Постанова № 9557416, 06.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.05.10 о 09 год. 45 хв.Справа №2а-819/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

при секретарі: Мамедової Е.С.,

за участю представників:

позивача Волошиної Ю.В., довіреність № 967/09-07 від 23.02.2010 року;

відповідача не зявився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Карантинна, 16-58, м. Севастополь, 99008),додержавного підприємства «Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу» Національної академії наук України (вул. Леніна, 28, м. Севастополь, 99011),

про стягнення заборгованості у сумі 84,70 грн.,

Обставини справи:

22.03.2010 р. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державного підприємства «Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу»Національної академії наук України про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 84,70 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 березня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-819/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 березня 2010 р. закінчено підготовче провадження по справі № 2а-819/10/2770, адміністративну призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги позивач обґрунтував п. 2 ст. 13 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту Закон України № 1058), ст. 24 Закону України «Про наукову і науково технічну діяльність»від 13.12.1991 року № 1977-12 (далі по тексту Закон України № 1977).

Відповідач у судове засідання не зявився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 березня 2010 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений за всіма адресами, що є у матеріалах справи, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 12 Прикінцевих положень Закону України № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 58, 63 Закону України № 1058 та п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України N 121/2001 від 01.03.2001, (далі по тексту Положення) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори з звернення субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя є субєктом владних повноважень який може бути позивачем у адміністративної справі про стягнення заборгованості та має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з таким позовом.

Судом встановлено, що державне підприємство «Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу»Національної академії наук України зареєстровано як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 16500199, та є платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя.

Відповідно до п. 2 ст. 13 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058 у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Згідно зі ст. 24 Закону України № 1977 різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії,призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, (далі Порядок фінансування) розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Суми, що підлягають сплаті, обчислюються підприємством самостійно в розмірі, відповідному місячному розміру витрат на виплату різниці у розмірі пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, що впливають на розмір витрат, Пенсійний фонд повідомляє про це відповідні підприємства, організації, в місячний строк з моменту виникнення відповідних обставин, направляючи на адресу підприємств повідомлення згідно постанови Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України доказами наявності боргу, які можуть бути використані судом, є повідомлення Пенсійного фонду України.

Відповідно до повідомлень позивача № 334/1/03-31 від 20.01.2010 р., нарахована сума, яка підлягає відшкодуванню за січень 2010 р. складає 84,70 грн. Зазначена заборгованість на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України № 1977 і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у сумі 84,70 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1)Адміністративний позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з державного підприємства «Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу»Національної академії наук України (вул. Леніна, 28, м. Севастополь, 99011, ЄДРПОУ 16500199) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Карантинна, 16-56, м. Севастополь, 99008, ЄДРПОУ 22274991, р/р 256022 в СДО № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027) заборгованість у сумі 84,70 грн. (вісімдесят чотири грн. 70 коп.)

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяЮ.В. Лотова

Судді:

Суддя Судді: