісні - 1 відсоток;

3) будівлі торговельні - 1 відсоток;

4) гаражі - 0,1 відсотка;

5) будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка;

6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток;

7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків;

8) інші будівлі - 0,1 відсотка.

Згідно пункту 5 статті 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається у Законі України «Про Державний бюджет на відповідний рік».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у 2019 році з 01 січня становила 4173,00 гривні.

З зазначеного вбачається, що у місті Харкові у 2019 році ставка податку за 1 кв.м за нежитлові будівлі складала, зокрема:

1) будівлі готельні - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

2) будівлі офісні - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

3) будівлі торговельні - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

4) гаражі - 0,1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

5) будівлі промислові та склади - 0,25%*4173,00 грн. = 10,43 грн./кв.м;

6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків;

8) інші будівлі - 0,1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку сум податку на нерухоме майно за 2019, позивачу, зокрема належить садовий будинок АДРЕСА_3 , та нежитлове приміщення площею 406,40 кв.м за адресою АДРЕСА_2 .

Проте, згідно наданого позивачем технічного паспорту на садовий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа будинку становить 106,2 кв.м.

Відтак, відповідачем при здійсненні розрахунку податку на нерухоме майно, враховано площу, яка є більшою ніж зазначена у технічному паспорті.

Крім того, з урахуванням зазначеної у розрахунку відповідача пільги у розмірі 120 кв.м від бази оподаткування, та з урахуванням площі будинку згідно технічного паспорту (106,2 кв.м), позивач звільняється від сплати податку на нерухоме майно - садовий будинок

АДРЕСА_4 , суд зазначає наступне.

Відповідно до наявного у матеріалах справи договору купівлі-продажу від 25.11.2018 ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 - 9/15, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 по 2/15 часток об`єкта нерухомості, який відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно значиться як нежитлові приміщення 2-го поверху №21, 22, 26-28, 32, 33, 1/2 частка приміщення №34 загальною площею 406,4 кв. м., 3-го поверху №1-:-6, 1/2 частка приміщення №34 загальною площею 406,4 метрів в літ. «В-3», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яке зазначене у розрахунку ГУ ДПС у Харківській області належить на праві спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Позивач є власником 2/15 часток нежитлового приміщення площею 812,80 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , що у відсотковому відношенні становить 13,3% (108,1 кв.м).

Позивач стверджує, що контролюючим органом при здійсненні розрахунку податкових зобов`язань застосовано ставку податку 1,0% від мінімальної заробітної плати, що суперечить, на думку позивача, нормам чинного законодавства.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, фактично контролюючим органом під час розрахунку податкових зобов`язань на майно (нежитлові приміщення) застосовано ставку податку 1% від мінімальної заробітної плати, проте Рішенням №542/17 встановлено ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлові будівлі, зокрема:

- будівлі готельні - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

- будівлі офісні - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

- будівлі торговельні - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

- гаражі - 0,1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

- будівлі промислові та склади - 0,25%*4173,00 грн. = 10,43 грн./кв.м;

- будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м;

- господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; інші будівлі - 0,1%*4173,00 грн. = 4,17 грн./кв.м.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) "Будівлі промислові та склади" належить клас (код 1251) "Будівлі промислові", який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) "Резервуари, силосу та склади" належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

Відповідно до технічного паспорту ТОВ «Харківська Служба - БТІ від 19.11.2018 нежитлові приміщення літ. «В-3», загальною площею 812,8 кв.м є виробничим будинком, що безпосередньо зазначено на титульному аркуші технічного паспорту, до складу якого входять виробничі приміщення (коридор, цех, санвузол, підсобні приміщення, сходи, комора).

Підпунктом 1.2. пунктом 1 Рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 №1284/18 Про внесення змін до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 Про місцеві податки і збори у місті Харкові було виключено Підпункт 5 пункту 5 додатка 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 Про місцеві податки і збори у місті Харкові (веб-посилання http://kharkiv.rocks/reestr/676125, http://kharkiv.rocks/reestr/673944).

Зазначене Рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 №1284/18 набрало чинності з 01.01.2019.

Таким чином, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб Харківською міською радою були встановлені ставки податку та відповідно до зазначеного переліку нежитлова будівля, що належить на праві власності позивачу повинна відноситись до категорії інші будівлі зі ставкою 0,1% з 01.01.2019.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, фактично контролюючим органом під час розрахунку податкових зобов`язань на майно (нежитлові приміщення) застосовано ставку податку 1% від мінімальної заробітної плати.

Беручи до уваги наведене, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у розмірі 16 959,07 грн. (від 17.04.2020 №0083696-5606-2030) та у розмірі 248,29 грн. (від 14.05.2020 №0198993-5606-2030).

Підсумовуючи наведене, спірні податкові повідомлення-рішення від 17.04.2020 №0083696-5606-2030 яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 16 959,07 грн., та від 14.05.2020 №0198993-5606-2030, яким визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 248,29, підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 25.06.2020 у справі №818/1038/16.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновків про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.04.2020 №0083696-5606-2030.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.04.2020 №0198993-5606-2030.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 15.03.2021

Суддя О.В. Ніколаєва