Ухвала суду № 95565254, 15.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження за скаргою

15.03.2021м. ДніпроСправа № 904/5748/16

За скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на дії органу державної виконавчої служби

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград

про стягнення 4 767 457,91 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 1 317 461,81 грн. пені, 130 229,73 грн. 3% річних, 2 181 542,98 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

За участю секретаря судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від ДВС: Петрушевська І.О., наказ, заступник нач. двс

СУТЬ СПОРУ:

До суду 04.02.2021 надійшла скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби якою скаржник просить суд:

- поновити строк для подання скарги на дії органу ДВС;

- визнати неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВП№56137432;

- зобов`язати посадову особу (начальника органу ДВС) усунути порушення (поновити порушене право), скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВП№56137432 та відновити виконавче провадження ВП№56137432.

Скарга обґрунтована тим, що відповідь органу ДВС від 11.01.2021 №208/40377-33-20/20.1, надана на адвокатський запит стягувача №39/3-4566-20 від 28.12.2020, отримана представником Стягувача 23.01.2021 та передана на реєстрацію до відділу діловодства Компанії (лист зареєстрований 25.01.2021 за вхідним № 1272/9-21). У вказаній відповіді зазначено, що виконавчий документ перебував на виконанні у органі ДВС у складі зведеного виконавчого провадження №49448343 та виконавче провадження №56137432 було завершено з підстав визначених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". До відповіді органу ДВС додана копія постанови про закінчення виконавчого провадження. З копії вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що вищевказана постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесена 30.07.2020 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: рішення суду виконано фактично та в повному обсязі. Скаржник вважає, що постанова від 30.07.2020 про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем в межах виконавчого провадження №56137432 з порушенням вимог статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Щодо поновлення строку для подання скарги на дії органу ДВС скаржник зазначає, що стягувач у встановлені строки пред`явив наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 № 904/5748/16 на виконання до органу ДВС, але державний виконавець не забезпечив його виконання та безпідставно 30.07.2020 закінчив виконавче провадження. Однак, про закінчення виконавчого провадження стягувачу стало відомо тільки 23.01.2021 (зареєстрований лист 25.01.2021), коли останній отримав від органу ДВС відповідь на адвокатський запит, до якого додано копію постанови про закінчення виконавчого провадження, підтверджується копією листа органу ДВС з відбитком штампу вхідної кореспонденції №1272/9-21 від 25.01.2021 та копією конверту, в якому орган ДВС надіслав стягувачу листа. Скаржник зазначає, що стягувач не отримував ні від боржника грошових коштів, ні від органу ДВС постанову про закінчення виконавчого провадження і відповідно не знав і не міг знати про закінчення 30.07.2020 виконавчого провадження та порушення його права.

Згідно з ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини першої ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою суду від 08.02.2021 призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 16.02.2021о 16:00 год.

У судовому засіданні 16.02.2021 розгляд скарги відкладено до 15.03.2021 о 10:00 год.

До суду 18.02.2021 надійшло клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про доручення до матеріалів справи №904/5748/16 матеріали виконавчого провадження №56137432.

На електрону пошту суду 01.03.2021 надійшло клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про прийняття та приєднання до матеріалів справи докази на підтвердження правової позиції, викладеної у скарзі, позивач повідомляє, що за даними бухгалтерського обліку компанії заборгованість за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 №904/5748/16 (договір №764/14-БО-3 від 16.10.2013) складає 2 966 007,95 грн., що підтверджує сальдо по підприємству Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" з деталізацією операцій.

До суду 10.03.2021 надійшла постанова заступника директора Департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р.Ю. про результати перевірки законності виконавчого провадження ЗВП №49448343 від 01.03.2021.

До суду 15.03.2021 провідним спеціалістом відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) подано клопотання про закриття провадження по справі №94/5748/16 за скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби оскільки 01.03.2021 заступником директора Департаменту - начальником відділу виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю. при здійсненні контролю за рішенням, діями державного виконавця, керуючись вимогами ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", розділу 12 інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 у період з 26.02.2012 по 01.03.2021 проведено перевірку законності зведеного виконавчого провадження №49448343, за результатами якої, постановлено скасувати постанову головного державного виконавця Нідченка Д.Є. про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВП№56137432, тож з цього слідує, що предмет спору відсутній.

У судове засідання, яке відбулося 15.03.2021 представники сторін не з`явилися, про день, час та місце розгляд скарги повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши заступник начальника ДВС, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2019 у справі №904/5748/16, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2016, стягнуто з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основну заборгованість у сумі 4 767 457,91 грн., пеню у сумі 655 269,07 грн., 3% річних у сумі 129 195,91 грн., інфляційні втрати у сумі 2 181 542,97 грн. грн., судовий збір у сумі 125 831,03 грн.

23 листопада 2016 року на виконання рішення суду від 12.09.2016 видано наказ.

За даним наказом, 12.04.2018 державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кравченко Є.С. відкрито виконавче провадження ВП№56137432.

Державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кравченко Є.С. 02.05.2019 прийняті постанови про передачу виконавчого провадження ВП№56137432 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у строк до 02.05.2019 та зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №904/5748/16 від 23.11.2016 на період включення до Реєстру.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. 16.05.2019 винесені постанови про прийняття виконавчого провадження №56137432, поновлення вчинення виконавчих дій та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконаного провадження №49448343.

Постановою від 30.07.2020 ВП №56137432 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. керуючий вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» закінчив виконавче провадження з примусового виконання наказу №904/5748/16 від 23.11.2016 оскільки рішення суду виконано фактично та в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що постанова від 30.07.2020 про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем в межах виконавчого провадження №56137432 з порушенням вимог статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Щодо поновлення строку для подання скарги на дії органу ДВС скаржник зазначає, що стягувач у встановлені строки пред`явив наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 № 904/5748/16 на виконання до органу ДВС, але державний виконавець не забезпечив його виконання та безпідставно 30.07.2020 закінчив виконавче провадження. Однак, про закінчення виконавчого провадження стягувачу стало відомо тільки 23.01.2021 (зареєстрований лист 25.01.2021), коли останній отримав від органу ДВС відповідь на адвокатський запит, до якого додано копію постанови про закінчення виконавчого провадження, підтверджується копією листа органу ДВС з відбитком штампу вхідної кореспонденції №1272/9-21 від 25.01.2021 та копією конверту, в якому орган ДВС надіслав стягувачу листа.

Вказане і стало причиною звернення до суду зі скаргою на бездіяльність ДВС.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі – "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із практики Європейського суду з прав людини право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997; рішення у справі "Бурдов проти Росії" №59498/00 від 07.05.2002; рішення у справі "Ясіун`єне проти Литви" №41510/98 від 06.03.2003; та рішення по справі "Руйану проти Румунії" №34647/97 від 17.06.2003).

Таким чином, вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У той же час, до матеріалів справи надано постанову ЗВП№49448343 від 01.03.2021 про скасування постанови головного державного виконавця Нідченка Д.Є. про закінчення виконавчого провадження 30.07.2020 ВП№56137432.

Таким чином, оскаржуваний документ станом на день розгляду скарги припинив своє існування.

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання (п.9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Пунктом 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки заступником директора Департаменту – начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю оскаржуваний документ скасовано, тобто органом виконавчої служби самостійно усунуто допущені порушення після звернення скаржника з відповідною скаргою до суду, суд доходить висновку про закриття провадження з розгляду даної скарги.

Керуючись статтями 1, 18, 28, 34 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 231, 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Провадження за скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного тексту ухвали - 16.03.2021.

Суддя Е.М. Бондарєв