Рішення № 95574476, 16.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/5695/18

категорія 6825

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнаня протиправним та нечинним рішення,

встановив:

В грудні 2018 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (правонаступником якої є Березівська сільська рада Житомирського району Житомирської області), в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення 16-ої сесії Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 26 вересня 2012 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

В обґрунтування позову вказано, що внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення позивач, як вона вважає, фактично позбавлено можливості користуватися під`їзною дорогою (проїздом), яка розташована на землях загального користування, та пролягає до земельних ділянок, які перебувають у її власності. Зазначає, що повноваження Василівської сільської ради у сфері землеустрою розповсюджуються лише на об`єкти землеустрою, які знаходяться на території сіл ради або щодо об`єктів землеустрою, які є комунальною власністю. Затвердження радою на Схемі дороги загального користування на земельній ділянці, що не знаходиться в межах території населених пунктів ради - є незаконним.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено. Поновлено пропущений строк для звернення до суду ОСОБА_1 . Відкрито провадження у справі та у її мотивувальній частині зазначено, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів й підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Васильківською сільською радою Житомирського району Житомирської області 04.01.2019 року подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що питання щодо наявності (відсутності) дороги (проїзду) біля земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , а також наявності (відсутності) альтернативної дороги (проїзду), в т.ч. і біля земельних ділянок №№ 75,76 розглядаються Житомирським районним судом Житомирської області у цивільних справах № 296/8319/17 та № 296/5781/18. Про порушення свого права позивачка дізналась ще в вересні 2017 року, а тому мала можливість своєчасно звернутися з позовною заявою. Із змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що нею оскаржується рішення 16-ої сесії Василівської сільської ради Житомирського району від 26 вересня 2012 року в частині (пункт 1) затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з мотивуванням спору про право- відсутності ( наявності) дороги ( проїзду) біля земельних ділянок №№75,76, а також № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 . Наявність (відсутність) таких доріг ( проїздів ) іншими власниками земельних ділянок - сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ще в 2017 р. оспорено в порядку цивільного судочинства. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю.

Ухвалою судді від 10.01.2019 знято з розгляду адміністративну справу №240/5695/18 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Васильківської сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення. до набрання законної сили судовим рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року та повернення матеріалів адміністративної справи №240/5695/18 до суду першої інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2019 постановлену судом першої інстанції ухвалу від 10.12.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 02.11.2020 постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2019 змінено, викладено її мотивувальну частину відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду. В решті касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Враховуючи те, що судом касаційної інстанції залишено ухвалу суду від 10.12.2018 року про відкриття провадження у справі №240/5695/19, суд вважає, що розгляд справи необхідно продовжити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 24.11.2020 продовжено розгляд адміністративної справи №240/5695/18 за позовом ОСОБА_1 до Васильківської сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення. Призначено підготовче засідання у справі на 08 грудня 2020 року о 11:30.

Протокольною ухвалою судді від 08.12.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.12.2020 о 11:00.

21.12.2020 протокольною ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, суд відмовив у задоволення заяви щодо залучення третьої особи - Обслуговуючий кооператив "Садівницьке товариство "Зарево"". Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.01.2021 о 12:00.

Протокольною ухвалою судді від 19.01.2021 в судовому засіданні, судом замінено відповідача - Васильківську сільську раду Житомирського району Житомирської області на його правонаспуника - Березівську сільську раду Житомирського району Житомирської області. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.02.2021 о 10:30.

Протокольною ухвалою від 02.02.2021, судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 18.02.2021 о 12:00.

Ухвалою судді від 17.02.2021 відмовлено Березівській сільській раді Житомирського району Житомирської області у задоволенні заяви про відвід судді Попової О.Г.

18.02.2021 протокольною ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, судом відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, в судовому засіданні оголошено перерву до 03.03.2021 о 11:30.

Протокольною ухвалою суду від 03.03.2021, без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні заяви про залучення в якості третьої особи ОСОБА_4 та заслухавши пояснення сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 володію та розпоряджаюсь земельними ділянками АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 на території садівницького товариства "Зарево" відповідно до правоустановчих документів вздовж вказаеих земельних ділянок проходить дорога загального користування (проїзд) (т.1 а.с. 12 зворот, 157-158).

Рішенням 16 сесії Василівської сільської ради від 26 вересня 2012 року, окрім іншого, затверджена технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області: сіл Василівка, Нова Василівка, Болярка, Рудківка, Мусіївка Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. До складу затвердженої цим рішенням технічної докуметації у тому числі увійшла Схема інвентаризації земель за межами населених пунктів Василівської сільської ради 2012 року (Схема 1) та Схема інвентаризації земель садівницького товариства Зарево (Схема 2) (а.с.13-137, 138)

Як вказує позивач, наслідком проведеної інвентаризації земель поза межами населених пунктів Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, затвердження оскаржуваним рішенням технічної документації із землеустрою, фактично позбавлено позивача законного права користуватися під`їздною дорогою, яка пролягає зі східної сторони вздовж ділянок №75 та №76 до земельних ділянок №77, №78, №79, як це передбачено даними правоустановчих документів та даними Державного земельного кадастру.

Не погоджуючись із таким рішенням Василівської сільської ради, позивач звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом про визнання акту органу місцевого самоврядування протиправним та його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за межами та в межах населеного пункту, а саме:

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Статтею 152 ЗК України встановлено способи захисту прав на земельні ділянки. Зокрема, згідно ч.ч.1, 2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ч.3 ст.152 ЗК України).

Приписами ст.4 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. № 858-IV "(далі - Закон № 858-ІV) встановлено, що суб`єктами землеустрою є: органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування; юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі.

Відповідно до ст. 8 Закону № 858-ІV регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у межах повноважень, встановлених законом.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону (ст.19 Закону № 858-ІV).

Землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень. (ст.22 Закону № 858-ІV).

Як передбачено частинами першою та другою статті 35 Закону №858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності);

г) копії документів, що містять вихідні дані, які використовувалися під час інвентаризації земель;

ґ) матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

д) переліки земельних ділянок (земель) у розрізі за категоріями земель та угіддями, наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування, що використовуються без документів, які посвідчують право на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини;

е) пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі;

є) робочий і зведений інвентаризаційні плани;

ж) матеріали погодження технічної документації із землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.

Вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель встановлює Порядок проведення інвентаризації земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513.

Положення ч.2 п.1 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначають, що формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням сільських, селищних, міських рад - у межах населених пунктів райдержадміністрацій - за їх межами.

Серед іншого, згідно п. 2 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвентаризація земель проводиться з метою: забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок. їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою.

Пунктом 4 Порядку №513 визначено, що об`єктами інвентаризації земель згідно із цим Порядком є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, окремі земельні ділянки.

Пунктом 5 Порядку №513 інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь або землекористувань і територій, межі яких визначені проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад.

Аналізуючи норми земельного законодавства можна зробити висновок, що Василівська сільська рада має право розпоряджатися землями, зокрема щодо інвентаризація земель, в межах адміністративно-територіальних одиниць, тоді як районні державні адміністрації, обласні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

За приписами п. 8 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що кореспондується із приписами статті 22 Закону №858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для проведення інвентаризації земель є рішення відповідного органу виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно з нормами пп. 27-30 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), технічна документація, що розробляється під час формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність (користування), подається виконавцем відповідній комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, яка в установленому порядку погоджує її або надає мотивовану відмову. Комісія розглядає технічну документацію протягом трьох тижнів з дня надходження та видає висновок про її погодження або відмову. Виконавець подає технічну документацію на затвердження замовникові, до якої у разі формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність (користування), додається висновок комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, про її погодження. Розробник подає копії матеріалів, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній формі. Відомості, отримані в результаті інвентаризації земель, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру протягом семи робочих днів після передачі копій матеріалів, отриманих в результаті проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою.

Отже, приписами викладених вище норм законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для проведення інвентаризації земель являється, зокрема, рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Виходячи з аналізу статті 35 № 858-IV віднесення земель державної або комунальної власності до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 57 № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає, зокрема, рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності).

Тобто, особа, зацікавлена в проведенні інвентаризації земель державної або комунальної власності зобов`язана звернутися за дозволом до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства уповноважений розпоряджатися такими землями.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 19.09.2018 по справі №389/2063/16-а.

Так, судом встановлено, що оскаржуваним рішенням 16-ої сесії Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 26 вересня 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Згідно пояснювальної записки технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель за межами населених пунктів Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, технічна документація розроблена на виконання рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 14.11.2008 року №713 про внесення доповнень до комплексної довгострокової програми розвитку земельних відносин та охорони земель в Житомирській області на 2007-2015 роки, на підставі рішення дванадцятої сесії VІ скликання Василівської сільської ради від 10.01.2012 "Про виконання комплексу робіт по інвентаризації земель, що знаходяться за межами населених пунктів Василівської сільської ради", рішення тринадцятої сесії VІ скликання Василівської сільської ради від 17 лютого 2012 року "Про внесення змін до рішення дванадцятої сесії VІ скликання Василівської сільської ради від 10 січня 2012 року" (т.1 а.с.16).

Також, підставами для проведення роботи з виготовлення технічної документації слугували: рішення дванадцятої сесії VІ скликання Василівської сільської ради від 10.01.2012 "Про виконання комплексу робіт по інвентаризації земель, що знаходяться за межами населених пунктів Василівської сільської ради", рішення тринадцятої сесії VІ скликання Василівської сільської ради від 17 лютого 2012 року "Про внесення змін до рішення дванадцятої сесії VІ скликання Василівської сільської ради від 10 січня 2012 року"; клопотання Василівської сільської ради; договір від 28.02.2012 №55/3 між Василівською сільської радою та Житомирської регіональною філією ДП "Укрспецзем" (т.1 а.с.24).

Отже, оскільки землі щодо яких проведена інвентаризація, знаходяться за межами населеного пункту, Василівська сільська рада зобов`язана була звернутися за дозволом про інвентаризацію земель до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства уповноважений розпоряджатися такими землями (районної (обласної) державної адміністрації).

Доказів звернення відповідача до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства уповноважений розпоряджатися такими землями, матеріали не містять.

У зв`язку із цим, суд приходить до висновку, що рішенням 16-ої сесії Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 26 вересня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області прийняте не у межах повноважень та не у способом, передбаченими Конституцією та законами України.

В той же час, оскаржуючи рішенням 16-ої сесії Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 26 вересня 2012 року позивач вказує, що наслідком проведеної інвентаризації земель поза межами населених пунктів Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, та затвердження оскаржуваним рішенням технічної документації із землеустрою, фактично позбавлено позивача законного права користуватися під`їздною дорогою, яка пролягає зі східної сторони вздовж ділянок №75 та №76 до земельних ділянок №77, №78, №79, як це передбачено даними правоустановчих документів та даними Державного земельного кадастру.

Водночас, рішенням 16 сесії Василівської сільської ради від 26 вересня 2012 року, окрім іншого, затверджена технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області: сіл Василівка, Нова Василівка, Болярка, Рудківка, Мусіївка Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. До складу затвердженої цим рішенням технічної документації у тому числі увійшла Схема інвентаризації земель за межами населених пунктів Василівської сільської ради 2012 року (Схема 1) та Схема інвентаризації земель садівницького товариства "Зарево" (Схема 2).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, земельні ділянки № НОМЕР_6 та №76, які належать позивачу, відносяться до земель садівницького товариства "Зарево".

Фактично позивач вважає протиправним рішення 16 сесії Василівської сільської ради від 26 вересня 2012 року з огляду на те, що в схемі (технічній документації із землеустрою) інвентаризації земель садівницького товариства "Зарево" не відображено під`їзду (дороги) до земельних ділянок, які перебувають у її власності.

При цьому суд зазначає, що обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача.

Разом з тим, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Суд наголошує, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

На думку суду наведені положення не дозволяють скаржитися щодо нормативно-правового акта, в даному випадку рішенням Василівської сільради від 26.09.2012 про затвердження технічну документацію із землеустрою, абстрактно, лише тому, що позивач вважає певні положення правового акта, впливають на її правове становище.

Суд зауважує, що оскаржуване рішення 16 сесії Василівської сільської ради від 26 вересня 2012 року не стосуються безпосередньо прав позивачки.

Серед іншого, позивачем не надано доказів звернення із відповідною заявою до відповідача стосовно організації під`їзду (дороги) до земельних ділянок, які перебувають у її власності (досудове врегулювання спору).

Суд звертає увагу, що порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16.04.2020 по справі №825/1549/17.

У даному спорі доводи позивача не вказують на порушення її конкретних індивідуальних прав при прийнятті спірного рішення в частині, сама по собі не згода позивача із прийнятим рішенням в частині, не може бути самостійною підставою для звернення до суду та задоволення позову, а тому суд дійшли правильного висновку про відмову у задоволені позову. Відсутність об`єкту порушеного права, не надає підстав для задоволення позову.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підстави для відшкодування витрат по сплаті судового збору, передбачені статтею 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_7 ) до Васильківської сільської ради (вул. Центральна, 1, с. Василівка, Житомирський район, Житомирська область,12413) про визнаня протиправним та нечинним рішення, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 16 березня 2021 року.

Суддя О.Г. Попова