Рішення № 95563537, 02.03.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1832/21 Справа №754/14761/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Куценко Ю.В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - (далі по тексту ПрАТ «СК «Уніка», позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК «Уніка» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 3637,93 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн. На обґрунтування вказаного позову зазначив, що 18.04.2014 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №370005/4600/0000663, предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. 16.11.2017 року в м. Києві відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Сhevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Печерского районного суду м. Києва відповідача було визнано винним у ДТП. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт № 00242791 від 03.01.2018 року. На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «Уніка» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 103637,93 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля «Сhevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» згідно полісу №АК/5936265, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5936265, то сума відшкодування за полісом складає 100000,00 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за полісом №АК/5936265 склала 3637,93 грн.

Ухвалою судді від 13.11.2020 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, шляхом направлення процесуальних документів за вказаною позивачем адресою, яка є місцем його реєстрації, при цьому поштова кореспонденція була повернута без вручення з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо адреси сторони судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно ч. 10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями частини 4 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладені вище обставини та думку представника позивача, Деснянським районним судом м. Києва 02.03.2021 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи 18.04.2014 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №370005/4600/0000663, предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

16.11.2017 року в м. Київ на вул. Кловський Узвіз, 9/1 відбулась ДТП за участю транспортних засобів: «Сhevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Відповідно до Довідки про ДТП №3017324339959190 від 16.11.2017 року та постанови Печерського районного суду м. Київ від 24.01.2018 року по справі №754/71409/17-п, вищевказана ДТП відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 (б, 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.

20.11.2017 року до позивача звернувся ОСОБА_2 із заявою №00242791 про подію, що має ознаки страхового випадку та надав всі необхідні документи.

Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу №01-24/11 від 24.11.2017 року, виконаного СПД ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 склала: 263129,51 грн.

03.01.2018 року на підставі заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт № 00242791, де сума страхового відшкодування склала 103637,93 грн., при цьому вартість матеріального збитку з врахуванням зносу становить 235753,42 грн.

05.01.2018 року на підставі вище зазначеного страхового акту та наказу №00242791 від 03.01.2018 року про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 103637,93 грн., шляхом перерахування безготівкових коштів ОСОБА_2 , що підтверджується копією платіжного доручення №000559.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку Страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування -це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст. 1191 ЦК України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля «Сhevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» згідно полісу №АК/5936265, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5936265, то сума відшкодування за полісом складає 100000,00 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за полісом №АК/5936265 склала 3637,93 грн.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ПрАТ «СК «Уніка» до відповідача, про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 3637,93 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у розмірі 2102,00 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 988, 990, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 128, 141, 211, 247, 274, 279, 280-282, 263, 264, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533 п/р НОМЕР_3 ) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 3637,93 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: Н.Г. Таран