Постанова № 95569239, 02.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/191/21

Провадження №3/428/81/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Ляленка М.В., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності –адвоката Приходька Є.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганські області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого у Державній пожежній частині МНС України, пожежний рятівник, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року о 00-40 годині в м. Сєвєродонецьку по пр. Космонавтів, в районі буд. 16, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки ВАЗ 217230, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про місце та час розгляду справи повідомлений належно, причини неявки суду не повідомлено. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за участю його представника на підставі наявних доказів.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Приходько Є.В. в судовому засіданні просив провадження по справі закрити, пояснив, що 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, за кермом перебувала свідок ОСОБА_2 . Вважає, що надані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не доводять факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Поліцейський взводу 2 роти 5 батальйону Управління патрульної поліції в Луганські області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 раніше допитаний в судовому засіданні пояснив, що 28 грудня 2020 року він у складі екіпажу здійснював патрулювання по м. Сєвєродонецьку. На службовий планшет надійшло повідомлення про те, що водій автомобілю марки ВАЗ 217230, д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться у нетверезому стані. В м.Сєвєродонецьку по пр.Космонавтів, 16 був помічений вказаний транспортний засіб, поїхали слідом. Під час початку руху та при зміні напрямку руху на стоянці водій не вмикав відповідні показники повороту, тому було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу. Після зупинки і під час з`ясовування обставини, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або у найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Після чого ОСОБА_1 почав вести себе агресивно, намагався покинути місце оформлення адміністративного матеріалу, у зв`язку з чим його було затримано для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 раніше допитана в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її знайомим і того дня автомобілем керувала вона, а не ОСОБА_1 .

Вислухавши надані пояснення, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння особою, що керує транспортним засобом.

Згідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 201021 від 28.12.2020 року, 28 грудня 2020 року о 00-40 годині в м. Сєвєродонецьку по пр. Космонавтів, в районі буд. 16, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки ВАЗ 217230, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин виявлення 28.12.2020 року працівниками поліції адміністративного правопорушення та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, мав характерні ознаки сп`яніння, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» або у найближчому медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. У зв`язку з чим, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Права та наслідки роз`яснено. Від керування транспортним засобом відсторонено.

Також в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп`яніння від 28.12.2020; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків; довідкою лікаря ВНЦЕМД ОСОБА_4 від 28.12.2020, згідно якої ОСОБА_1 встановлено діагноз, крім іншого – алкогольне сп`яніння; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; рапортом інспектора поліції.

Пояснення сторони захисту суд оцінює критично, в сукупності з іншими матеріалами справи та розцінюється як обрану позицію захисту, оскільки не узгоджуються та не підтверджуються наданими матеріалами. Також суд критично відноситься і до пояснень, наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_2 , яка стверджувала, що 28 грудня 2020 року автомобілем керувала вона, адже вони спростовуються наданими доказами, а саме: відеозаписами з нагрудних поліцейських патрульної поліції, а тому суд не може прийняти це як належний та допустимий доказ невинуватості ОСОБА_1 .

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме – п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керувала транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, а оскільки останній відмовився від проходження огляду в присутності свідків, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, посвідчення водія отримував.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UА098999980313070149000012001; код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір) у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник