Рішення № 95566184, 12.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2021Справа № 910/374/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"

про стягнення 182 620, 27 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 182 620, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 310119-03/1г від 31.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.01.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пров. Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2, кабінет 33, м. Київ, 01042.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 18.01.2021 ухвали Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (далі - покупець) укладено договір поставки № 310119-03/1г, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується передавати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно замовлень покупця, яка (і) є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору, загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії даного договору.

Згідно п. 5.4. договору (в редакції договору про внесення змін від 02.12.2019 до договору), оплата за поставлений товар, виготовлений під торговельними марками: «Аскольд», «Батік», «Домашній», «Жменька», сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5. даного договору здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 60 календарних днів з дати поставки даного товару.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору (п. 9.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 439 159, 81 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТД000007978 від 28.02.2019 на суму 48 660, 36 грн, № № ТД000010302 від 15.03.2019 на суму 18 358, 90 грн, № ТД000024886 від 30.05.2019 на суму 52 853, 40 грн, № ТД000027612 від 12.06.2019 на суму 10 017, 05 грн, № ТД000030101 від 26.06.2019 на суму 13 585, 66 грн, № ТД000033069 від 11.07.2019 на суму 13 491, 79 грн, № ТД000034755 від 18.07.2019, № ТД000037459 від 01.08.2019 на суму 17 394, 48 грн, № ТД000038635 від 08.08.2019 на суму 7 805, 38 грн, № ТД000003747 від 05.02.2020 на суму 48 682, 78 грн, № ТД000007949 від 22.04.2020 на суму 28 426, 03 грн, № ТД000008119 від 06.05.2020 на суму 36 154, 32 грн, № ТД000008165 від 13.05.2020 на суму 21 457, 80 грн, № ТД000008245 від 21.05.2020 на суму 15 691, 44 грн, № ТД000008396 від 03.06.2020 на суму 12 688, 03 грн, № ТД000008397 від 03.06.2020 на суму 18 018, 00 грн, № ТД000008559 від 17.06.2020 на суму 20 040, 96 грн, № ТД000008619 від 24.06.2020 на суму 10 197, 01 грн, № ТД000008663 від 02.07.2020 на суму 12 794, 77 грн, № ТД000008705 від 08.07.2020 на суму 12 103, 25 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін, а також товарно-транспортними накладними.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 173 968, 15 грн, що підтверджується довідкою з АТ «Ощадбанк» № 100.40/0123-05/385 від 15.12.2020, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІППО» утворилась заборгованість у розмірі 265 191, 66 грн.

Між тим, 31.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 310119-02/2г, відповідно до якого сторони декларують, що діяльність виконавця не обмежується лише придбанням продукції у замовника, але й, зокрема, полягає і у наданні послуг на користь продавця.

Відповідно до п. 1.1. договору, під терміном продукція сторони домовились розуміти товари, які закуповуються виконавцем у відповідності до договору поставки № 310119-03/1г від 31.01.2019.

Під терміном послуги сторони домовились розуміти створення виконавцем умов, спрямованих на збільшення обсягів закупівлі та подальшої реалізації продукції кінцевим споживачем в торгівельних закладах (п. 1.2. договору).

Згідно п. 4.5. договору, у випадку існування між сторонами взаємної заборгованості (замовника - по сплаті вартості наданих послуг згідно даного договору, а виконавцем - за отриманий товар, згідно договору поставки № 310119-03/1г від 31.01.2019) виконавець вправі застосувати залік зустрічних однорідних (платіжних) вимог, тобто одноособово зменшити суму, що належить до сплати замовнику за товар на суму вартості наданих замовнику послуг. Замовник і виконавець узгодили, що зарахування проводиться виконавцем одноособово протягом 10 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, про що він повідомляє замовника через надсилання заяви про зарахування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору про надання послуг № 310119-02/2г від 31.01.2019 були надані послуги на загальну суму 82 571, 39 грн., а позивачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4611 від 31.03.2019 на суму 734, 36 грн, № 4612 від 31.03.2019 на суму 1 835, 89 грн, № 4940 від 31.03.2019 на суму 4 866, 04 грн, № 4941 від 31.03.2019 на суму 1 703, 11 грн., № 4610 від 31.03.2019 на суму 642, 56 грн, № 3941 від 31.03.2019 на суму 1 854, 36 грн, № 4939 від 31.03.2019 на суму 1 946, 41 грн, № 7900 від 31.05.2019 на суму 1 849, 87 грн, № 7901 від 31.05.2019 на суму 2 114, 14 грн, № 7902 від 31.05.2019 на суму 5 285, 34 грн, № 9668 від 30.06.2019 на суму 955, 03 грн, № 9665 від 30.06.2019 на суму 835, 65 грн, № 9667 від 30.06.2019 на суму 2 387, 57 грн, № 11015 від 31.07.2019 на суму 1 358, 29 грн, № 11014 від 31.07.2019 на суму 1 188, 50 грн, № 11016 на суму 31.07.2019 на суму 3 395, 72 грн, № 10227 від 31.07.2019 на суму 1 092, 93 грн, № 10246 від 31.07.2019 на суму 552, 12 грн, № 11675 від 31.08.2019 на суму 1 970, 94 грн, № 12894 від 31.08.2019 на суму 881, 99 грн, № 12895 від 31.08.2019 на суму 1 007, 99 грн, № 12896 від 31.08.2019 на суму 2 519, 99 грн, № 14496 від 30.09.2019 на суму 613, 87 грн, № 3235 від 29.02.2020 на суму 7 059, 00 грн, № 5904 від 30.04.2020 на суму 4 121, 77 грн, № 7523 від 31.05.2020 на суму 2 932,14 грн, № 7524 від 31.05.2020 на суму 2 565, 62 грн, № 7525 від 31.05.2020 на суму 7 330, 36 грн, № 6654 від 31.05.2020 на суму 852, 78 грн, № 8711 від 30.06.2020 на суму 2 437, 76 грн, № 8712 від 30.06.2020 на суму 2 133, 04 грн, № 8713 від 30.06.2020 на суму 6 094, 40 грн, № 9532 від 31.07.2020 на суму 1 094, 70 грн, № 9869 від 31.07.2020 на суму 2 489, 79 грн, № 9868 від 31.07.2020 на суму 871, 43 грн, № 9867 від 31.07.2020 на суму 995, 93 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи).

Тож, з урахуванням п. 4.5 договору про надання послуг № 310119-02/2г від 31.01.2019 відповідно до приписів ст. 601 Цивільного кодексу України між сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 82 571, 39 грн на підставі заяви позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:

- № ГП000001183 від 24.04.2020 на суму 7 059, 00 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна»;

- № ГП000000716 від 11.05.2019 на суму 13 582, 73 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна»;

- № ГП000002215 від 27.07.2020 на суму 10 665, 20 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна»;

- № ГП000001952 від 24.06.2020 на суму 17 802, 67 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна»;

- № ГП000002872 від 23.10.2020 на суму 613, 87 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна».

- № ГП000002569 від 25.09.2019 на суму 6 380, 91 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна».

- № ГП000002242 від 04.09.2019 на суму 11 765, 81 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна».

- № ГП000001404 від 01.07.2019 на суму 9 249, 35 грн в оплату наданих послуг для ТОВ «ТД Почайна».

Таким чином, як зазначає позивач, станом на 22.12.2020 сума основного боргу відповідача за поставлений товар згідно договору № 310119-03/1г від 31.01.2019 з урахуванням сплачених коштів у сумі 173 968, 15 грн та проведених заліків зустрічних однорідних вимог у розмірі 82 571, 39 грн становить 182 620, 27 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 182 620, 27 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 310119-03/1г від 31.01.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 439 159, 81 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТД000007978 від 28.02.2019 на суму 48 660, 36 грн, № № ТД000010302 від 15.03.2019 на суму 18 358, 90 грн, № ТД000024886 від 30.05.2019 на суму 52 853, 40 грн, № ТД000027612 від 12.06.2019 на суму 10 017, 05 грн, № ТД000030101 від 26.06.2019 на суму 13 585, 66 грн, № ТД000033069 від 11.07.2019 на суму 13 491, 79 грн, № ТД000034755 від 18.07.2019, № ТД000037459 від 01.08.2019 на суму 17 394, 48 грн, № ТД000038635 від 08.08.2019 на суму 7 805, 38 грн, № ТД000003747 від 05.02.2020 на суму 48 682, 78 грн, № ТД000007949 від 22.04.2020 на суму 28 426, 03 грн, № ТД000008119 від 06.05.2020 на суму 36 154, 32 грн, № ТД000008165 від 13.05.2020 на суму 21 457, 80 грн, № ТД000008245 від 21.05.2020 на суму 15 691, 44 грн, № ТД000008396 від 03.06.2020 на суму 12 688, 03 грн, № ТД000008397 від 03.06.2020 на суму 18 018, 00 грн, № ТД000008559 від 17.06.2020 на суму 20 040, 96 грн, № ТД000008619 від 24.06.2020 на суму 10 197, 01 грн, № ТД000008663 від 02.07.2020 на суму 12 794, 77 грн, № ТД000008705 від 08.07.2020 на суму 12 103, 25 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін, а також товарно-транспортними накладними.

Однак, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 173 968, 15 грн, що підтверджується довідкою з АТ «Ощадбанк» № 100.40/0123-05/385 від 15.12.2020, крім того між сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 82 571, 39 грн, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІППО» утворилась заборгованість у розмірі 182 620, 27 грн.

Згідно п. 5.4. договору (в редакції договору про внесення змін від 02.12.2019 до договору), оплата за поставлений товар, виготовлений під торговельними марками: «Аскольд», «Батік», «Домашній», «Жменька», сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5. даного договору здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 60 календарних днів з дати поставки даного товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 182 620, 27 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 310119-03/1г від 31.01.2019 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 182 620, 27 грн.

Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (пров. Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2, каб. 33, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код - 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" (вул. Академіка Туполєва, буд. 17 Ж, м. Київ, 04128, ідентифікаційний код - 40921420) 182 620 (сто вісімдесят дві тисячі шістсот двадцять) грн. 27 коп. - заборгованості та 2 739 (дві тисячі сімсот тридцять дев`ять) грн. 31 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков