Ухвала суду № 95563739, 12.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11336/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна,

установив:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене з прокурором про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів здійснювалась.

У судовому засіданні слідчий вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Управлінням з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002785 від 08.11.2018 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Заступник начальника Департаменту колії та споруд (з ремонту) публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі ПАТ «Укрзалізниця») ОСОБА_6 перебуваючи у службовому приміщенні Департаменту колії та споруд ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: вул. Єжи Ґєдройця, 5, м. Київ, через свою необізнаність із тим, що проміжні клеми литі ТУ У 30.2-14367980-022:2014 (далі ПКЛ) не відповідають технічним характеристикам предмета закупівлі, зазначеного у документації конкурсних торгів на закупівлю залізничного обладнання клеми проміжної ГОСТ 22343-90 (далі ПК), з причин відсутності відповідних спеціальних знань та документів усупереч інтересам служби внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, видав офіційний документ, у якому зазначено, що продукція, запропонована публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський стрілочний завод» (далі ПАТ «ДнСЗ»), відповідає вимогам нормативного документа ТУ У 30.2-14367980-022:2014 і є еквівалентом клеми ПК, тим самим самостійно визначив технічні вимоги та якісні характеристики предмета закупівлі матеріалів верхньої будови колії та їх перелік, що призвело до тяжких.

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді першого заступника голови Правління ПАТ «ДнСЗ», будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою з директором товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕНДЛЗ» (далі ТОВ «КРЕНДЛЗ») ОСОБА_5 з метою особистого незаконного збагачення та збагачення третіх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище, протягом червняжовтня 2018 року на підставі договорів поставки від 18.06.2018 № ЦЗВ-05-00918-01 та від 17.08.2018 № ЦЗВ-05-01918-01 всупереч тендерній документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю залізничного обладнання проміжної клеми ГОСТ 22343-90, якою передбачено закупівлю у 2018 році філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» (далі філія «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця») ПК або її еквівалента, забезпечив постачання до структурних підрозділів ПАТ «Укрзалізниця» неякісних ПКЛ та незаконно привласнив майно ПАТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах, унаслідок чого завдано державі збитків на загальну суму 11 млн 827 тис. 190 грн., що згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

01.10.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом привласнення майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за фактом службової недбалості, тобто неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих юридичних осіб.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюються

ОСОБА_5 , передбачено обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на праві власності належить транспортний засіб SUBARU LEGACY, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , 1998 р.в., синього кольору, номерний знак зазначений у реєстраційній картці НОМЕР_3 .

Слідчий вказує, що метою арешту є спеціальна конфіскації майна, як такого, що отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього.

Відповідно до листа заступника начальника Головного сервісного центру МВС ОСОБА_7 від 23.10.2020 №31/24926 надано відомості, що станом на 23.10.2020 у власності ОСОБА_5 перебуває транспортний засіб SUBARU LEGACY, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , 1998 р.в., синього кольору, номерний знак зазначений у реєстраційній картці НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

На момент подачі клопотання та його розгляду до матеріалів клопотання не долучено достатніх доказів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, окрім того прокурором не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності, що відповідали завданням кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Приходячи до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходжу з того, що слідчий не довів, що розумність та співрозмірність обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Слідчому першого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1