Рішення № 95568026, 05.03.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1772/20

номер провадження 2-а/695/10/21

05 березня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Степченка М.Ю.,

за участі: секретаря судового засідання - Варданян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні суду в м. Золотоноша адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Смілянського МРВ (з дислокацією в м. Золотоноша) Управління поліції охорони Черкаської області, старшого сержанта поліції Кипи Віталія Вікторовича, Управління поліції охорони в Черкаській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до поліцейського Смілянського МРВ (з дислокацією в м. Золотоноша) Управління поліції охорони Черкаської області, старшого сержанта поліції Кипи Віталія Вікторовича (далі - відповідач 1), в якому просить:

-скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ГАА №286664 від 03.03.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм КУпАП, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови відсутні докази вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 06.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 04.02.2021 залучено до участі в справі в якості другого відповідача - Управління поліції охорони в Черкаській області.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позов не надали, про причини неподання відзиву суд не повідомили, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання відповідачами відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03.03.2020 поліцейським взводу реагування Смілянського МРВ (м. Золотоноша) Управління поліції охорони в Черкаській області старшим сержантом поліції Кипою Віталієм Вікторовичем винесено постанову серія ГАА №286664 від 03.03.2020 по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач 03.03.2020 об 11 год. 05 хв. в м. Золотоноша по вул. Шевченка на Центральній площі в громадському місці перебував у п`яному вигляді, чим принизив людську гідність та громадську мораль, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 178 КУпАП, розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено).

Водночас не можна кваліфікувати появу у п`яному вигляді лише за ознаками стану сп`яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 213/1426/17.

Отже, адміністративна відповідальність за частиною першою статті 178 КУпАП наступає у випадку не просто перебування особи в стані сп`яніння, а коли особа, яка перебуває у такому стані, своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом ображає людську гідність і громадську мораль.

Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою і другою статті 178.

Статтею 31 Закону №580-VIII встановлено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 178 КУпАП, оскільки він 03.03.20120 об 11 год. 05 хв. в м. Золотоноша по вул. Шевченка на Центральній площі в громадському місці перебував у п`яному вигляді, чим принизив людську гідність та громадську мораль.

Проте, як свідчать матеріали справи, при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення поліцейським не були з`ясовані обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

При вирішенні даної справи суд зауважує, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. У сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП.

Відповідачами не надано доказів стосовно того, що позивач перебував у громадському місці в стані алкогольного сп`яніння, що ображало людську гідність та громадську мораль.

Суд зауважує, що виявлення у правопорушників ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння може бути підтверджено спеціальним дослідженням із застосуванням відповідного обладнання або оглядом лікаря.

Однак, як свідчать матеріали справи відповідне освідування позивача на стан алкогольного сп`яніння також не проводилося.

У постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, судом встановлено, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.178 КУпАП.

За принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

Таким чином на підставі викладеного, вище враховуючи, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні зазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а тому провадження по справі необхідно закрити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 420 грн 40 коп.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Черкаській області на користь позивача судовий збір в сумі 420 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського Смілянського МРВ (з дислокацією в м. Золотоноша) Управління поліції охорони Черкаської області, старшого сержанта поліції Кипи Віталія Вікторовича, Управління поліції охорони в Черкаській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ГАА №286664 від 03.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, та закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони Черкаської області (ЄДРПОУ 40109037) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.Ю. Степченко