Ухвала суду № 95564107, 16.03.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 617/541/17

Номер провадження № 1-кп/616/4/21

У Х В А Л А

Іменем України

"16" березня 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області у складі:

головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.

прокурора ШАБАЛДАСА О.С.

захисника ЗІНЧЕНКО С.А.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гатище, Вовчанського району, Харківської області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Великобурлуцького районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 лютого 2021 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_7 та надано дозвіл на його затримання, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15 березня 2021 року провадження по справі відновлено та призначено на 09 год. 00 хв. 16 березня 2021 року.

Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 лютого 2021 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_7 та дозволено затримання вказаної особи з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

15 березня 2021 року ОСОБА_7 о 11 год. 40 хв. був затриманий працівниками поліції в порядку ст.191 КПК України.

ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за вчинення яких передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, не має стійких соціальних зв`язків, які б забезпечували його постійне перебування за місцем фактичного проживання, не має постійного джерела прибутку, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. У зв`язку з чим, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів не в повній мірі зможе запобігти даним ризикам. Окрім того, до обвинуваченого неодноразово застосовувався привід у зв`язку з ухиленням обвинуваченого від явки до суду, в результаті чого в подальшому його було оголошено в розшук, а тому прокурор просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді, судовий розгляд зазначеного провадження не закінчено.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 – адвокат Зінченко С.А. заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, просила застосувати до обвинуваченого більш м`який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем його постійного проживання.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свої неявки до суду обґрунтовував тим, що він боявся з`являтись в судові засідання, а крім того, він працював, оскільки були необхідні гроші на лікування брата, просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників судового засідання щодо цього клопотання, вивчивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 лютого 2021 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_7 у зв`язку з чим кримінальне провадження було зупинено до розшуку обвинуваченого. Вказаною ухвалою дозволено затримання ОСОБА_7 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, закінчити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення на день розгляду цього клопотання неможливо, то відповідно до статті 331 КПК України суд вважає за доцільне вирішити питання щодо обрання запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, ухвалами Великобурлуцького районного суду Харківської області від 07 жовтня 2018 року, 12 листопада 2019 року, 24 лютого 2020 року, 14 січня 2020 року, 29 жовтня 2020 року, 06 серпня 2020 року, 17 лютого 2021 року, 25 січня 2021 року та 17 лютого 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_7 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: привід у зв`язку з неявкою обвинуваченого, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду кримінального провадження (т.3 а.с.252-254, т.5 а.с. 11-15, т.5 а.с.88-92, т.5 а.с.156-160, т.6 а.с.02-06, т.6 а.с.56-60, т.6 а.с.121-126, т.6 а.с.163-168), а це свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_7 на протязі тривалого часу ухилявся від явки до суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні п`ятьох кримінальних правопорушень: ч.3 ст.185 КК України (чотири епізоди), ч.3 ст.297 КК України (один епізод).

Як зазначено в статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор Шабалдас О.С., звертаючись з клопотанням про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, довів про наявність достатніх даних, про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Так, на даний час встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які маються в ході судового розгляду, а саме:

- обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, оскільки розуміє про тяжкість покарання, передбаченого санкцією інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочини за ч.3 ст.185 КК України є тяжкими, покарання загрожує у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років); ОСОБА_7 на даний час не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, тобто не має сталих соціальних зв`язків, а тому він не прив`язаний до конкретного місця проживання; до обвинуваченого вісім раз застосовувався привід, після чого останнього було оголошено в розшук, під час розгляду справи він ухилявся від явки до суду та переховувався від працівників поліції;

- обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюється у вчинені чотирьох епізодів крадіжки з проникненням, передбачених ч.3 ст.185 КК України та злочині, передбаченому ч.3 ст.297 КК України за короткий проміжок часу, ніде не працює, не має сталого джерела доходів, схильний до вчинення кримінально - караних діянь.

Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у вгляді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України суд враховує особу обвинуваченого, вік, стан здоров`я. Окрім того, ОСОБА_7 не має сталих соціальних зв`язків, постійного місця роботи та легальних джерел для існування, постійного офіційного джерела доходів, а тому вказане дає суду обґрунтовані підстави вважати, що з урахуванням тяжкості обвинувачення, перебуваючи на волі, обвинувачений знову може ухилитись від суду та продовжити злочинну діяльність.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів за 4 епізодами, передбачених ч.3 ст.185 КК України за вчинення яких передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та за ч.3 ст.197 КК України, ухилявся від явки в судові засідання у зв`язку з чим вісім раз до нього було застосовано судом привід, після чого ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 лютого 2021 року був оголошений в розшук, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю у разі обрання іншого запобіжного заходу, а тому суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу судом не встановлено.

Тому, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, та зважаючи на вище перелічені обставини, що дають підстави вважати, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з цим, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи, що інкриміновані обвинуваченому злочині не пов`язані з насильством чи погрозою його застосування, не спричинили загибель людей та відсутні дані про порушення ОСОБА_7 у цьому провадженні запобіжного заходу у виді застави, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 грн 00 к., з покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст. 178,182,183 КПК України.

Внесення визначеного судом розміру застави буде вагомим стримуючим фактором, який забезпечуватиме належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .

Окрім цього, обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України на обвинуваченого ОСОБА_7 слід покласти такі обов`язки:

- за першим викликом з`являтися до прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з «11» год. «40» хв. 15 березня 2021 року.

Обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту негативно вплине на розгляд справи по суті так як обвинувачений може продовжити ухилятися від суду, а тому клопотання захисника щодо обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягає задоволенню в зв`язку з його необґрунтованістю. За таких обставин та з зазначених вище підстав клопотання захисника не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 369-372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури Шабалдаса А.С. - задовольнити.

Застосувати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят днів).

Строк тримання під вартою ОСОБА_7 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 березня 2021 року з «11» год. «40» хв.

Строк дії ухвали визначити до 11 год. 40 хв. 13 травня 2021 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 здійснювати в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотання захисника Зінченко С.А. щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн 00к.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО одержувача: 820172, розрахунковий рахунок: UA 208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 березня 2021 року у справі № 617/541/17 (провадження № 1-кс/616/4/21) стосовно ОСОБА_7 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- за першим викликом з`являтися до прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч.ч.8-11 ст.182 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ