Ухвала суду № 95572367, 15.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.03.2021Справа № 910/14422/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В. В. (правонаступником якого у частині стягнення заборгованості є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал")

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) Національний банк України, 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; на стороні відповідача: 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_2 , 5) ОСОБА_3 , 6) ОСОБА_4 ,7) ОСОБА_5 , 8) ОСОБА_6 , 9) ОСОБА_7 ; 10) ОСОБА_8

про стягнення 270696561, 88 грн.

Головуючий суддя Сташків Р.Б.,

Судді: Привалов А.І.,

Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Скворцова В.О.;

від відповідача - Собко О.В., Малярчук Ю.Б.;

від третьої особи-1, 2, 4, 5, 6, 8 - не з`явилися;

від третьої особи- 3, 7, 9 - ОСОБА_9 ;

від третьої особи-10 - ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться указана справа №910/14422/15 у межах якої Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення 106667793,39 грн. заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29.08.2013 та додаткових договорів до нього, з яких 79870000 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 14096507,95 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7247381,92 грн. заборгованості за простроченими процентами, 661703,52 грн. пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів та 4792200 грн. штрафу за неналежне виконання зобов`язання. Вимоги позову мотивовані непогашенням Відповідачем боргу за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390 від 29.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2019, залишеною в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та постановою Верховного Суду від 31.03.2020, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор" про заміну позивача, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" правонаступником задоволено частково, замінено позивача, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор" в частині стягнення заборгованості за позовом в сумі 106667793,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 замінено позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" в частині стягнення заборгованості за позовом в сумі 270969561,88 грн.

Виходячи з вимог статті 52 ГПК України, у разі процесуального правонаступництва відбувається перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи, для якої усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, є обов`язковими.Таким чином, внаслідок заміни позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор") його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал", останнє набуло всіх процесуальних прав та обов`язків позивача.

24.02.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути 79870000 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 20048464,11 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 110286246,70 грн. заборгованості за простроченими процентами, 2647790,03 грн. пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів, 59103800 грн. штрафу за неналежне виконання зобов`язання, 15000658,50 грн. 3 % річних, 139800,95 грн. інфляційних втрат за простроченими процентами, 999993,11 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 92169980,00 грн. інфляційних втрат за простроченим кредитом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Згідно статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписи ч. 2 ст. 207 ГПК України передбачають, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

На обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" послалося на те, що скористалося правом на подачу заяви про збільшення позовних вимог у день після заміни його як правонаступника позивача, тобто з часу появи відповідної процесуальної можливості.

У запереченнях на подану позивачем заяву відповідач зауважив на пропуску процесуального строку на подання відповідної заяви, яка до того ж є зміною предмета та підстав позову. Відповідач наголосив, що є неправомірним висування нових позовних вимог, що не були заявлені разом із позовною заявою.

У судовому засіданні 15.03.2021 представник позивача просив поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про збільшення позовних вимог та прийняти дану заяву до розгляду.

Представники відповідача та третіх осіб просили в прийнятті вказаної заяви відмовити.

Частиною 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Статтею 7 ГПК України унормовано, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Згідно з положеннями статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 15 ГПК України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Беручи до уваги, що отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" процесуального права позивача на збільшення розміру позовних вимог мало місце після його вступу в справу, як правонаступника попереднього позивача, що відбулося під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість викладених заявником підстав щодо поновлення пропущеного ним процесуального строку на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Суд зауважує, що позивачем у заяві про збільшення позовних вимог донараховані 3% річних та інфляційні втрати від суми простроченої заборгованості за кредитом. При цьому підстави позовних вимог залишилися ті ж самі - прострочення повернення кредиту та сплати відсотків.

Так, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Така правова позиція сформульована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19.

Згідно зі ст. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Процесуальна рівність (засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом) забезпечує гарантії доступності до правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом («Дюлоранс проти Франції», заява № 34553/97, п. 33, від 21.03.2000).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ilhan v. Turkey» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" процесуальний строк на подання заяви про збільшення позовних вимог та прийняти відповідну заяву до розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 7, 13, 15, 46, 119, 232-234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" процесуальний строк на подання заяви про збільшення позовних вимог.

Прийняти заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" про збільшення позовних вимог до розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Головуючий суддя Р.Б. Сташків

Суддя А.І. Привалов

Суддя В.І. Пінчук