Вирок № 95570700, 15.03.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1406/19

№ 1-кп/755/94/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2021 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

суддів Галиги І.О, Старовойтової С.М.,

при секретарях Ширмер О.О., Попович О.В., Нероді В.В.,

Крамарчук А.О., Корченюк С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040011151 від 06.12.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 19.01.1996 року Луганським обласним судом за ч. 2 ст. 86, п. «а» ст. 93 КК України (редакція 1960 р.) до виключної міри покарання з конфіскацією майна, 26.03.1996 року постановою Верховного Суду України вирок змінено зі смертної кари до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 21.05.2010 року по відбуттю строку покарання з Коростенської ВК № 71; 11.02.2011 року Сватівським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 16.06.2017 року по відбуттю строку покарання з Райківської ВК № 73,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів Цвєтова Д.А., Фещенка О.С., Віротченка С.С.,

Мовчанюка О.С., Нечепоренка Ю.Л.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника Вакуленка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним

ОСОБА_1 , 06.12.2018 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_3 . Так, останні направились до сходів на другому поверсі гуртожитку, де вже перебували жителі гуртожитку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приєднатись до них вживати алкогольні напої і в ході сумісного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт. Після чого, потерпілий ОСОБА_2 з метою припинити словесний конфлікт, заштовхав ОСОБА_1 за двері до загального коридору гуртожитку та в цей момент, в останнього виник злочинний умисел, направлений на умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , 06.12.2018 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, у вказаному місці, керуючись мотивом злості та образи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_2 , пішов до кімнати за місцем свого проживання, взяв ножа, повернувся на загальний коридор до ОСОБА_2 та умисно заподіяв останньому три удари в область грудної клітини, а саме в область життєвоважливих органів - два порізи по лівому плечу та передпліччю, різану рану правої руки. У цей час, на крики та звуки боротьби вибіг житель гуртожитку ОСОБА_5 , який побачивши, що ОСОБА_1 тримає в своїй правій руці ножа та замахується до ОСОБА_2 , вибив ножа з руки ОСОБА_1 , тим самим, припинивши злочинні дії останнього. Від отриманих поранень ОСОБА_2 було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Згідно з висновком експерта № 042-35-2019 від 16.01.2019 року, при судово-медичній експертизі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що під час звернення за медичною допомогою 06.12.2018 року о 02 годині 38 хвилин, у нього мали місце тілесні ушкодження: а) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана з рівними краями (розмірами 3x1см) на передній поверхні грудної клітки зліва по переднє-пахвовій лінії в проекції 5 ребра, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні - досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки з пересіченням 5 ребра, що проникає в ліву плевральну порожнину з пораненням верхньої долі лівої легені (рана 2x0,5см в ділянці 5 сегмента), з явищами гемотораксу (наявність в плевральній порожнині крові); б) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана (розмірами 6x2см) на передній поверхні грудної клітки зліва в проекції грудної залози (з розсіченням лівого соска), від якої відходить рановий канал, направлений ззовні - досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки; в) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана (розмірами 2x0,5см) на лівій боковій поверхні грудної клітки зліва по середнє-паховій лінії на рівні 8 ребра (проекція 7 міжребер`я), від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки; г) різана рана (розміром 3x0,5см) лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині; д) різана рана (розмірами 2,2x0,4см) долонної поверхні правої кисті в проекції проксимальної третини 3 п`ясної кістки; е) різана рана (довжиною 1см) на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині. Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. а) даних Підсумків, є критерієм небезпеки для життя, тому, відповідно п. п. 2.1.2 та 2.1.3/й «Правил», виявлене тілесне ушкодження (вказане у п. а) даних Підсумків), відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Відповідно до п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил», вказані тілесні ушкодження, що п. п. б), в), г), д), е), даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6, але менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).

Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок шести травматичних дій гострим(ми) предметом(ми), якому притаманні колюче-ріжучі та ріжучі властивості (по типу клинка та леза ножа), за давністю можуть відповідати вказаному терміну.

Після чого, ОСОБА_1 був затриманий після скоєного працівниками поліції, тобто, виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак, його не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_5 вибив ножа з руки останнього на підлогу та ОСОБА_2 була надана своєчасна медична допомога.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 з приводу пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на стадії визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, зазначав, що вину визнає, однак, у подальшому пояснив, що з кваліфікацією за ст. 115 КК України не згоден, умислу на вбивство у нього не було та показав, що 05.12.2018 року він приїхав з роботи разом з колегою і товаришем до гуртожитку, який знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 , де він проживав в кімнаті № 4 разом зі співмешканкою, яка попросила його зробити салат, тому, він пішов на кухню, яка знаходилася у загальному користуванні. Його співмешканка спочатку вийшла з кімнати, зайшла на кухню, після чого, пішла до вбиральні, однак, згодом, перебуваючи на кухні, він почув крики на сходинковому майданчику і пішов туди, прихопивши із собою ніж, оскільки не хотів, щоб його викрали з кухні. Коли він переступив поріг на сходинковий майданчик і стояв за дверима, то побачив потерпілого разом із дівчиною, з якою вживали пиво, а також, там знаходилася його співмешканка вся в сльозах, яка йому пояснила, що потерпілий дав їй ляпас, однак, він звідти пішов, оскільки його покликав ОСОБА_6 , з яким він працює, а ніж, на той час, був при ньому. Після чого, він повернувся на сходинковий майданчик та запитав у потерпілого, що той робить, після чого, останній почав на нього рухатись зі словами, щоб він забирався разом зі своєю жінкою. Його співмешканка почала говорити, щоб він звідти пішов, а тому, коли він відійшов, щоб пропустити останню вперед, то в цей момент, потерпілий штовхнув його ногою в спину. Його рука знаходилася у цей момент у кишені, в якій знаходився ніж, тому він його вийняв і вирішив налякати потерпілого, однак, після цього, почалась бійка, у ході якої, він порізав потерпілого. Зазначив, що всього був один удар ножем приблизно в область живота, оскільки потерпілий на нього накинувся, коли він знаходився з ножем у руках. Вони знаходилися на емоціях, потерпілий пішов на нього, а він - на потерпілого, під час бійки вони разом перекидалися по сходах. Коли вони падали по сходах, то ще били один одного руками, і можливо, під час цієї бійки потерпілий міг порізатися ножем. Далі, коли їх намагалися розборонити, він добровільно припинив бійку та пішов до своєї кімнати, а потерпілий пішов вниз по сходах. Умислу заподіяння смерті потерпілому у нього не було, просто хотів його налякати. На момент затримання, коли він знаходився у кайданках, він попросив поліцейського дати йому випити пиво, хоча до події, він алкогольні напої не вживав. Супротиву працівникам поліції він не чинив.

Оцінка суду

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо не визнання своєї провини саме у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, його вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності доказами, а також показаннями потерпілого, свідків, які попереджались про кримінальну відповідальність, а саме:

- допитаний, у порядку ст. 353 КПК України, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що до події з обвинуваченим ОСОБА_1 були знайомі більше місяця, проживали в одному гуртожитку і конфліктів з останнім у нього не було. 06 грудня 2018 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, він вийшов на сходи, де сиділа ОСОБА_4 та запропонувала йому випити пива, на що він погодився, після чого, вони сиділи, пили пиво та розмовляли. Далі, повз них проходив обвинувачений ОСОБА_1 зі своєю цивільною дружиною і ОСОБА_4 запропонувала останнім випити з ними, на що ті погодились. Вони разом всі сиділи, вживали алкоголь та розмовляли, аж раптом, в обвинуваченого з ОСОБА_4 виник словесний конфлікт і він попросив останнього заспокоїтися. Далі, він взяв обвинуваченого руками за тіло, виштовхав його за двері та зачинив їх перед ним. Потім обвинувачений повернувся та пізніше він побачив у останнього ніж з лезом у розмір долоні. ОСОБА_1 вдарив його ножем тричі - в область серця, у долоню та у передпліччя. Самого удару він не бачив, вони з обвинуваченим скотилися зі сходів на перший поверх, почалася бійка, тому не бачив. Він тримав ОСОБА_1 за руку, аж раптом, вийшов ОСОБА_5 та, побачивши їх, забрав в обвинуваченого ніж, вибивши його в останнього з рук. Ножові поранення не відчув відразу, потім сильно заболіло та відчинивши куртку, побачив кров. Після події, він сів на підвіконня на першому поверсі, а потім, йому викликали швидку медичну допомогу. У лікарні він знаходився з 06.12.2018 року до 19.12.2018 року. З приводу призначення міри покарання обвинуваченому, поклався на розсуд суду;

- допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_4 суду показала, що вони разом із обвинуваченим та потерпілим проживають в одному гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 . 06 грудня 2018 року вона та потерпілий сиділи на сходах, пили пиво, а пізніше, до них приєднався обвинувачений та під час вживання пива, у неї з обвинуваченим почався словесний конфлікт. Після чого, потерпілий вивів обвинуваченого до коридору, зачинивши за ним двері, а вони продовжували сидіти та розмовляти. Після цього, обвинувачений пішов до себе в кімнату, а коли повернувся, то почав наносити потерпілому удари. Спочатку, вона подумала, що обвинувачений наносить удари кулаком. Обвинувачений вдарив потерпілого ножем тричі, а потім, вони покотилися вниз по сходах. Далі, вона підійшла до останніх та побачила, що у потерпілого була на руці кров і почала кричати, після чого, до них підійшли ОСОБА_5 та дружина обвинуваченого. Далі, потерпілий розстібнув куртку, сів на підвіконня і вона побачила у нього рани та попросила консьєржа викликати швидку медичну допомогу. Зазначила, що подія мала місце десь о 02 годині ночі;

- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_5 суду показав, що до події він не перебував у будь-яких відносинах з обвинуваченим ОСОБА_1 , вони просто проживали в одному гуртожитку. 06 грудня 2018 року, на початку третьої години ночі, він вийшов до коридору та побачив, що обвинувачений наносив потерпілому удари і в останнього знаходився ніж. Коли він до них підбіг, то останні покотилися вниз по сходах. Потерпілий тримався за лезо ножа, а рукоятка цього ножа знаходилася у руках в обвинуваченого. Сам ніж був направлений в сторону потерпілого. Він вирвав в обвинуваченого ніж, викликав поліцію, пішов на кухню, помив ніж та поклав його у газову плиту. Зазначив, що ніж був у крові, а також, багато крові було на потерпілому. Через 20-25 хвилин приїхали працівники поліції та затримали обвинуваченого;

- допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_7 суду показала, що до події вона знала і обвинуваченого, і потерпілого, які проживали у гуртожитку, в якому вона працювала консьєржем. 06 грудня 2018 року, вона знаходилася на своєму робочому місці. Уночі, десь можливо після першої години, вона прийшла на місце події та побачила, що потерпілий та обвинувачений стояли між першим і другим поверхами. Потерпілий стояв під стіною, а обвинувачений стояв біля нього та вони знаходилися обличчям один до одного. Коли вона вийшла, то спочатку не зрозуміла, що сталося, однак, на стінах, підлозі знаходилася кров. Моменту нанесення ударів та як ОСОБА_5 забирав в обвинуваченого ніж, вона не бачила, оскільки прийшла вже після події. На крики вибігли інші жителі гуртожитку та вони посадили потерпілого на підвіконня, щоб обробити руку. Далі, хтось розстібнув потерпілому куртку, а під нею все було в крові і вона викликала швидку допомогу. Жителі гуртожитку затримали обвинуваченого, а потім через 10 хвилин приїхала швидка медична допомога та поліція. Сам ніж вона вже побачила, коли поліція його знайшла на кухні у газовій плиті;

- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_8 суду показав, що до події він з обвинувачений знайомий не був. Він, як працівник поліції, 06 грудня 2018 року знаходився на чергуванні та разом зі ОСОБА_9 отримали виклик про ножове поранення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 . По приїзду, потерпілий вже знаходився у кареті швидкої медичної допомоги і вони зі ОСОБА_9 піднялися на другий поверх, де знаходилися обвинувачений та свідки. На вхідних дверях, сходах між поверхами, безпосередньо на другому поверсі, вони бачили сліди крові. На місці події обвинувачений ОСОБА_1 одразу визнав свою вину у нанесенні ножових поранень. Як пояснив їм обвинувачений, між ним та потерпілим виник словесний конфлікт, внаслідок чого, було ножове поранення. Далі, слідчо-оперативною групою було вилучено ніж, на який вказав один зі свідків, який його перед тим сховав до газової плити;

- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_9 суду показав, що до події він з обвинувачений знайомий не був. Він, як працівник поліції, 06 грудня 2018 року знаходився на чергуванні та разом з ОСОБА_8 отримали виклик про ножове поранення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 , це було приблизно між другою-третьою годиною ночі. Прибувши на місце, там вже знаходилися працівники поліції, екіпаж № 407 та лікарі швидкої медичної допомоги. Вони бачили кров на сходах при вході та у самому гуртожитку. На другому поверсі, у коридорі, біля дверей своєї кімнати, знаходився обвинувачений ОСОБА_1 , а сам ніж був знайдений через 20 хвилин після їхнього приїзду у газовій плиті, який туди поклав один зі свідків, щоб заховати від обвинуваченого. Зокрема, зазначив, що перші п`ять хвилин обвинувачений поводив себе спокійно, а потім, між ним та одним із мешканців почалася словесна перепалка і вони одягли на нього кайданки, після чого, поводив себе спокійно.

Суд, оцінює показання потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.

Так, зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України доводиться процесуальними джерелами доказів, а саме:

- протоколом огляду місця події від 06.12.2018 року, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , з якого вбачається, що предметом огляду являється приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Вхід до приміщення вільний. При вході до приміщення з вулиці, перед східцями, на першому поверсі, виявлено сліди бурого кольору (4) при піднятті по східцях до другого поверху та на стіні поруч зі східцями виявлено плями бурого кольору (2, 3). На загальному коридорі, що веде до холу, який розміщений у холі поруч до коридору загального коридору до кімнат, виявлено плями бурого кольору. Вхід загального коридору, що веде до кімнат, облаштовано дерев`яними дверима, замком, вхід до коридору вільний. З лівого боку по коридору з правого боку розміщені кімнати № 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1. Двері до кімнат зачинені. Поруч з кімнатою № 5 прямо навпроти розміщене приміщення кухні, в якій зліва направо розташована кухонна плита з лівого боку, яка у вимкненому стані, холодильник поруч з яким розташований стіл кухонний, з правого боку від тумбочки розміщена кухонна плита, при відкритті відділення плити, виявлено ніж із пластиковою рукояткою та лезом 11,8 см (№1), з лівого боку від якого розташований стіл та кухонні плитки. Слідів боротьби на місці не виявлено. При виході з приміщення з лівого боку розташовано шафу, поруч із якою напроти кімнати № 2 між кімнатами № 4 та № 3 виявлено чоловіка, який одягнутий у кофту зеленого кольору з кольоровими вставками, футболку хакі, темні штани з білими вставками та теплі зимові кросівки. На даного чоловіка вказав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_5 , який повідомив про те, що у чоловіка, який сидить між 4 та 3 кімнатами, він забрав ножа на загальному коридорі поблизу вікна, який був увесь у крові та так, як він, забираючи ножа, вимазав руки у кров, то на кухні заховав у кухонну плитку. Під час огляду кухонної плити, ніж було вилучено та поміщено у паперовий конверт, скріплений печатками, на яких поняті поставили свої підписи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , (зі слів) раніше судимий. Він повідомив про те, що дійсно, наніс ушкодження у вигляді ударів ножем на відмаш в область тіла. В подальшому, був затриманий працівниками поліції (т. 3 а.п. 18-24);

- протоколом огляду місця події від 06.12.2018 року, з якого вбачається, що предметом огляду є приміщення гардеробу, яке розташоване на 1-му поверсі КМКЛШМД за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3. Працівником гардеробу було надано речі, в яких було доставлено до КМКЛШМД гр. ОСОБА_10 : футболку червоного кольору, на якій наявні плями бурого кольору з лівої сторони, дана футболка розрізана; куртку чорного кольору, яка із внутрішньої сторони світло-коричневого кольору, на якій наявний поріз з лівого боку та пляма бурого кольору; шорти синього кольору із боковими смужками білого кольору, на яких з лівого боку наявні плями бурого кольору; труси чорного кольору; спортивні балонові штани сірого кольору із боковими смужками білого кольору, на яких наявні плями бурого кольору; черевики чорного кольору та шкарпетки чорного кольору. Вищевказані речі вилучено та запаковано до 3-х поліетиленових пакетів чорного кольору; (т. 3 а.п. 25-26);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.12.2018 року, з якого вбачається, що 06.12.2018 року о 03 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, було затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3 а.п. 28-30);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.01.2019 року, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Вакуленка В.В., з якого вбачається, що всі учасники слідчого експерименту зібралися біля входу до гуртожитку, що під АДРЕСА_2 . Так, підозрюваний ОСОБА_1 розповів та показав, що він проживав у вказаному гуртожитку та 06.12.2018 року перебував на кухні, різав салати. Прийшла його дружина ОСОБА_11 та повідомила, що її образили. ОСОБА_12 вийшов на загальний коридор гуртожитку до підвіконня до ОСОБА_13 , який стояв із подругою ОСОБА_14 , щоб з ним поспілкуватися. Після того, як ОСОБА_12 поговорив з ОСОБА_15 , останній наніс удар ногою йому у спину. ОСОБА_12 сказав ОСОБА_16 : « Хорошо , ты сам напросился» та пішов на кухню та перебуваючи там, почув у свою сторону нецензурну лайку від ОСОБА_18 , а тому, маючи у своїх шортах кухонний ніж, направився назад до ОСОБА_19 . На коридорі ОСОБА_12 дістав зі своєї кишені ножа, яким вдарив у живіт ОСОБА_18 , після чого, вони впали на сходи. ОСОБА_12 повідомив, що наніс удар лише один раз, а потім, у нього ніж забрала його цивільна дружина ОСОБА_20 . Потім, ОСОБА_1 хтось відтягнув у сторону, він помив руку та пішов до себе в кімнату, а потерпілий був уже на першому поверсі. ОСОБА_12 повідомив, що хотів лише налякати ОСОБА_18 , а ніж дістав та застосував тому, що був на емоціях (т. 3 а.п. 31-34);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.01.2019 року, за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що всі учасники слідчого експерименту зібралися за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 , біля входу до гуртожитку. Так, потерпілий ОСОБА_2 розповів та показав, що 06.12.2018 року, вночі, він вийшов покурити до сходів на другому поверсі гуртожитку біля вікна, де вже була жителька гуртожитку ОСОБА_14 , яка запропонувала вжити пива, на що він погодився. Через деякий час, вийшов ОСОБА_6 разом зі своєю цивільною дружиною. ОСОБА_14 також запропонувала їм випити пива. У ході вживання пива, між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 виникла суперечка та словесний конфлікт. Тому, ОСОБА_21 обхватив руками ОСОБА_1 та завів його до коридору гуртожитку і закрив двері. Потім, ОСОБА_21 продовжував стояти біля вікна (лицем до вікна, спиною до дверей). Приблизно через 1-2 хв. до ОСОБА_18 вийшов ОСОБА_12 та вдарив його у груди, але чим саме, спочатку потерпілий не бачив. Потім, вони зчепилися і впали зі сходів, скотилися між 1-2 поверхом. Коли піднялися на ноги, то ОСОБА_21 вже побачив, що в ОСОБА_1 у правій руці ніж. ОСОБА_22 намагався своєю рукою стримувати руку з ножем ОСОБА_1 , так як останній продовжував замахуватися до нього. У цей момент, до них вибіг ОСОБА_23 (житель гуртожитку), який вибив з правої руки ОСОБА_1 ніж на підлогу і забрав його від нього. Потім, ОСОБА_22 , відчув біль, спустився на перший поверх, сів на вікно та на вікні, коли він сидів ( ОСОБА_21 ), вибігла вахтер гуртожитку та побачила, що у нього ножове поранення, почали кричати та телефонувати до швидкої. Крім того, ОСОБА_21 повідомив і показав, що ніж бачив у руках лише у ОСОБА_1 . Потім приїхала швидка та забрала ОСОБА_18 (т. 3 а.п. 36-38);

- картою виїзду швидкої медичної допомоги № 236 від 06.12.2018 року, з якої вбачається, що 06.12.2018 року о 03 годині 15 хвилин, було доставлено ОСОБА_2 до лікарні швидкої медичної допомоги з попереднім діагнозом: різані рани грудної клітини зліва (т. 3 а.п. 45);

- довідкою Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 316 від 06.12.2018 року з якої вбачається, що ОСОБА_2 06.12.2018 року перебував з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва з пересіченням V-ребра та пораненням верхньої долі лівої легені, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва, колото-різане поранення правої кістки, лівого плеча, лівобічний гемопневмоторакс 500 мм. Стан хворого тяжкий (т. 3 а.п. 61);

- висновком судово-медичної експертизи № 042-35-2019 від 16.01.2019 року, з якого вбачається: 1.2.3.4.5. Дані наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням даних, викладених у «Висновку експертного дослідження» № 2287 від 21.12.2018 року, свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 06.12.2018 року о 02.38, у нього мали місце тілесні ушкодження: а) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана з рівними краями (розмірами 3x1см) на передній поверхні грудної клітки зліва по переднє-пахвовій лінії в проекції 5 ребра, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки з пересіченням 5 ребра, що проникає в ліву плевральну порожнину з пораненням верхньої долі лівої легені (рана 2x0,5 см в ділянці 5 сегмента), з явищами гемотораксу (наявність в плевральній порожнині крові); б) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана (розмірами 6x2см) на передній поверхні грудної клітки зліва в проекції грудної залози (з розсіченням лівого соска), від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки; в) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана (розмірами 2x0,5 см) на лівій боковій поверхні грудної клітки зліва по середнє-пахвовій лінії на рівні 8 ребра (проекція 7 міжребер`я), від якої з відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки; г) різана рана (розмірами 3x0,5см) лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині; д) різана рана (розмірами 2,2x0,4см) долонної поверхні правої кисті в проекції проксимальної третини 3 п`ясної кістки; е) різана рана (довжиною 1см) на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині. Необхідно загострити увагу на наступному: п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила»), надано вичерпне визначення терміну ушкодження - «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних»; п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об`єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів»; у п. 2.1.2 та п. 2.1.3/й "Правил" визначено таке: "2.1.2. Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв`язку; 2.1.3. До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать: «До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать: й) поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів»; у п. 2.3. «Правил» визначено таке: «Легке тілесне ушкодження; 2.3.3. Короткочасним належить вважати розлад здоров`я тривалістю шести днів, але не більше як три тижні (21 день) «Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. а) даних Підсумків, є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3/й "Правил", виявлене тілесне ушкодження (вказане у п. а) даних Підсумків), відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил», вказані тілесні ушкодження у п.п. б), в), г), д), е) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості здоров`я). Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок шести травматичних дій гострим(ми) предметом(ми), якому притаманні колюче-ріжучі та ріжучі властивості (по типу клинка та леза ножа), за давністю можуть відповідати вказаному терміну. 6. Згідно з результатами лабораторного дослідження № 5224 із «Соціотерапія» від 06.12.2018 - в крові ОСОБА_2 , 1994 р.н., виявлений етиловий спирт у кількості 1,25%, що свідчить про те, що на момент взяття крові в стаціонарі та відповідно на момент отримання тілесних ушкоджень він знаходився у стані алкогольного сп`яніння легкого ступеню (т. 3 а.п. 63-70);

- висновком судово-медичної експертизи № 2173 від 07.12.2018 року, з якого вбачається: при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені ушкодження: садна - в лобній ділянці зліва на межі росту волосся, в проекції лівої брови, в підключичній глянці зліва, в проекції середньої третини груднини, в підключичній ділянці справа, внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу; синець - на повіках лівого ока. Характер, морфологічні властивості, локалізація, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від не менш шести дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну, вказаному у направленні, тобто 06.12.2018 року, не були небезпечними для життя та як у сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я) (т. 3 а.п. 76-78);

- висновком судово-медичної експертизи № 042-34-2019 від 14.01.2019 року, з якого вбачається: 1.2.3.4. Вивчивши та проаналізувавши дані, які викладені у «Висновку експертного дослідження» № 2173 від 07.12.2018 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідчать про те, що у нього мали місце тілесні ушкодження: та відповідно п. п. 4.6. та 2.3.5. «Правил», кожне з тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 06.12.2018 року. Враховуючи локалізацію та характер всіх виявлених ушкоджень у ОСОБА_1 , можливість їх утворення при падінні потерпілого з вертикального чи близького до вертикального положення тіла на поверхню, виключається (т. 3 а.п. 82-86);

- висновком експерта № 081-11-2019 від 10.01.2019 року, з якого вбачається: 1. Згідно наданої завіреної копії першої сторінки медичної карти стаціонарного хворого № 25398/2574 КМК ЛШМД кров потерпілого гр. ОСОБА_13 , 1994 р.н. відноситься до групи «В (ІІІ)», що по судово-медичній класифікації відповідає групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А. 2. Кров підозрюваного гр. ОСОБА_1 , 1974 р.н., відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. 3. На наданих експерту шортах, вилучених у підозрюваного гр. ОСОБА_1 , а об. №№ 1-7 знайдена кров людини. При визначенні групової належності крові в об. №№ 1-7 виявлений антиген В, а в об. № 3, крім того, і ізогемаглютинін анти-А, що не виключає можливості походження даної крові від потерпілого гр. ОСОБА_2 . Даних за можливість походження крові в даних слідах від підозрюваного гр. ОСОБА_1 результатами дослідження не отримано (т. 3а.п. 93-97);

- висновками експерта № 091-27-2019 від 18.01.2019 року та № 091-28-2019 від 18.01.2019 року. з яких вбачається: 1. Згідно завіреної печаткою та підписом слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Сивопляс O.K. ксерокопії виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 25398/2574 від 06.12.2018 року, виданої Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, кров потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи В (ПІ) ізосерологічної системи АВО. 2. Згідно «Висновку експерта» №11 від 10.01.2019 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології судово-медичного лабораторного відділу Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. 3. При судово-цитологічному дослідженні клинка (об. 1, 2) та рукоятки (об. 3) ножа, в об. 1 знайдена кров людини, статева належність якої не встановлена через відсутність клітинних елементів крові. При визначені групової належності крові в об. 1 виявлений антиген В, ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження крові на клинку від потерпілого ОСОБА_13 та виключається від підозрюваного ОСОБА_1 . На рукоятці (об. 3) даного ножа, знайдені сліди поту, при серологічному дослідженні якого, виявлений антиген В, ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження поту від потерпілого ОСОБА_13 та виключається від підозрюваного ОСОБА_1 . Кров в об. 2 та клітини з ядрами в об. 1-3 не знайдені. 3. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук (об.1,2) підозрюваного ОСОБА_1 , в об.1,2 знайдена слина людини, статева належність якої не визначена через непридатність ядер клітин для цитологічного аналізу. В об.2 виявлена кров людини, статева належність якої не визначена через відсутність клітинних елементів крові. В об. 1 кров не знайдена. При встановленні групової належності слини і крові виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження слідів як від потерпілого ОСОБА_13 (антиген В) так і від підозрюваного ОСОБА_1 (антиген А) (т. 3 а.п. 103-107, а.п. 113-117);

- постановою про визнання предметів речовими доказами в кримінальному провадженні від 18.01.2019 року, а саме: предмету, схожого на ніж зі слідами речовини бурого кольору; шортів сірого кольору, вилучених у підозрюваного ОСОБА_1 , зі слідами речовини бурого кольору; куртки потерпілого ОСОБА_2 з плямами речовини бурого кольору та порізами; пошкодженої футболки потерпілого ОСОБА_2 з плямами речовини бурого кольору, шортів, спортивних штанів потерпілого зі слідами речовини бурого кольору, трусів, шкарпеток; черевиків потерпілого ОСОБА_2 ; змивів речовини бурого кольору; зрізів нігтьових пластин підозрюваного ОСОБА_1 та зразку його крові (т. 3 а.п. 130-131).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 25 від 15.01.2019 року: 1. У період часу, до якого відноситься діяння, підозрюваний ОСОБА_12 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2. У період часу, до якого відноситься діяння, підозрюваний ОСОБА_12 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3. У період часу, до якого відноситься діяння, підозрюваний ОСОБА_12 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (визначення осудності, як юридичної категорії, виходить за межі компетенції судово-психіатричних експертів). 5. На даний час ОСОБА_12 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. 9. У ОСОБА_1 не виявлено клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії. 10. У ОСОБА_1 не виявлено клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії, лікування з цього приводу він не потребує. 11. На даний час ОСОБА_12 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу, у тому числі викликаного вживанням алкоголю та наркотиків. 4. У період правопорушення, 06.12.2018 року, в якому ОСОБА_12 на даний час підозрюється, він не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його поведінку. 6. До психологічних особливостей ОСОБА_1 відносяться: достатній темп психічних процесів, збереженість уваги, пам`яті, мислення; достатній рівень інтелектуального розвитку; у сфері особистості: стенічність, активність поведінки, екстравертованість, достатня адаптованість у мінливих умовах, вибіркова комунікабельність, демонстративність, прагнення до лідерства, самостійність у прийнятті рішень; в емоційній сфері: застрягання на негативній інформації та переживаннях, вразливе самолюбство, підвищена запальність з проявами вербальної та фізичної агресії в конфліктних ситуаціях. 7. Такі індивідуально-особистісні риси ОСОБА_1 як прагнення до визнання, лідерства, демонстративність у самоподачі, підвищена запальність з проявами вербальної та фізичної агресії в конфліктах мають достатньо виражений характер та знаходять своє відображення в його повсякденній поведінці. 8. Такі індивідуально-особистісні риси ОСОБА_1 як прагнення до визнання, лідерства, демонстративність у самоподачі, підвищена запальність з проявами вербальної та фізичної агресії в конфліктах мають достатньо виражений характер та знайшли своє відображення в його поведінці під час правопорушення 06.12.2018, однак суттєво не вплинули на його поведінку (т. 3 а.п. 125-129).

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Зокрема, колегія суддів критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_1 у частині того, що він наніс лише один удар ножем, оскільки це спростовується як показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні, що наведені вище, так і довідкою Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 316 від 06.12.2018 року, з якої вбачається що ОСОБА_2 06.12.2018 року перебував з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва з пересіченням V-ребра та пораненням верхньої долі лівої легені, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва, колото-різане поранення правої кістки, лівого плеча, лівобічний гемопневмоторакс 500 мм та висновком судово-медичної експертизи № 042-35-2019 від 16.01.2019 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана з рівними краями; непроникаючі колото-різані поранення грудної клітки; різана рана лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині; різана рана долонної поверхні правої кисті; різана рана на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині.

Зокрема, колегія суддів, з урахуванням усіх доказів у їх сукупності, не знаходить підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 121 КК України, як це зазначає сторона захисту, виходячи з наступного. Так, як вбачається з досліджених у їх сукупності доказів, тілесні ушкодження обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому були заподіяні саме ножем в життєво важливі органи та як показали потерпілий, свідок ОСОБА_4 , під час конфлікту потерпілий виштовхав обвинуваченого, однак, останній повернувся, після чого, наніс удари ножем.

Крім того, колегія суддів вирішуючи питання про умисел виходить, із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховує спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Так, виходячи з усіх досліджений доказів, протиправні дії ОСОБА_1 були припинені саме завдяки свідку ОСОБА_5 , який і вибив ножа в обвинуваченого, який не намагався допомогти потерпілому та викликати швидку допомогу, натомість, це все було зроблено іншими особами, свідками. Така поведінка обвинуваченого дає підстави вважати, що його дії були спрямовані саме на умисне вбивство.

Зокрема, органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано й за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто, умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. На думку колегії суддів, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно, адже, як вбачається з вимоги ДІТ МВС України, ОСОБА_12 19.01.1996 року був засуджений Луганським обласним судом за ч. 2 ст. 86, п. «а» ст. 93 КК України (1960 р.) до виключної міри покарання з конфіскацією майна, 26.03.1996 року постановою Верховного суду України вирок змінено зі смертної кари до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 21.05.2010 року по відбуттю строку покарання з Коростенської ВК № 71. Зокрема, ця обставина підтверджується й копіями вироку Луганського обласного суду від 19.01.1996 року та ухвали Судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 березня 1996 року (т. 4 а.п. 2-12). Сам обвинувачений також не заперечував цю обставину.

Проаналізувавши всі докази, колегія суддів приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, сукупністю доказів, які колегія суддів визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги, кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинуваченого.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.

Тому, колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв`язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому діянні, а позиція обвинуваченого ОСОБА_1 обумовлена його бажанням уникнути кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.

Вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, є доведеною і тому, колегія суддів знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначення покарання

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання колегія суддів, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Так, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за злочини проти життя та здоров`я особи.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66 КК України, не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (підтверджено показаннями потерпілого, свідків, зазначено в висновку експерта № 25 (т. 3 а.п. 126).

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відсутністю обставин, які б пом`якшували покарання, наявності обставини, що обтяжує покарання, конкретних обставин кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до скоєного, колегія суддів вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Зокрема, кримінальне правопорушення вчинене не з корисливого мотиву, тому конфіскація майна не застосовується.

Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням, що може бути призначене особам. Це покарання має застосовуватися до таких осіб тільки тоді, коли у суду є переконання, що застосування більш м`якого покарання не сприятиме виправленню засудженого.

Саме таке покарання буде доцільне для профілактики вчинення обвинуваченим нових злочинів, буде найбільш відповідати принципам та меті його призначення, зазначене випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції. Також такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України залишити без змін та вважати його продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 06 грудня 2018 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-медичних експертиз 042-35-2019 від 16.01.2019 року у розмірі 1 974 гривень 70 копійок; № 042-34-2019 від 14.01.2019 року у розмірі 378 гривень 00 копійок; № 091-28-2019 від 18.01.2019 року у розмірі 2296 гривень 20 копійок; № 091-27-2019 від 18.01.2019 року у розмірі 3474 гривень 00 копійок; № 081-11-2019 від 10.01.2019 року у розмірі 8285 гривень 10 копійок, а всього на загальну суму у розмірі 16 408 гривень 00 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: предмет, схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору, у коричневому конверті, опечатаного печаткою; шорти сірого кольору, вилучених у підозрюваного ОСОБА_1 , зі слідами речовини бурого кольору, у синьому поліетиленовому пакеті, опечатаного печаткою; куртку потерпілого ОСОБА_2 з плямами речовини бурого кольору та порізами, в чорному поліетиленовому пакеті, опечатаного печаткою; пошкоджену футболку потерпілого ОСОБА_2 з плямами речовини бурого кольору, шорти, спортивні штани потерпілого зі слідами речовини бурого кольору, труси, шкарпетки, в чорному поліетиленовому пакеті, опечатаного печаткою; черевики потерпілого ОСОБА_2 , в чорному поліетиленовому пакеті, опечатаного печаткою; змиви речовини бурого кольору, у двох паперових конвертах, опечатаних печаткою; зрізи нігтьових пластин підозрюваного ОСОБА_1 та зразок його крові, у трьох білих паперових конвертах, опечатаних печаткою, що передані на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: