Вирок № 95569758, 16.03.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14337/20

Провадження № 1-кп/161/70/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 16 березня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - Полюшко А.В.,

за участю секретаря - Ярмолюк І.С.,

прокурорів - Горбунова І.О., Хилюка В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Куденьчука О.А.,

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12020030010001992, №12020035010000546, що надійшли з Луцької місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого:

- 08.06.2000 Луцьким міським судом Волинської області за ст.ст.145 ч.1, 140 ч.2, 46-1, 44 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України надано іспитовий строк 1 рік;

- 22.09.2000 Луцьким міським судом Волинської області за ст.ст.140 ч.2, 46-1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки, штраф 700 грн;

- 24.09.2001 Луцьким міським судом Волинської області за ст.ст.140 ч.2, 185 ч.2, 43 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі; 05.03.2003 звільненого на підставі постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2003 умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 13 днів;

- 05.08.2003 Луцьким міським судом Волинської області за ст.ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільненого 22.06.2007 по відбуттю строку покарання;

- 15.04.2008 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.187 ч.1, 289 ч.3, 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 20 вересня 2017 року звільненого по відбуттю строку покарання;

- 19.02.2020 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.310 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 31 травня 2020 року близько 17.00 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, здійснив напад поєднаний із застосуванням насильства, небезпечний для здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , який виразився у поваленні останнього на підлогу та нанесенні трьох ударів кулаком руки в ліву ділянку обличчя потерпілого. Після цього, сидячи на потерпілому та утримуючи його таким чином, відкрито викрав, діставши із кишені його одягу, видані на його ім`я - банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 , банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , банківську картку АТ «Ощадбанк», № НОМЕР_3 , банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 та мобільний телефон марки «Ergo F243 Swift» чорного кольору імеі1: НОМЕР_5 , імеі2: НОМЕР_6 , вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 415 від 03.06.2020 - 243, 33 грн, спричинивши майнової шкоди на суму 243, 33 грн. та викравши офіційні документи, оскільки вищевказані картки перебувають в офіційному обігу, мають необхідні реквізити банку і містять інформацію, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, з метою подальшого незаконного використання, шляхом зняття із них грошових коштів.

Внаслідок вказаних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: рани в ділянці лівої надбрівної дуги, синця навколо лівого ока з поширенням на ліву половину обличчя, садна на лівій виличній ділянці та в ділянці спинки носа зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта № 417 від 03.06.2020, зокрема: рана в ділянці лівої надбрівної дуги відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 6 діб, решта ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Він же, повторно, 31.05.2020 в період з 17.38 год. по 17.40 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Акцент», що по вул. Даньшина, 2 м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи попередньо отриману, шляхом викрадення, банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка належить потерпілому ОСОБА_2 , шляхом проведення двох операцій із терміналом самообслуговування по придбанню товару, таємно викрав грошові кошти в загальній сумі 554,15 грн, спричинивши потерпілому майнової шкоди.

Він же, повторно, 31 травня 2020 року в період з 19.31 год. по 19.47 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Розмай», що по вул. Гнідавській, 63А м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи попередньо отриману, шляхом викрадення, банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_2 , шляхом проведення шести операцій із терміналом самообслуговування по придбанню товару, таємно викрав грошові кошти в загальній сумі 1372 грн, спричинивши потерпілому майнової шкоди.

Він же, повторно, 31 травня 2020 року в невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 75, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи попередньо отриману, шляхом викрадення, банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , яка належить потерпілому ОСОБА_2 , шляхом проведення трьох операцій по зняттю готівки із банкомату АТ КБ «Приватбанк», таємно викрав грошові кошти в загальній сумі 1366 грн, спричинивши потерпілому майнової шкоди.

Він же, повторно, 01 червня 2020 року в період з 10.42 год. по 10.55 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Торговий Павільйон», що по АДРЕСА_3 , умисно, з корисливих мотивів, використовуючи попередньо отриману, шляхом викрадення, банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_2 , шляхом проведення чотирьох операцій із терміналом самообслуговування по придбанню товару, таємно викрав грошові кошти в загальній сумі 1215,1 грн, спричинивши потерпілому майнової шкоди.

Він же, повторно, 03.09.2020 близько 17.00 год., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, з сумки, що знаходилась в коридорі вказаної квартири, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiomi Redmi 8A», імеі1: НОМЕР_7 , імеі2: НОМЕР_8 , належний потерпілій ОСОБА_3 вартістю 6500 грн з сім-картою мобільного оператора «ВФ-Україна» НОМЕР_9 , яка матеріальної цінності для останньої не становить, спричинивши потерпілій майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.187 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2 КК України, тобто: вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для здоров`я особи, що зазнала нападу (розбій), вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій; умисно викрав офіційні документи, із корисливих мотивів; та таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинене повторно.

Ухвалюючи рішення у межах даного провадження, суд виходить із вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, суду дав показання, що 31.05.2020 він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зайшли в гості до потерпілого ОСОБА_2 , де разом вживали спиртне. У процесі цього дівчата попросили позичити у потерпілого гроші, однак той відмовився, дівчата вийшли, а він штовхнув ОСОБА_2 в плече (в обличчя ударів не наносив), той присів на ліжко, а потім сповз на підлогу, після чого забрав барсетку, яка була на поясі, звідти вийняв три банківських картки і залишив квартиру. Мобільного телефону не брав. В подальшому, він з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли в банкомат, намагались зняти кошти з картки, однак у них не вийшло, тоді зайшли в магазини, придбали товар і розраховувались картками потерпілого. Після цього ще двічі знімали кошти у банкоматах, витрачаючи кошти на продукти та спиртне, тому обвинувачення в цій частині, зокрема за ст.185 ч.2 КК України - визнає. Більше картками не користувався. Збитки ним частково відшкодовані, оскільки потерпілому ОСОБА_2 в червні він відшкодував 1 000 грн.

Щодо вчинення крадіжки мобільного телефону потерпілої ОСОБА_3 , то свою винуватість категорично заперечив, оскільки 03.09.2020 під час перебування на квартирі по АДРЕСА_4 , його добровільно надала потерпіла для здачі у ломбард, оскільки не було коштів на придбання цигарок та спиртного. Він здав телефон у ломбард, взяв кошти, прибав спиртне та цигарки та передав їх ОСОБА_3 , на наступний день (без дозволу та відому ОСОБА_3 ) він зняв решту коштів та витратив їх на власні потреби. Вважає, що потерпіла його оговорює з приводу обставин передання телефону через те, що він взяв на зданий телефон кошти, які їй не повернув.

Не зважаючи на часткове визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його винуватість підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.

По епізодах вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2 КК України, вчинених в період 31.05.-01.06.2020.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду дав показання, що 31 травня 2020 року близько 17.00 год. він разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у нього дома - в квартирі АДРЕСА_2 , де розпивали спиртні напої (категорично зазначив, що нікого іншого з ними не було). Під час цього ОСОБА_4 попросила позичити їй кошти, однак він сказав, що у нього їх немає, тоді ОСОБА_5 повідомила, що він обманює, оскільки кошти є на його кредитній картці. ОСОБА_1 розізлився та відразу наніс удари кулаком в обличчя (близько трьох ударів), від чого він впав на землю (чи бачили це дівчата він не знає, оскільки в цей час вони знаходились в коридорі), а обвинувачений витягнув з його кишені сумочку та телефон «Ерго», забрав звідти банківські картки (4 штуки) та залишив квартиру. Під час побиття він кричав, просив викликати поліцію, однак батько, який знаходився у іншій кімнаті та має вади зору не почув, потім він пішов до сусідів та викликав швидку допомогу та працівників поліції. На наступний день ОСОБА_5 повернула йому картку «Ощадбанк», звідки вона в неї - не пояснювала. Після того, як він поновив картки, йому надійшли смс-повідомлення про зняття грошей. Збитки йому не відшкодовані, однак на даний час цивільний позов не заявляв. На суворій мірі покарання не наполягає.

Показання потерпілого ОСОБА_2 судом беруться до уваги, оскільки вони спростовують показання обвинуваченого, які суд вважає неправдивими та такими, що дані виключно з метою пом`якшення кримінальної відповідальності за фактично вчинені ним кримінальні правопорушення. Такі показання потерпілого об`єктивно підтверджуються іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі доказами.

Згідно довідки №4169 від 31.05.2020 КП «Луцька міська клінічна лікарня» ОСОБА_2 встановлено діагноз: «Забійна рана лівої надбрівної дуги. Параорбітральна гематома зліва. Алкогольне сп`яніння».

З висновку судово-медичного експерта № 417 від 03.06.2020 вбачається, що в ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження: рана в ділянці лівої надбрівної дуги, синець на лівій виличній ділянці та в ділянці спинки носа зліва. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету), цілком можливо в час вказаний під експертним та в постанові, за ступенем тяжкості рана відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 6 діб, решта тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З протоколу слідчого експерименту від 02.06.2020 (проведеного в присутності понятих) за участю потерпілого ОСОБА_2 , вбачається, що останній вказав на місце вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення відносно нього, відтворив механізм спричинення йому тілесних ушкоджень та розповів обставини викрадення належного йому майна. При цьому, такі обставини повністю відповідають показанням, даним ним безпосередньо в судовому засіданні та підтверджуються іншими здобутими та дослідженими у справі доказами.

З протоколу огляду місця події від 02.06.2020 (проведеного в присутності понятих) вбачається, що в приміщенні Луцького ВП ГУНП у Волинській області в службовому кабінеті №422 було оглянуто картку червоного кольору «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , надану ОСОБА_2 , після чого її вилучено, опечатано та постановою слідчого від 02.06.2020 визнано речовим доказом.

З протоколу огляду місця події від 02.06.2020 (проведеного в присутності понятих) вбачається, що в приміщенні Луцького ВП ГУНП у Волинській області в службовому кабінеті №422 було оглянуто картку чорного кольору «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яку надав для вилучення ОСОБА_1 , після чого її було вилучено, опечатано та постановою слідчого від 02.06.2020 визнано речовим доказом.

Згідно виписок про рух коштів по картках «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , «ПУМБ» № НОМЕР_1 , «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , наданих потерпілим ОСОБА_2 вбачається, що:

- 31.05.2020 з картки «Ощадбанк» № НОМЕР_2 шляхом списання коштів за придбання товару у магазині «Акцент» (2 трансакції), знято кошти в загальній сумі 554,15 грн.;

- 31.05.2020 з картки «Приватбанк» № НОМЕР_10 з банкомату по вул.Львівській, 75 м.Луцька (Луцький технічний університет) знято готівку, що з урахуванням комісії, становить 1 366 грн.;

- 31.05.2020 в період з 19.31 по 19.47 з картки «ПУМБ» № НОМЕР_1 , шляхом списання коштів за придбання товару у магазині « Розмай » (6 трансакцій), знято кошти в загальній сумі 1372 грн.;

- 01.06.2020 в період з 10.42 по 10.53 з картки «ПУМБ» № НОМЕР_1 , шляхом списання коштів за придбання товару у магазині «Торговий павільйон» (4 трансакції), знято кошти в загальній сумі 1215 грн.;

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.06.2020 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 15.06.2020), надано доступ до руху коштів по картці ОСОБА_2 - АТ КБ «Приватбанк», паспортних даних особи, на яку вона видана та фотознімків осіб, що проводили зняття готівки. Усі дані зафіксовані на оптичному носії інформації. Згідно протоколу огляду предметів від 27.06.2020 встановлено, що особа, ззовні схожа на ОСОБА_1 , 31.05.2020 о 17.53 год. здійснює зняття коштів з банкомату «Приватбанк» з картки, що належить ОСОБА_2 .

З протоколу огляду місця події від 02.06.2020 (проведеного в присутності понятих, з дозволу користувача) - приміщення квартири АДРЕСА_4 , вбачається, що ОСОБА_8 добровільно надала банківські картки: «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , «Ощадбанк» № НОМЕР_3 та мобільний телефон «Ergo», імеі1: НОМЕР_5 , імеі2: НОМЕР_6 . Вказані речі вилучено, оглянуто відповідно до протоколів огляду предметів від 02.06.2020 та постановою слідчого від цього ж числа визнано речовими доказами.

Висновком експерта №415 від 03.06.2020 встановлено, що ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки «Ergo» моделі « F243 Swift» на момент вчинення крадіжки, тобто станом на 31.05.2020, могла складати 243, 33 грн.

Свідок ОСОБА_8 суду дала показання, що тривалий час (приблизно на протязі 2 років) була співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_1 . Дати не пам`ятає (на початку літа 2020 року) вона разом з обвинуваченим, ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_2 відпочивали на квартирі останнього, разом вживали спиртні напої (всі вжили близько 1л горілки, були п`яні). Вона попросила потерпілого дати грошей, однак він відмовився, мотивуючи це їх відсутністю. На що ОСОБА_9 повідомила, що в потерпілого є банківські картки і є гроші. Тоді ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 удар рукою в ділянку обличчя, від чого той впав, обвинувачений сів на нього зверху та наніс ще декілька ударів (у теж місце), після чого, не встаючи з потерпілого, забрав з його одягу (звідки конкретно не бачила) барсетку з картками. Ствердила, що потерпілий під час його побиття кричав батькові (який є сліпим та знаходився в іншій кімнаті), щоб викликав працівників поліції. Вона першою втекла з квартири, а потім вийшли обвинувачений з ОСОБА_9 . В подальшому вони пішли в магазин «Акцент», купили продукти харчування та спиртне, розрахувавшись карткою ОСОБА_2 . Після чого, вони намагались зняти гроші з однієї з карток (біля «Нашого Краю» - не вийшло), їм допомогла ОСОБА_3 і вони ( ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ) зняли їх біля Політехнічного університету (знімали кілька разів), які витратили на продукти та спиртне. На наступний день ОСОБА_1 приніс продукти додому, зазначивши, що купив їх, розрахувавшись карткою потерпілого. Окрім того, зазначила, що бачила того дня у потерпілого мобільний телефон, потім побачила цей же телефон в обвинуваченого (знайшла в брюках останнього, де були і банківські картки 2-3 штуки), які, в подальшому повернула працівникам поліції.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 02.06.2020 (проведеного в присутності понятих) за участю свідка ОСОБА_8 , вбачається, що остання розповіла про обставини скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 , вказала на місце його вчинення, відтворила механізм спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та обставини викрадення належного потерпілому майна.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала показання, що працює продавцем магазину «Акцент». Точної дати не пам`ятає, однак весною 2020 року ОСОБА_1 разом з жінкою (пам`ятає тільки, що вона була з великим животом) у магазині «Акцент», по вул.Даньшина, 2 м.Луцька, купували продукти (на суму близько 500 грн) та розраховувались карткою (хто конкретно з них не пам`ятає). Вона запитувала чия картка, оскільки вона її неодноразово бачила у потерпілого, на що жінка відповіла, що вона належить ОСОБА_12 , а вона живе разом з ним.

Свідок ОСОБА_9 суду дала показання, що в один з днів (дати взагалі не пам`ятає) вона разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_2 були на квартирі останнього та вживали спиртне (всі, окрім ОСОБА_2 , були дуже п`яні). ОСОБА_8 попросила у потерпілого дати 500 грн., той відмовився, тому, на її думку, виник конфлікт. Однак точних обставин цього конфлікту їй не відомо, так як вона пішла до вбиральні, а коли повернулась, то потерпілий лежав на підлозі (на його щоці і біля ока вже був синець, якого до того як вона виходила - не було), ОСОБА_10 був зверху на ньому. Після цього вона забрала ОСОБА_8 і вони втекли з квартири. Бачила як ОСОБА_1 забрав з полички шафи барсетку з картками, та, оскільки ОСОБА_8 потім повертала телефон потерпілого, то саме вона, на її думку, забрала у нього телефон (який, з її слів також був на полиці шафи). Після того, як вона втекла з квартири, то сіла у маршрутне таксі та поїхала додому. На наступний день після цієї події вона у сквері зустріла ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (там також були ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ще один чоловік, анкетних даний якого вона не знає) та разом з обвинуваченим ходила у магазин, де розрахувавшись карткою потерпілого, придбали спиртне і продукти харчування. При цьому, у магазині їх ніхто не запитував про походження картки (пін-коду вона не потребувала). Одну із карток ОСОБА_1 віддав їй, а вона, того ж дня - повернула потерпілому ОСОБА_2 . Після того, як придбане з`їли та випили, знову ходили до магазин ( ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ), де придбавали товари, розраховуючись карткою потерпілого. Грошей з банкомату не знімали. Ствердила, що згадані обставини пам`ятає не дуже добре, оскільки тоді була дуже п`яна.

До показань даного свідка суд відноситься критично, оскільки вони (в своїй більшості) не відповідають обставинам справи, зокрема, показанням потерпілого ОСОБА_2 , який дав чіткі та послідовні показання, що підтверджені як показаннями інших свідків, так і письмовими доказами. Окрім того, показання даного свідка (в частині місця знаходження викраденого майна, обставин подальшої зустрічі, придбання товарів та зняття готівки) повністю суперечать як показанням самого обвинуваченого, так і показанням потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , а тому до уваги судом не беруться.

По епізоду вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України відносно потерпілої ОСОБА_3 :

Так, потерпіла ОСОБА_15 в судовому засіданні дала показання, що точної дати не пам`ятає, осінню 2020 року відпочивала разом з ОСОБА_16 , ОСОБА_1 і ОСОБА_8 на квартирі останньої, всі перебували в кімнаті (квартира однокімнатна). Свою сумку, в якому знаходився телефон «Ксіомі 8», залишила в коридорі, а коли вийшла зателефонувати - виявила його відсутність. Оскільки обвинувачений також пішов з квартири нічого їм не повідомивши, то вона відразу почала телефонувати з мобільного телефону ОСОБА_8 в ломбард, де постійно здавав речі ОСОБА_1 , там їй підтвердили, що ОСОБА_1 здав мобільний телефон «Ксіомі 8». Категорично ствердила, що ні вона, ні хтось інший, не просили обвинуваченого здавати належний їй телефон у ломбард. Вона зверталась до ОСОБА_1 та просила добровільно повернути їй телефон, однак останній казав, що його не брав. Окрім того, вони приходили додому до обвинуваченого, однак мати останнього їх не пустила, а ОСОБА_1 від неї почав втікати. Збитки їй не відшкодовані, на даний час цивільного позову заявляти не бажає. Наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

Показання потерпілої ОСОБА_3 судом беруться до уваги, оскільки вони спростовують показання обвинуваченого, які суд вважає неправдивими та такими, що дані виключно з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення. Такі показання потерпілої об`єктивно підтверджуються іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі доказами.

Згідно довідки від 29.09.2020 ПТ «Ломбард «Заставно-кредитний ліміт» та наданого відеозапису з камер спостереження з 02.09.2020 по момент виконання запиту, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово закладав до ломбардних відділень ПТ «Ломбард «Заставно-кредитний ліміт» майно, в тому числі: 03.09.2020 о 20:12 год. - мобільний телефон марки «XIAOMI Redmi 8а» 2/32 GB; С/№ НОМЕР_7 .

Дані події відображені на відеозаписі з ПТ «Ломбард «Заставно-кредитний ліміт» та підтверджуються протоколом огляду предмету від 10.10.2020. Постановою слідчого вказані відеозаписи від 10.10.2020 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_17 , допитана за клопотанням сторони захисту, дала показання, що точної дати не пам`ятає, однак був такий випадок, коли додому прийшов її син - ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння і сказав, що хто б не приходив - «…його дома немає», а через кілька хвилин прийшла потерпіла ОСОБА_3 з подругою та двома чоловіками, хотіли розібратись з ним, оскільки той щось не так зробив.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання, що в жовтні 2020 року він разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , потерпілою ОСОБА_3 та ОСОБА_8 відпочивали в квартирі останньої, де вживали спиртне. Згодом ОСОБА_1 кудись вийшов і зник, а коли ОСОБА_3 захотіла подзвонити, то виявила зникнення телефону, який був в сумці в коридорі квартири. ОСОБА_3 зателефонувала в ломбард (куди постійно ходив ОСОБА_1 ), де їй повідомили про те, що телефон був зданий ОСОБА_1 . На наступний день вони разом ходили до обвинуваченого додому, щоб той повернув телефон, однак той від них втікав.

Свідок ОСОБА_8 (по даному епізоду) в судовому засіданні дала показання, що приблизно 02-03.09.2020 до неї в гості прийшли потерпіла ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_16 , де всі разом вживали спиртне. Оскільки спиртне закінчилось, а вони хотіли продовжити відпочинок, то ОСОБА_3 дала свій мобільний телефон (червоного кольору) обвинуваченому та сказала здати в ломбард, купити спиртне та цигарки та взяти їй 300 грн. Той здав телефон, приніс пляшку спиртного, одну пачку сигарет та 300 грн та пішов. Згодом потерпіла з`ясувала, що ОСОБА_1 вибрав за телефон усі гроші та витратив їх на власні потреби. Вони хотіли з`ясувати це питання добровільно, навіть ходили до нього додому, однак він втікав від них. Оскільки обвинувачений не викупив телефон з ломбарду (приблизно 1400 грн), тому ОСОБА_3 написала заяву в правоохоронні органи. Слідчому під час допиту повідомляла, що сумка з телефоном висіла на вішаку і телефон викрав обвинувачений, оскільки була на обвинуваченого зла, тому вирішила його оговорити. Стверджує, що покази, які вона дає в суді є правдивими.

До показань даного свідка (по вказаному епізоду) суд відноситься критично та не бере їх до уваги, оскільки ОСОБА_8 під час досудового слідства давали протилежні показання, про що вона зазначила безпосередньо в судовому засіданні, вона тривалий час була співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_1 , показання, дані нею в ході судового провадженні (в цій частині обвинувачення) є суперечливими (суперечать дослідженим доказам у справі), спростовуються показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_16 , допитаних в судовому засіданні, такі показання свідка суд розцінює як намагання сприяти обвинуваченому у спробі уникнути відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.

Таким чином, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв грабежу відносно потерпілого ОСОБА_2 та, що потерпіла ОСОБА_3 добровільно надала йому мобільний телефон, оскільки вони є суперечливими (суперечать дослідженим доказам у справі), не відповідають обставинам, встановленим під час судового провадження, що наведені вище.

Згідно довідки від 05.06.2020 КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради ОСОБА_1 у 2008 році оглядався спеціальною експертною медкомісією закладу, встановлено діагноз: «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності». З 2019 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності».

З висновку судово-психіатричного експерта №219 від 03.08.2020 вбачається, що ОСОБА_1 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій виявляв ознаки емоційно-нестабільного розладу особистості, обтяженого простим алкогольним сп`янінням і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час страждає на емоційно-нестабільний розлад особистості, обтяжений залежністю від кількох психоактивних речовин, однак за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Враховуючи, що показання потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, вони відповідають обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків, що покладені в основу даного вироку, письмовими доказами, які, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст.ст.66, 67 КК України, суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, визнаних судом доведеними, визнав частково, з його поведінки під час судового провадження щирого каяття не вбачається, оскільки він жодного разу не висловлював жалю з приводу вчинених ним неправомірних дій, не попросив вибачення у потерпілих, збитки нікому з потерпілих не відшкодовані (в тому числі і 1000 грн. про яку зазначив обвинувачений не відшкодована, оскільки вказане заперечив потерпілий), щодо покарання, то потерпілий ОСОБА_2 не наполягав на суворій мірі, потерпіла ОСОБА_3 - наполягала на суворому покаранні, зважаючи на особу обвинуваченого, який, згідно характеристики дільничного офіцера поліції по місцю проживання характеризується негативно, раніше неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності, судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, під час іспитового строку, дані кримінальні правопорушення є умисними та, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії, відповідно, кримінального проступку, нетяжкого та тяжкого злочинів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та небажання стати на шлях виправлення, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.ст.187 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2 КК України, у виді, відповідно, обмеження та позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 в строк основного покарання, термін його попереднього ув`язнення з дня затримання - 31.10.2020 по 02.11.2020 (звільнення з ІТТ), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, повернути законному володільцеві та залишити у матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Арешт, накладений на майно, на підставі ухвал слідчого судді від 12.06.2020, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України - скасувати.

Запобіжний захід - тримання під вартою, обраний ухвалою від 11.11.2020 (продовжений відповідними судовими рішеннями), залишити до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2 КК Українита призначити покарання:

- за ч.2 ст.187 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.1 ст.357 КК України -1 (один) рік обмеження волі;

- за ч.2 ст.185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2020 - 1 (один) рік обмеження волі, з врахуванням вимог ст.72 КК України, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_1 - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання рахувати з 11 листопада 2020 року.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Ergo F243 Swift», чорного кольору, імеі1: НОМЕР_5 , імеі2: НОМЕР_6 , що переданий на зберігання до камери схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області (пакет №7072743, квитанція №102126), банківські картки «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , «ПУМБ» № НОМЕР_1 , АТ «Ощадбанк», № НОМЕР_3 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , видані на ім`я ОСОБА_18 - повернути законному володільцеві - ОСОБА_2 ;

- оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації формату CD-R «CD-R Alerus 700 mb/80 min 52x speed» із копіями відеозаписів з ПТ «Ломбард «Заставно-кредитний ліміт» - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в доход держави 653 (шістсот п`ятдесят три) грн 80 (вісімдесят) коп. судових витрат у справі за проведення товарознавчої експертизи.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді від 12.06.2020 - скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк основного покарання, термін його попереднього ув`язнення з 31.10.2020 (з моменту його затримання) по 02.11.2020 (звільнення з ІТТ), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд, а обвинуваченим ОСОБА_1 у той же строк, з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Полюшко