Ухвала суду № 95573241, 16.03.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

16 березня 2021 року м. ХарківСправа № 922/156/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", м.Харків до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків про стягнення 428957,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/156/21 за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання.

Сторони надали до суду наступні документи:

- відзив відповідача (вх.№4863 від 01.03.21, а.с.41-43), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 183566,60 грн., посилаючись на відсутність джерел для відшкодування ПДВ окрім податкового кредиту, у зв`язку з чим просить зменшити суму розрахунків за спірним договором оренди основних засобів №72122703 від 27.12.17. Позовні вимоги відповідач визначає частково у розмірі 245391,31 грн.

- відповідь позивача на відзив (вх.№5339 від 05.03.21).

Відзив відповідача судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Відповідь позивача на відзив долучена судом до матеріалів справи, однак, не приймається судом до розгляду, як така, що надана з порушення ГПК України, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.166 ГПК України відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника; юридична особа може набувати процесуальних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов`язки через своїх учасників.

Відповідно до ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Процесуальне представництво юридичної особи у судовій справі в Україні здійснюється шляхом:

- самостійної участі у справі або самопредставництвом - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення;

- участі через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.

Судом встановлено, що відповідь на відзив підписана Мостицькою Д.О., на підтвердження повноважень якої в додатках міститься тільки копія довіреності №4 від 26.02.2021 року.

Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12.02.2020 року у справі №160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі від 07.02.2020 року у справі №17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:

- докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також

- докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.

Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

Так, в ухвалі від 20.01.2020 року у справі № 910/3245/19 повертаючи касаційну скаргу юридичної особи Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді.

В ухвалі від 21.01.2020 року у справі № 924/440/19 Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника (юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.

За таких обставин подана Мостицькою Д.О. відповідь до суду є такою, що не може бути взята до уваги судом, оскільки підписана неуповноваженою особою.

Керуючись ст.ст.44, 56, 166, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити відповідь позивача на відзив (вх.№5339 від 05.03.21) без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.254-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 16.03.21

Суддя К.В. Аріт