Ухвала суду № 95564511, 15.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/7183/20

Провадження № 2-з/202/24/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

15 березня 2021 року місто Дніпро

Індустріальний районний суду міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про часткове звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить звільнити його від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , які були стягнуті згідно з рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.10.2011 року по справі № 2-2402/11 в період з 14.03.2011 року по 01.07.2018 року, а також звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, що була нарахована починаючи з 02.04.2012 року по 01.07.2018 року.

Позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій він просить зупинити всі виконавчі дії по виконавчому провадженню № 60197590, що перебуває у провадженні державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Довгопалої Інни Юріївни, в тому числі зупинити всі дії, направлені на реалізацію вилученого майна, а також зобов`язати державного виконавця передати на зберігання ОСОБА_1 вилучений у нього 16.02.2021 року автомобіль марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту набрання законної сили судового рішення по справі.

Заява обґрунтована тим, що постановами державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Довгопалої Інни Юріївни від 8 жовтня 2019 року в рамках виконавчого провадження № 60197590 накладено арешт на автомобіль марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_1 , оголошено в розшук майно боржника.

На виконання постанови державного виконавця 16.02.2021 року було вилучено автомобіль марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на територію штрафного майданчику.

Крім того, державним виконавцем повідомлено, що нею подано доручення про опис та передачу автомобіля марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_1 на біржу СЕТАМ.

Позивач зазначає, що ним оспорюється заборгованість, яка виникла зі сплати аліментів та на підставі якої здійснюється виконавче провадження, що свідчить про необхідність зупинення виконавчих дій. Подальше проведення виконавчих дій може призвести до реалізації належного йому автомобіля марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_2 та неможливості його подальшого повернення.

Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що дана заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з частиною 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зокрема, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має з`ясувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Крім того, оскільки необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким би вдалося запобігти, тому суд у кожному випадку повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із вказаних обставин, і оцінити, чи застосування заходів забезпечення позову не завдасть більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить зупинити всі виконавчі дії по виконавчому провадженню № 60197590, що перебуває у провадженні державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Довгопалої Інни Юріївни, в тому числі зупинити всі дії, направлені на реалізацію вилученого майна, а також зобов`язати державного виконавця передати йому на зберігання вилучений 16.02.2021 року автомобіль марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту набрання законної сили судового рішення по справі.

Між тим, суд вважає, що законні підстави для застосування такого заходу забезпечення позову та зупинення виконавчих дій відсутні.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 4 статті 273 ЦПК України визначено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Суд враховує, що предмет позову ОСОБА_4 не стосується визнання права власності на арештоване майно.

На переконання суду, застосуванням такого заходу забезпечення позову як зупинення виконавчих дій призведе до невиконання судового рішення про стягнення аліментів, чим буде порушено права інших осіб, у першу чергу дитини, на утримання якої стягнуто аліменти.

Отже, такий захід забезпечення позову як зупинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами, не відповідає збалансованості інтересів сторін, може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів дитини.

Крім того, суд вважає, що в даному випадку забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову позивача про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по сплаті аліментів цілком можливе без застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Враховуючи наведене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153, 209-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про часткове звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.Ю.Марченко