Ухвала суду № 95569771, 16.03.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4716/21

Провадження № 2-з/161/7/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Кирилюк В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особи, які можуть набути статус відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

15 березня 2021 року на адресу суду надійшла вказана заява.

Заява мотивована тим, що заявник перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який у встановленому порядку успадкував 1/2 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Решту 1/2 будинку він у встановленому законом порядку придбав у свого рідного брата на підставі договору купівлі-продажу.

Позивач стверджує, що наразі спірний будинок в цілому був проданий іншій особі – ОСОБА_3 , з чим вона не погоджується, оскільки вважає себе співвласником, разом з ОСОБА_2 1/2 частини будинку, яку вона набули у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу.

Наразі заявник має намір оскаржувати вищенаведені правочини в судовому порядку.

Посилаючись на вищевикладене, з метою збереження вказаного майна, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нього.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Пунктом першим частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З матеріалів заяви слідує, що дійсно станом на 10 липня 2020 року житловий будинок будинку за адресою АДРЕСА_1 належав повністю ОСОБА_2 . 1/2 частку цього будинку останній набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а іншу 1/2 – на підставі договору купівлі-продажу від 04 листопада 2019 року.

При цьому з матеріалів заяви слідує, що заочним рішенням суду шлюб між сторонами був розірваний ще 14 грудня 2018 року, але заявник стверджує, що частину коштів на придбання 1/2 будинку надавала і вона.

Наразі, на підставі договору купівлі-продажу від 17 грудня 2020 року, будинок повністю відчужений на користь ОСОБА_3 .

На думку суду, вказане свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту 1/2 спірного будинку, оскільки вказане унеможливить подальше відчуження цієї частки, до вирішення судом майбутнього позову ОСОБА_4 про оскарження правочину купівлі-продажу від 17 грудня 2020 року.

Накладаючи арешт саме на 1/2 спірного будинку суд враховує, що інша 1/2 будинку була набута ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом, а тому, за загальними правилами, передбаченими п.2 ч.1 ст.57 СК України, вона було особистою приватною власністю подружжя, а не спільним сумісним майном. Будь-яких пояснень з цього приводу, зокрема чому заявник просить накласти арешт на будинок в цілому, заява не містить.

Оскільки заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, а також суттєво не вплинуть на права та законні інтереси осіб, які можуть набути статус відповідачів у справі, адже не впливають на можливість володіти та користуватися будинком, заяву слід задовольнити.

Одночасно частинами першою, другою та третьою статті 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На переконання суду, враховуючи, що позивач є громадянкою іншої держави, проживає на території Республіки Литва, як зазначено у виданій на її ім`я довіреності від 25 лютого 2015 року (а.с.7), а нею не надано доказів того, що вона має постійне місце проживання в Україні, або майно на території України, у даному випадку доцільним є застосування заходів зустрічного забезпечення позову для унеможливлення зловживання заявником своїми процесуальними правами, а також для забезпечення відшкодування можливих збитків відповідачам, які пов`язані із вжиттям заходів забезпечення позову.

Частиною четвертою статті 155 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

На переконання суду достатньої та помірною для позивача сумою в рахунок зустрічного забезпечення позову буде 5 000,00 грн., які зможуть забезпечити відшкодування можливих збитків відповідачів внаслідок забезпечення позову.

Керуючись ст.153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 886597107228.

В задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Застосувати заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали внести на депозитний рахунок суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26276277, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA278201720355279002000002504, призначення платежу «Зустрічне забезпечення позову ОСОБА_4 , Луцький міськрайонний суд Волинської області, справа №161/4716/21») грошову суму у розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень), та надати суду оригінал відповідного платіжного документу.

Роз`яснити ОСОБА_4 що:

1) особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення;

2) якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ця ухвала є виконавчим документом в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 886597107228.

Стягувачем за даним виконавчим документом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, посвідка на постійне проживання від 13 червня 2016 року НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Боржником за даним виконавчим документом є ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання – до 16 березня 2024 року включно.

Примірник ухвали направити у Луцький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А) для негайного виконання.

Копію ухвали направити (вручити) учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк