Ухвала суду № 95566384, 16.03.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

16 березня 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(913/111/21)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 25.02.2021

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 96404);

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (місцезнаходження: вул. Вознесенський узвіз, буд. 10-а, м. Київ, 04050)

про зобов`язання вчинити дії

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в якому просить:

1. зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" здійснити дії щодо передачі Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія":

- права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №14/07 від 03.05.2007, укладеного між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Закритим акціонерним товариством "Оболонь", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" за кредитним договором "01-12 від 23.02.2021, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ПАТ "Оболонь", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" за кредитним договором №08-10 від 08.02.2008, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Дочірнім підприємством ЗАТ "Оболонь" "Красилівське", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" за кредитним договором №4706 від 16.09.2010 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

2. визнати за Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія":

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №14/07 від 03.05.2007, укладеного між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Закритим акціонерним товариством "Оболонь";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право на розпорядження) до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" за кредитним договором №01-12 від 23.02.2012, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Оболонь";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" за кредитним договором №08-10 від 08.02.2008, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Дочірнім підприємством ЗАТ "Оболонь" "Красилівське";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" за кредитним договором №4706 від 16.09.2010 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм".

3. зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" здійснити дії щодо передачі Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" всіх документів, які підтверджують право вимоги за кредитним договором №4976 від 14.08.2013, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Водостічні системи".

В обґрунтування поданого позову позивачем зазначено, що 03.05.2007 між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Закритим акціонерним товариством "Оболонь" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Оболонь") укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №14/07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику відповідно до платіжного доручення №518435 від 24.01.2013 кредит в розмірі 5000000,00 доларів США до 10.07.2016, а позичальник зобов`язується сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами по 31.03.2015 у розмірі 23% річних у гривні та 13% річних у доларах США, з 01.04.2015- 24% річних у гривні та 13% річних – у доларах США та до повного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

Також, 27.08.2012 між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Укрполіскорм" було укладено кредитний договір №4804, відповідно до якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 159500000,00 грн або еквівалент в доларах США по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 25.08.2017 включно з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до договору.

16.09.2010 між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Укрполіскорм" було укладено кредитний договір №4706, відповідно до умов якого, банк відкрив позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 60892047,00 грн на термін до 16.02.2018 включно з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до договору.

23.02.2012 між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Оболонь" було укладено кредитний договір №01-12, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на відповідний термін, а позичальник зобов`язаний повернути його та сплатити відповідні проценти за весь час користування таким кредитом, а також інші платежі, передбачені договором.

08.02.2008 між ПАТ "Український інноваційний банк" та Дочірнім підприємством ЗАТ "Оболонь" "Красилівське" було укладено кредитний договір №08-10, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на відповідний термін, а позичальник зобов`язаний повернути його та сплатити відповідні проценти за весь час користування таким кредитом, а також інші платежі, передбачені договором.

14.08.2013 між ПАТ "Укрінбанк" та ТОВ "Водостічні системи" було укладено кредитний договір №4976 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (з подальшими змінами та доповненнями), за умовами якого позичальнику надано на умовах відновлювальної кредитної лінії кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування ними.

13.01.2017 між ПАТ "Українська інноваційний компанія" (кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Афінаж" (новий кредтор) було укладено договір про відступлення права вимоги №13/01/17-1, відповідно до умов якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за кредитним договором №4976 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.08.2013 зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до них, договорами забезпечення тощо, що є його невід`ємною частиною, який укладений між ПАТ "Укрінбанк" та ТОВ "Водостічні системи" (боржник).

24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних".

24.12.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України №934, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

22.03.2016 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк".

22.03.2016 на підставі постанови Правління Національного банку України №180, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова Верховного Суду України була мотивована тим, що провадження у даній справі було розпочате акціонером, який є власником простих іменних акцій в розмірі 0,0003%, а тому рівень його зацікавленості та сутність інтересу в діяльності банку якісно відрізняється від акціонера банку, який може бути ініціатором оскарження дій чи бездіяльності Національного Банку України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/14033/17 від 14.12.2017 залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019, визнано незаконними та скасовано Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

За таких обставин, процедура тимчасової адміністрації ПАТ "Український інноваційний банк" а також Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 "По запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" є протиправними та скасовані, та відповідно не несуть ніяких правових наслідків з моменту прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін.

Щодо зміни найменування ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", позивачем зазначено, що 13.07.2016 рішенням позачергових загальних зборів ПАТ "Український інноваційний банк" перейменовано ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", змінено місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію статуту, змінено види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено "діяльність комерційних банків" за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління та члени правління.

28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком" перейменовано ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Також, позивачем зазначено, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" має ідентифікаційний код юридичної особи – 05839888, який є однаковим з ідентифікаційним кодом ПАТ "Український інноваційний банк".

Відповідно до приписів Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996, ідентифікаційний код є унікальним ідентифікаційним номером юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та належить конкретній юридичній особі протягом усього періоду її існування і є єдиним.

За таких обставин, зміна найменування ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є реорганізацією юридичної особи, в розумінні положень ст. 104 Цивільного кодексу України, а отже не впливає на права та обов`язки юридичної особи; ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" з ідентифікаційним номером 05839888 є однією і тією ж юридичною особою з одним і тим же обсягом прав та обов`язків.

Рішенням Господарського суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017, позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія" задоволені та стягнуто з ПрАТ "Оболонь" заборгованість за кредитним договором та витрати зі сплати судового збору.

Постановою Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2018 скасовані рішення судів попередніх інстанцій та прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову та зокрема зазначено, що за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства. Матеріали справи не містять будь – яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків саме банківської установи – ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з існуванням двох самостійних юридичних осіб (ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Український інноваційний банк"), Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звертається до господарського суду з позовом про зобов`язання вчинення всіх необхідних дій для здійснення належної передачі права вимоги до боржників за кредитними договорами, на користь ПАТ "Українська інноваційна компанія", а також відповідних документів, які підтверджують наявність таких прав у ПАТ "Українська інноваційна компанія" за відповідними кредитними договорами.

Щодо обраного способу захисту, позивачем зазначено, що відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі.

Право за своєю суттю не є об`єктом матеріального світу, а є обумовленою законом або договором можливістю визначеної особи здійснити ту чи іншу юридично значиму дію, в даному випадку – вимагати виконання зобов`язань за кредитними договорами, цьому праву кореспондує обов`язок контрагента у зобов`язанні.

Право вимоги не можливо приховати, контролювати чи вчиняти з ним якісь інші фізичні дії, адже воно є явищем нематеріальної юридичної дійсності. Якби у даному випадку мова йшла про річ, фізична передача якої відбулась за наслідками укладення договору купівлі – продажу, то, не дивлячись на визнання недійсним такого договору, ця річ залишилася б в користуванні набувача і для відновлення контролю над нею (фізичної можливості володіти та користуватись) законодавством передбачено можливість звернення з віндикаційним позовом.

Але такої необхідності немає і не може бути для права вимоги, оскільки таке право не існує фізично, а тому витребувати його не можливо. Право може бути визнане а не витребуване.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду від 28.10.2020 у справі №910/10963/19.

Розглянувши наявні матеріали позовної заяви, Господарський суд Луганської області дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1- 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Тобто будь-яка особа, яка вважає своє право (інтерес) порушеним, невизнаним чи оспорюваним, має право звернутися до суду та набуває процесуального статусу позивача у відповідній справі після відкриття судом провадження у ній. Недоведеність права вимоги особи, яка вважає своє право порушеним, є підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18.

Сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.

Судом встановлено, що звертаючись з позовом до господарського суду Луганської області, позивачем на виконання вимог частини 2 статті 162 ГПК України зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб – фізичних осіб – підприємців та громадських формувань позивача та відповідача (05839888), тобто однаковий.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву, позивач посилається на правовий висновок викладений у п. 6.11 Постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2018 у справі №910/8117/17, а саме: Матеріали справи не містять будь – яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків саме банківської установи – ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.

В свою чергу відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України “Про банки і банківську діяльність” необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.

В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб`єктності в порядку правонаступництва.

Відповідно до статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1-3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи – підприємця (для фізичних осіб – підприємців), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України). Глава 7 ЦК України містить загальні положення про юридичну особу.

Відповідно до статті 91 “Цивільна правоздатність юридичної особи” ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 “Цивільна дієздатність юридичної особи” ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта (п. 4), який зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6).

Звертаючись з позовною заявою до суду, Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія” долучило до матеріалів позовної заяви витяги з протоколів, а саме: № 1 від 13.07.2016 та № 6 від 28.03.2017, одним з питань в яких є зміна найменування юридичної особи з ПАТ “Укрінбанк” на ПАТ “Укрінком”, та з ПАТ “Укрінком” на ПАТ “Українська інноваційна компанія”.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, ідентифікаційним кодом юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" є код - 05839888, та місцезнаходження юридичної особи є вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404.

Судом встановлено, що така юридична особа як ПАТ "Український інноваційний банк" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня, в свою чергу під кодом ЄДРПОУ який належав ПАТ "Укрінбанк", та є ідентифікуючою ознакою юридичної особи, зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є позивачем.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія” формально дотримано ч.1-3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, але враховуючи те, що код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу її існування, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено позов до самого себе.

Нормами чинного законодавства не передбачено права звернення до суду з позовом до самого себе, станом на момент вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, доказів на підтвердження того що ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є відмінними юридичними особами, суду надано не було.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а згідно із пунктом 1 частини першої статті 231 цього Кодексу господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Наведені норми процесуального права підлягають застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18.

Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді (частини 3, 4 статті 175 ГПК України).

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 2, 3, 4, 162, 169, 175, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про зобов`язання вчинити дії.

2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" без номеру від 25.02.2021 про зобов`язання вчинити дії, та додані до неї документи, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання 16.03.2021 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя С.В. Масловський